ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
28 вересня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/3547/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.
секретар судового засідання: Іванов І.В.
за участю представників учасників справи:
від Приватного підприємства "ЛЕВЧИК", с. Оленівка Балтського району Одеської області - не з'явився;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с. Євтодія Балтського району Одеської області - Сердюков Б.Л., за ордером ОД №452405 від 20.12.19 року;
від Громадської спілки "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГРАРНА РАДА", м. Умань - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с.Євтодія Балтського району Одеської області від 21.09.2021 року вх. № 3707/21
за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "ЛЕВЧИК", с.Оленівка Балтського району Одеської області
на рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2021 року, м. Одеса, суддя Волков Р.В., повний текст рішення складено та підписано 28.05.2021 року
у справі № 916/3547/19
за позовом Приватного підприємства "ЛЕВЧИК", с. Оленівка Балтського району Одеської області
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с.Євтодія Балтського району Одеської області
до відповідача-2 Громадської спілки "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГРАРНА РАДА", м. Умань
про визнання недостовірною інформації, зобов'язання її спростувати, зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2019 року Приватне підприємство "ЛЕВЧИК", с. Оленівка Балтського району Одеської області (далі ПП "ЛЕВЧИК") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с.Євтодія Балтського району Одеської області (далі ТОВ "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ") та до Громадської спілки "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГРАРНА РАДА", м. Умань (далі ГС "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГРАРНА РАДА"), в якому просило суд визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ПП "ЛЕВЧИК", інформацію, поширену керівником ТОВ "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ" ОСОБА_1 ; зобов'язати ТОВ "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ" спростувати недостовірну інформацію відносно ПП "ЛЕВЧИК" шляхом складання протягом тижня з дня набрання рішенням суду законної сили, з посиланням на таке рішення суду, тексту спростування для його подальшої публікації ГС "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГРАРНА РАДА"; визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ПП "ЛЕВЧИК" інформацію, поширену ГС "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГРАРНА РАДА" в статті з назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1»; обов'язати ГС "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГРАРНА РАДА" протягом тижня з дня набрання рішенням суду законної сили видалити з офіційного сайту http://uacouncil.org/uk статтю з назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1»; зобов'язати ГС "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГРАРНА РАДА" протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили опублікувати складений ТОВ "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ" текст спростування недостовірної інформації відносно ПП "ЛЕВЧИК" у такий же спосіб, в тих самих місцях (сторінках сайту), де розміщувалася недостовірна інформація, тим же шрифтом, такого ж кольору, під заголовком: «СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВІДНОСНО ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛЕВЧИК» та два роки з дня опублікування спростування не знімати оголошення; а також стягнути солідарно з ТОВ "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ" та ГС "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГРАРНА РАДА" суму судових витрат.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.05.2021 року у справі №916/3547/19 (суддя Волков Р.В.) у задоволенні позову ПП "ЛЕВЧИК" до ТОВ "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", ГС "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГРАРНА РАДА" про визнання недостовірною інформації, зобов'язання її спростувати, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 08.06.2021 року у справі № 916/3547/19 (суддя Волков Р.В.) заяву ТОВ "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ" (вх. № 2-671/21 від 24.05.2021 року) про розподіл судових витрат у справі № 916/3547/19 задоволено частково; стягнуто з ПП "ЛЕВЧИК" на користь ТОВ "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ" 16000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; заяву ГС "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГРАРНА РАДА" (вх. № 2-678/21 від 25.05.2021 року) про розподіл судових витрат у справі №916/3547/19 задоволено частково; стягнуто з ПП "ЛЕВЧИК" на користь ГС "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГРАРНА РАДА" 17000,00 грн. витрат на правничу допомогу; стягнуто з ПП "ЛЕВЧИК" на користь ГС "ВСЕУКРАЇНСЬКА АГРАРНА РАДА" 2102,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, 2102,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
ПП "ЛЕВЧИК" із рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, у яких просило суд: рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2021 року у справі №916/3547/19 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги ПП "ЛЕВЧИК" до ТОВ «БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ», ГС «ВСЕУКРАЇНСЬКА АГРАРНА РАДА» про визнання недостовірною інформації, зобов'язання її спростувати, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити, а також стягнути на користь ПП "ЛЕВЧИК" судові витрати; додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2021 року у справі № 916/3547/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяв ТОВ «БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ», ГС «ВСЕУКРАЇНСЬКА АГРАРНА РАДА» про розподіл судових витрат відмовити.
Постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 року апеляційні скарги Приватного підприємства "ЛЕВЧИК", с. Оленівка Балтського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2021 року у справі №916/3547/19 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2021 року у справі № 916/3547/19 залишені без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2021 року у справі №916/3547/19 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2021 року у справі № 916/3547/19 - залишені без змін.
21.09.2021 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с. Євтодія Балтського району Одеської області надійшла заява вх. №3707/21 про розподіл судових витрат (в порядку ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України), в якій заявник просив суд ухвалити додаткову постанову у справі №916/3547/19 щодо розподілу судових витрат, а саме, стягнути з позивача по справі - Приватного підприємства "ЛЕВЧИК", с. Оленівка Балтського району Одеської області витрати за професійну правничу допомогу, отриману від адвоката Сердюкова Б.Л. у розмірі 15 000 грн.
В обґрунтування вказаної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с. Євтодія Балтського району Одеської області, посилаючись на вимоги ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що ним, у відзиві від 29.07.2021 року на апеляційну скаргу ПП «Левчик» було подано відповідну заяву про розподіл судових витрат, яка міститься у матеріалах судової справи №916/3547/19 та в якій було заявлено, що відповідні докази щодо понесених витрат, пов'язаних із розглядом справи, останнім буде подано до суду апеляційної інстанції протягом 5-ти днів після ухвалення рішення по справі.
Враховуючи наведене, заявник, посилаючись на низку правових норм, які регулюють надання правничої допомоги в Україні, Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009, правові позиції Верховного Суду та рішення ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року просив суд апеляційної інстанції відшкодувати йому за рахунок позивача витрати на надання правничої допомоги адвокатом Сердюковим Б.Л. у справі №916/3547/19 у розмірі 15 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с. Євтодія Балтського району Одеської області надало такі документи:
- копію договору про надання правової допомоги від 20.12.2019 року №20-12;
- копію додатку до договору про надання правової допомоги від 23.12.2019 року №20-12;
- копію Акта приймання - передачі наданих послуг від 20.09.2021 року №9 до договору від 20.12.2019 року №20-12;
- копію ордеру від 20.12.2019 року ОД №452405.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с. Євтодія Балтського району Одеської області про ухвалення додаткового рішення від 21.09.2021 року вх. № 3707/21 призначено до судового розгляду.
28.09.2021 року від Приватного підприємства "ЛЕВЧИК", с.Оленівка Балтського району Одеської області надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с. Євтодія Балтського району Одеської області (вх. №2652/21/Д4), у якій позивач просив суд апеляційної інстанції у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с. Євтодія Балтського району Одеської області про розподіл судових витрат у справі №916/3547/19 відмовити у повному обсязі, які долучено до матеріалів справи.
Зокрема, заявник, посилаючись на норми ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру» та висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у додатковій постанові вiд 19.02.2020 року по справi №755/9215/15-ц, вказав, що розмір судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с. Євтодія Балтського району Одеської області за апеляційний розгляд справи в сумі 15 000 грн. є значно завищеним, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних i не співрозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції.
Як зазначив позивач, перелік наданих Сердюковим Б.Л. послуг по справі №916/3547/19 у суді апеляційної інстанції складається лише з 2 пунктів - складання відзиву на апеляційну скаргу та участь в одному судовому засіданні, крім цього, Сердюков Б.Л. приймав участь з початку справи, його правова позиція сформована ще у суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду не змінювалася, додаткового вивчення законодавства, доказів тощо апеляційний розгляд не потребував, доводи i аргументи Сердюкова Б.Л. залишись незмінними, а відтак, на думку заявника, враховуючи наведені вище обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір вiдшкодування, послуги Сердюкова Б.Л. не вимагали великого обсягу юридичної i технічної роботи, а тому - стягнення витрат у розмірі 15000 грн. (якi складають 75% заявлених витрат у суді першої інстанції i 80% задоволених додатковим рішенням Господарського суду Одеської області вiд 08.06.2021 року) не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, необхідності i співрозмірності з виконаною роботою.
Разом з тим, Приватне підприємство "ЛЕВЧИК", с.Оленівка Балтського району Одеської області у запереченні на заяву про розподіл судових витрат зазначило, що п. 3 наданоi Сердюковим Б.Л . додатковоi угоди до договору № 20-12 від 23.12.2019 року передбачено, що гонорар по справі № 916/3547/19 оплачується ТОВ «Балтський хлібороб» протягом 10 робочих днів від дати підписання сторонами акта. Водночас відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг № 9 вiд 20.09.2021 року розмір гонорару складає 15000 грн., а підписанням вказаного акта Сердюков Б.Л. i ТОВ «Балтський хлібороб» підтверджують виконання покладених на них договором обов'язків у повному обсязі. Тобто, на думку позивача, з вищевказаного вбачається, що ТОВ «Балтський хлібороб» виконало покладений на нього обов'язок сплатити гонорар Сердюкову Б.Л. , однак будь-яких доказів (платіжних доручень; квитанцій тощо) до заяви додано не було.
Наведені вище обставини, на думку апелянта, є підставами для відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с. Євтодія Балтського району Одеської області у задоволенні його заяви про розподіл судових витрат по справі №916/3547/19.
В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с. Євтодія Балтського району Одеської області - Сердюков Б.Л. підтримав свої доводи, викладені у заяві про розподіл судових витрат письмово.
Представник позивача, до апеляційного суду не з'явився, надав суду клопотання про розгляд заяви за його відсутності, яке судовою колегією розглянуто та задоволено.
Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням викладеного, оскільки судом апеляційної інстанції було створено всі необхідні умови для розгляду заяви, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду заяви, явка сторін до суду ухвалою не визнавалася обов'язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, строк розгляду заяви є скороченим і добігає кінця, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції щодо заяви, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представника позивача.
Обговоривши доводи та вимоги заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с. Євтодія Балтського району Одеської області про ухвалення додаткового рішення від 21.09.2021 року вх. №3707/21/, судова колегія вважає, що вказана заява є обґрунтованою, проте підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.
Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно зі ст. 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст.75-79 Господарського процесуального кодексу України.
Так, представником ТОВ "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ" в суді апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи №916/3547/19 був адвокат Сердюков Б.Л. відповідно до ордеру серія ОД № 452405 від 20.12.2019 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 20.12.2019 року №20-12.
При цьому, вказаним адвокатом у відзиві на апеляційну скаргу та під час судового засідання 16.09.2021 року було зроблено заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "ЛЕВЧИК", с. Оленівка Балтського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2021 року у справі № 916/3547/19 та повідомлено, що відповідні докази на підтвердження розміру витрат будуть надані суду протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення.
21.09.2021 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с. Євтодія Балтського району Одеської області надійшла заява вх. №3707/21 про розподіл судових витрат (в порядку ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України), в якій заявник просив суд ухвалити додаткову постанову у справі №916/3547/19 щодо розподілу судових витрат, а саме, стягнути з позивача по справі - Приватного підприємства "ЛЕВЧИК", с. Оленівка Балтського району Одеської області витрати за професійну правничу допомогу, отриману від адвоката Сердюкова Б.Л. у розмірі 15 000 грн., яка була направлена на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду засобами електронного зв'язку 21.09.2021 року, що вбачається з роздруківки онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 21.09.2021 року, тобто протягом строку, визначеного ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2019 року між адвокатом Сердюковим Б.Л. (адвокат) та ТОВ "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ" (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги № 20-12, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, з приводу представлення інтересів клієнта у всіх судах України, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а також в органах державної влади, місцевого самоврядування, органах прокуратури, податкових органах, у будь-яких інших, без винятку, підприємствах, установах, організаціях всіх рівнів.
За умовами вказаного вище договору, зокрема п. 2.1. адвокат, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання правової допомоги, визначеної пп. 2.1.1.-2.1.3 договору.
Обов'язки клієнта передбачено умовами розділу 3 вказаного вище договору, зокрема пп. 3.1.4. унормовано, що клієнт зобов'язаний оплачувати адвокату правову допомогу у відповідності до умов договору своєчасно та у повному обсязі.
Пунктом 4.1. договору вказано, що розмір адвокатського гонорару є фіксованим у кожній окремій справі та/або дорученні, і встановлюється сторонами у відповідних додатках та/або Актах до договору, які є його невід'ємною частиною.
Сума, сплачена клієнтом за договором є гонораром адвоката за надання правової допомоги та поверненню не підлягає (п. 4.5. договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір укладений на строк до 31 грудня 2023 року (п. 7.1. договору).
За вимогами п. 9.4. договору, додаткові угоди, акти, рахунки, доручення, тощо, підписані сторонами, є невід'ємною частиною договору.
Вказаний вище договір підписано сторонами та скріплено печаткою клієнта.
23.12.2019 року між адвокатом Сердюковим Б.Л. та ТОВ "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ" (клієнт) було укладено додаток до договору №20-12 про надання правової допомоги, відповідно до якого клієнт доручає адвокату здійснювати представництво його інтересів у судовій справі № 916/3547/19 в усіх судах, без будь-яких обмежень адвоката.
Відповідно до п. 4 вказаного вище додатку, розмір гонорару адвоката встановлюється сторонами у відповідних додаткових угодах до договору. Розмір гонорару, який клієнт зобов'язаний сплатити адвокату по справі № 916/3547/19 є фіксованим і становить: 15000,00 грн. за надання правової допомоги при розгляді справи у суді апеляційної інстанції. Розмір гонорару адвоката є фіксованим і не залежить від кількості витраченого часу та обсягу підготовлених ним документів, участі у судових засіданнях, здійснення інших необхідних дій для представництва інтересів клієнта у судовій справі, тощо.
Пунктом 3 вказаного вище додатку сторонами погоджено, що гонорар по справі №916/3547/19 оплачується клієнтом протягом 10 робочих днів від дати підписання сторонами відповідного акту.
Додаток до договору №20-12 про надання правової допомоги від 23.12.2019 року підписано як адвокатом, так і клієнтом та скріплено печаткою останнього.
На підтвердження виконання умов договору про надання правничої допомоги та додатку до нього, заявником апеляційному суду надано копію акту приймання - передачі наданих послуг від 20.09.2021 року №9, за змістом якого адвокатом надано, а клієнтом прийнято наступні виконані роботи (послуги), перелік яких передбачено детальним описом робіт (послуг), виконаних адвокатом у справі №916/3547/19: підготовка відзиву ТОВ "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ" від 29.07.2021 року на апеляційну скаргу ПП «Левчик»; підготовка і участь у судовому засіданні 16.09.2021 року.
При цьому, у вказаному вище акті визначено, що розмір гонорару адвоката за актом та відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 20.12.2019 року №20-12 складає 15 000 грн. Підписанням акта, сторони підтверджують виконання обов'язків, покладених на них договором про надання правової допомоги від 20.12.2019 року №20-12 у повному обсязі. Акт підписано сторонами та скріплено печаткою клієнта.
Отже, як встановлено колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, у зв'язку із розглядом апеляційних скарг Приватного підприємства "ЛЕВЧИК", с. Оленівка Балтського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2021 року у справі №916/3547/19 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2021 року у справі № 916/3547/19. Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с.Євтодія Балтського району Одеської області фактично понесе витрати на правничу (правову) допомогу адвоката, та у відповідності до акта приймання передачі виконаних послуг має виплатити винагороду за представництво його інтересів в суді, відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги з адвокатом та додатку до нього у загальній сумі 15000,00 грн.
Разом з тим, 28.09.2021 року від Приватного підприємства "ЛЕВЧИК", с.Оленівка Балтського району Одеської області надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с. Євтодія Балтського району Одеської області (вх. №2652/21/Д4), якими позивач просив суд апеляційної інстанції у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с. Євтодія Балтського району Одеської області про розподіл судових витрат у справі №916/3547/19 відмовити у повному обсязі. При цьому, мотивуючи своє заперечення на заяву про розподіл судових витрат, позивач вказав, що вартість послуг на професійну правничу допомогу, які поніс відповідач -1, має неспівмірний характер з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зі складністю справи, ціною позову та значенням справи для сторін.
Дослідивши вказане заперечення та мотиви, з яких воно подано, судова колегія зазначає таке.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Так, у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема, зазначивши, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Надалі об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила цей висновок у постанові від 22.11.2019 року по справі № 902/347/18 та у постанові від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, зазначивши, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). У постанові від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 правова позиція має враховуватись при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах.
У додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтувати наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але лише у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, яка, зокрема встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справ. При цьому, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов'язок доведення неспівмірності витрат.
Водночас, беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.05.2020 року у справі № 922/2749/19.
Так, заперечуючи проти задоволення заяви відповідача - 1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, позивач фактично посилається на неспівмірність суми таких витрат зі складністю справи, оскільки у даному випадку, розмір гонорару адвоката у сумі 15 000 грн. є значно завищеним, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних i не співрозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції.
Дослідивши вказане твердження, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що як вбачається з Акта прийманя-передачі наданих послуг №9 до договору №20-12 від 20.12.2019 року, а саме з детального опису робіт (послуг) у справі №916/3547/19, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником відповідача - 1 фактично було складено лише відзив на апеляційну скаргу Приватного підприємства «Левчик» від 29.07.2021 року та прийнято участь в одному судовому засіданні 16.09.2021 року під час перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2021 року у справі №916/3547/19. При цьому, заявником вимоги щодо відшкодування витрат на надання правничої допомоги під час апеляційного перегляду додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2021 року у справі №916/3547/19 не заявлялись.
Отже, оскільки під час розгляду справи апеляційним судом правова позиція позивача фактично вже була сформована, а справа, рішення у якій було предметом апеляційного перегляду, з огляду на предмет та підстави позову не є складною, судова колегія погоджується із твердженням позивача, що заявлена до стягнення сума, яка складає 15 000 грн. є неспівмірною із виконаною адвокатом роботою у суді апеляційної інстанції, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру.
Таким чином, з огляду на наведене вище, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом Сердюковим Б.Л. Товариству з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с. Євтодія Балтського району Одеської області юридичних послуг, складність справи, а також те, що Постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 року апеляційні скарги Приватного підприємства "ЛЕВЧИК", с. Оленівка Балтського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2021 року у справі №916/3547/19 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2021 року у справі № 916/3547/19 залишені без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2021 року у справі №916/3547/19 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.2021 року у справі № 916/3547/19 - залишені без змін, колегія суддів вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с. Євтодія Балтського району Одеської області від 21.09.2021 року про розподіл судових витрат (вх. №3707/21) підлягає задоволенню частково із стягненням на користь заявника 10 000,00 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, з відмовою у задоволенні заяви в іншій частині.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 244, 281-284, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с.Євтодія Балтського району Одеської області від 21.09.2021 року вх. № 3707/21 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатом розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "ЛЕВЧИК", с.Оленівка Балтського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2021 року у справі №916/3547/19- задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "ЛЕВЧИК", с.Оленівка Балтського району Одеської області (66143, Одеська область, Балтський район, с Оленівка, код ЄДРПОУ 39248813) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с.Євтодія Балтського району Одеської області (66142, Одеська область, Балтський район, с. Євтодія, код ЄДРПОУ 32431869) судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції у сумі 10 000,00 грн.
В іншій частині заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛТСЬКИЙ ХЛІБОРОБ", с.Євтодія Балтського району Одеської області від 21.09.2021 року вх. №3707/21 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатом розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "ЛЕВЧИК", с.Оленівка Балтського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2021 року у справі №916/3547/19 залишити без задоволення.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.
Вступна і резолютивна частина додаткової постанови проголошені в судовому засіданні 28.09.2021 року.
Повний текст додаткової постанови складено 29.09.2021 року.
Додаткова постанова в порядку ст. 244 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст. 286, 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М Принцевська
А.І. Ярош