вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" вересня 2021 р. Справа№ 910/18570/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Агрикової О.В.
Чорногуза М.Г.
при секретарі судового засідання Король Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021
(повний текст рішення складено 19.01.2021)
у справі № 910/18570/19 (суддя Борисенко І.І.)
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл"
про стягнення 3 093 671,59 грн
за участю представників:
від позивача: Ашмінець І.В.
від відповідача: Святогор Є.А., Пазиняк Я.О.
АТ "Укргазвидобування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" про стягнення 3 093 671,59 грн штрафних санкцій за договором підряду № УБГ/849/013-18/1925/18 від 15.11.2018, з яких 24 023,38 грн пені та 12 836,92 грн штрафу за порушення строку виконання проектно-вишукувальних робіт, 1 410 835,98 грн пені та 1 645 975,31 грн штрафу за порушення строку виконання будівельних робіт.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 434 859,36 грн пені, 1 658 812,23 грн штрафу та 46 405,07 грн судового збору.
Місцевий господарський суд визнав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача передбачених договором підряду № УБГ/849/013-18/1925/18 від 15.11.2018 пені та штрафу за порушення строку виконання проектно-вишукувальних робіт, пені та штрафу за порушення строку виконання будівельних робіт, зазначивши, що відповідач повідомив про настання обставин непереборної сили з простроченням встановленого договором строку, а доводи відповідача про існування форс-мажорних обставин, які унеможливлювали б виконання ним у передбачені договором строки роботи безпідставні.
Не погодившись з рішенням, ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/18570/19 та ухвалити нове рішення, в якому відмовити позивачу у стягненні 1 410 835,98 грн пені та 1 645 975,31 грн штрафу за порушення строку виконання будівельних робіт.
За твердженням скаржника, судом першої інстанції не враховано повідомлення відповідача про неможливість виконання робіт та невірно встановлено строк виконання другого етапу робіт.
Крім того, на думку скаржника, пеня не може бути застосована як цивільно-правова відповідальність за порушення негрошового зобов'язання. Також, відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому, за твердженням скаржника, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання зобов'язань за договором, є порушенням ст. 61 Конституції України, де закріплено заборону подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі № 910/18570/19 та призначено до розгляду на 23.03.2021.
11.03.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому АТ "Укргазвидобування", заперечуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі № 910/18570/19 - без змін.
В судовому засіданні 23.03.2021 оголошувалась перерва до 12.04.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 провадження у справі № 910/18570/19 зупинялось до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/12876/19. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 провадження у справі № 910/18570/19 поновлено, розгляд справи призначено на 14.09.2021.
В судовому засіданні 14.09.2021 оголошувалась перерва до 28.09.2021.
В судовому засіданні представники скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
Представник позивача в судовому засідання вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, зазначивши про її безпідставність.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 15.11.2018 між АТ "Укргазвидобування" (замовник) та ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" (підрядник) був укладений договір підряду № УБГ/849/013-18/1925/18, в порядку та на умовах якого, дотримуючись технічних вимог та схем, зазначених у додатках до цього договору, підрядник на свій ризик, своїми силами і засобами, а також необхідними матеріалами, на підставі заявки замовника на будівництво, форма якої узгоджена сторонами у додатку № 5 до цього договору, зобов'язується виконати роботи по облаштуванню майданчиків свердловин замовника та під'їзних шляхів до них або без, а саме: відповідно до технічного завдання замовника виконати проектно-вишукувальні роботи, розробити схему та повздовжній профіль майбутнього майданчику свердловини та під'їзного шляху до нього (проектна документація), виконати будівельні роботи із влаштування майданчика свердловини та під'їзного шляху до нього із застосування власних матеріалів/устаткування, чи матеріалів/устаткування, наданих замовником, та вантажно-розвантажувальні роботи щодо майна/матеріалів, наданого замовником, його транспортування зі складу замовника до будівельної ділянки чи/та майданчика, відповідно до заявки замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість належним чином фактично виконаних робіт.
Згідно із п. 1.1.3 договору перелік робіт, строки виконання, кількість об'єктів, їх розташування та відстань від баз замовника до майданчиків узгоджуються сторонами у замовленні, що є додатком № 5 до договору, а також у додатку № 6 (детальний графік виконання проектно-вишукувальних та будівельних робіт), що є невід'ємними частинами цього договору.
Технічне завдання та схема будівництва майданчика свердловини, під'їзного шляху до свердловин надається замовником підряднику за формою, вказаною у додатку № 1 до цього договору (п. 1.1.4 договору).
Початок виконання робіт - з дня отримання підрядником заявки від замовника, додаток 5 (п. 2.1 договору). Строк виконання робіт замовником розраховується самостійно, окремо для кожної заявки на облаштування під'їзних шляхів до свердловин, виходячи з середнього розрахункового показника, що складає 30 робочих днів для виконання проектно-вишукувальних робіт, облаштування майданчика свердловини та 2 км під'їзного шляху до нього, з дати отримання підрядником заявки на будівництво під'їзних шляхів до свердловин від замовника, з підписанням сторонами відповідного акту приймання-передачі об'єкта (п. 2.2 договору). Факт отримання підрядником заявки від замовника підтверджується підписом уповноваженого представника підрядника на відповідній заявці із зазначенням дати отримання (п. 2.4 договору).
Відповідно до умов п. 2.3 договору строки виконання робіт, їх етапів, визначені у детальному графіку виконання проектно-вишукувальних та будівельних робіт (додаток № 6 до договору, що є невід'ємною частиною цього договору).
Згідно із додатком № 6 "Детальний графік виконання проектно-вишукувальних та будівельних робіт по об'єкту "Роботи по облаштуванню майданчиків свердловин" (Лот 1) геодезично-вишукувальні роботи з розробкою схем та повздовжнього профілю мають бути виконані відповідачем не пізніше 5 робочих днів з дня отримання підрядником заявки від замовника на проектно-вишукувальні роботи до свердловин; будівельні роботи з влаштування бурового майданчику та під'їзних шляхів - не пізніше 25 робочих днів з дня отримання підрядником заявки від замовника на будівництво під'їзних шляхів до свердловин.
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, за умови надання підрядником забезпечення своїх зобов'язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у пункті 10.2 цього договору і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
На виконання умов договору 26.12.2018 підрядником була отримана заявка від 13.12.2018 від замовника на облаштування під'їзної дороги та облаштування майданчика свердловин № 61 Байрак. Також 26.12.2018 замовником передано, а підрядником прийнято в натурі місце розміщення об'єкту, про що складно та підписано відповідний акт передачі земельної ділянки під будівництво під'їзної дороги та облаштування майданчика свердловин № 61 Байрак.
Позивач листом № 004.1.23.2-15582 від 10.12.2018 направив відповідачу погоджені схеми розташування обладнання для розроблення проектно-кошторисної документації по свердловині № 61 Байрацького ГКР.
За встановлених обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що дата початку проведення робіт - з дати отримання підрядником цієї заявки. А, враховуючи одержання відповідачем заявки 26.12.2018 та визначені додатком № 6 до договору строки виконання робіт, відповідач зобов'язаний був виконати проектно-вишукувальні роботи в строк до 03.01.2019, а будівельні роботи до 01.02.2019.
На виконання умов договору ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" лише з листом № ONUR-CS-MSH-45 від 26.02.2019 направив позивачу проектно-кошторисну документацію по будівництву бурового майданчика.
На вказаний лист позивач направив відповідачу лист зауваження № ПГВ004.1.23.2-2654 від 27.02.2019.
Після усунення вказаних недоліків відповідач листом № ONUR-CS-MSH-75/1 від 15.05.2019 направив позивачу погоджену проектну документацію з будівництва бурового майданчика та під'їзної дороги до свердловини № 61 Байрацького НГКР.
Враховуючи виконання підрядником свого обов'язку з проектно-вишукувальних робіт 15.05.2019, ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" допустив прострочення за вказаними роботами на 131 день.
Вартість проектно-вишукувальних робіт згідно акту № 4 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2019 року становить 183 384,58 грн.
Відповідно до п. 5.9.1 договору підрядник передає об'єкт замовнику, згідно з підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт та довідки, та актом приймання-передачі майданчику, який підписується уповноваженими представниками сторін.
Згідно із актом передачі-приймання побудованого бурового майданчика розвідувальної свердловини № 61 Байрацького ГКР та під'їзної дороги від 03.04.2019 ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" виконав свій обов'язок за договором з виконання будівельних робіт по влаштуванню бурового майданчику та під'їзних шляхів 03.04.2019.
Враховуючи вказане відповідач допустив прострочення за вказаними роботами на 60 днів.
Вартість виконаних будівельних робіт за актами № 1, 4 приймання виконаних будівельних робіт за квітень та травень 2019 року та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень і травень 2019 року загалом становить 23 513 932,98 грн, що не оспорюється сторонами.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.
Аналогічні положення містяться також у ст. 837 ЦК України.
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 4 ст. 231 ГК України передбачає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до умов п. 8.4 договору у разі порушення підрядником взятих на себе зобов'язань з виконання робіт у строки, зазначені у цьому договорі, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних робіт, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних робіт (Детальний графік виконання проектно-вишукувальних та будівельних робіт - Додаток № 6 до договору).
На підставі п. 8.4 договору нараховано 24 023,38 грн пені та 12 836,92 грн. штрафу за порушення строку виконання проектно-вишукувальних робіт, 1 410 835,98 грн пені та 1 645 975,31 грн штрафу за порушення строку виконання будівельних робіт за договором підряду № УБГ/849/013-18/1925/18 від 15.11.2018.
Як зазначено вище, можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
При цьому щодо порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання (ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Гарантована ст. 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - non bis in idem - "двічі за одне і те саме не карають") має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 провадження № 12-94гс20.
Тобто, право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань надано сторонам ч. 2 та ч. 4 ст. 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, а також приписами ст. 546 ЦК України та ст. 231 ГК України.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Таким чином, передбачивши відповідальність у вигляді пені та штрафу сторони договору, врегульовуючи між собою правовідносини щодо надання послуг, досягли згоди щодо його умов, тобто вільно, на власний розсуд визначили та погодили умови договору, підписавши його; доказів того, що під час укладення правочину сторони пропонували інші умови в частині відповідальності за порушення договірних зобов'язань надано не було, протоколу розбіжностей стосовно застосування до виконавця відповідальності у виді нарахування штрафних санкцій у разі порушення договірних зобов'язань, передбачених договором, сторони не склали, тож дійшли висновку про можливість стягнення і пені, і штрафу, вказавши про різні види відповідальності, передбачені умовами договору.
Відповідна правова позиція не суперечить позиції, що викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 09.07.2018 у справі № 903/647/17 та від 08.08.2018 у справі № 908/1843/17.
Згідно із ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Стаття 617 ЦК України передбачає підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Так, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно із п. 11.2 договору сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Наслідком неповідомлення чи порушення строку повідомлення є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань.
Із сертифікату Полтавської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини № 5300-19-0224 дата настання таких обставин 28.12.2018, дата закінчення - 31.01.2019. Отже останнім днем строку повідомлення відповідачем позивача про такі обставини є 04.01.2019. Проте, підрядник повідомив замовника про вказані обставини лише 11.01.2019 листом № ONUR-CS-MSH-25 від 28.12.2018, тобто з простроченням встановленого договором строку.
Доводи відповідача про повідомлення ним позивача листом надісланим на електронну адресу позивача 05.01.2019 мотивовано відхилено місцевим господарським судом як необґрунтовані, оскільки доказів такого повідомлення суду не надано.
Згідно із Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини за зверненнями суб'єктів господарської діяльності (ст. 14, 14-1).
Проте, відповідно до ст. 86 ГПК України саме суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із ст. 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Із виданого ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" 08.07.2019 Полтавською торгово-промисловою палатою сертифікату № 5300-19-0224 про форс-мажорні обставини вбачається, що обставини непереборної сили (сильні снігопади, штормовий вітер, хуртовини, снігові замети: СНЯ П - ступеня помаранчевий рівень небезпеки на території Полтавської області, в тому числі с. Байрак, Диканського району Полтавської області) щодо обов'язку ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" у термін до 08.02.2019 за договором, укладеним з АТ "Укргазвидобування", відповідно до довідки Полтавського обласного центру з гідрометеорології від 28.01.2019 № 32-03-41/51; довідки Полтавського обласного центру з гідрометеорології від 21.02.2019 № 32-03-41/124; протоколу засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Полтавської обласної державної адміністрації від 26.12.2018 № 17/2018; протоколу спільної наради з проведення робіт по будівництву бурових майданчиків підприємством ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл", за участю представників АТ "Укргазвидобування", ГПУ "Полтавагазвидобування", ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" від 07.02.2019; протоколу спільної наради з проведення робіт по будівництву бурових майданчиків підприємством ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" за участю представників ГПУ "Полтавагазвидобування", ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" від 20.02.2019; листів ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" до ГПУ "Полтавагазвидобування" від 28.12.2018, 06.02.2019 "Про несприятливі погодні умови та зупинку будівельних робіт"; заявки від 13.12.2018 на облаштування під'їзних шляхів та майданчиків свердловин з договором № 849/013 від 15.11.2018; договору підряду № УБГ849/013-18 від 15.11.2018, які унеможливили його виконання в зазначений термін: 28.12.2018 - 31.01.2019.
Проте, перелічених у висновку документів щодо погодних умов на будівельному майданчику АТ "Укргазвидобування" для оцінки суду, ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" не надав, не пояснив суду, коли саме пройшли снігопади, який був сніговий покрив, якою була температура повітря та як це, власне, перешкоджало виконанню робіт за договором.
Жодного документу щодо неможливості виконання обумовлених договором робіт та вжиття підрядником всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, відповідач суду не надав.
В постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 зроблено висновок про те, що:
- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання;
- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача про існування форс-мажорних обставин, які унеможливлювали б виконання ним у передбачені договором строки роботи, з самим лише посиланням на сертифікат № 5300-19-0224, виданий 08.07.2019 Полтавською торгово-промисловою палатою, колегія суддів не вважає підтвердженими доказами в розумінні ст. 86, 210 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Колегія суддів наголошує, що докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення, а висновок торгово-промислової палати не звільняє сторону від доведення суду обставин, на які сторона посилається в своїх запереченнях.
Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог та підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Онур Конструкціон Інтернешнл" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі № 910/18570/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі № 910/18570/19 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/18570/19 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді О.В. Агрикова
М.Г. Чорногуз