ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
23 вересня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/243/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.
при секретарі - Лук'ященко В.Ю.
за участю представників:
від позивача: Мінкін О.В.
від відповідача: Димченко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Чорноморської митниці Державної митної служби України
на рішення господарського суду Херсонської області від 12.05.2021, суддя в І інстанції Литвинова В.В., повний текст якого складено 14.05.2021 в м. Херсоні
у справі № 923/243/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДО С"
до Чорноморської митниці Державної митної служби України
про стягнення 998 769,60 грн. та визнання договору частково недійсним
У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КРЕДО С" (далі - Товариство) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, в якому просило:
- стягнути заборгованість у розмірі 998 769,60 грн.;
- визнати недійсними частково положення договору будівельного підряду № 107/19 від 18.11.2019р., укладеного між сторонами, а саме:
- п.3.4. договору в частині словосполучення “з дати фактичного надходження коштів з державного бюджету України на зазначені цілі”.
- п.3.11. договору “Бюджетні зобов'язання за договором виникають у випадку наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.”
- п.3.12. договору “Фінансування договору здійснюється в залежності від реального фінансування видатків з Державного бюджету.”
Позовні вимоги обґрунтовувалися неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором підряду № 107/19 від 18.11.2019 щодо оплати виконаних позивачем у 2020 році будівельних робіт.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 24.03.2021 року замінено неналежного відповідача - Митницю ДФС у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на належного - Чорноморську митницю Державної митної служби.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.05.2021 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Чорноморської митниці Державної митної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Кредо С” заборгованість у розмірі 998 769,60 грн. та судовий збір в сумі 14981,55 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд виходив з доведеності факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду № 107/19 від 18.11.2019 щодо оплати виконаних позивачем у 2020 року будівельних робіт, а відтак з правомірності та обґрунтованості заявлених вимог про стягнення з Чорноморської митниці Державної митної служби України на користь Товариства заборгованості в сумі 998 769,60 грн.
Щодо мотивів несплати відповідачем заборгованості, які полягають у тому, що у його кошторисі відсутні надходження та видатки за КЕКВ «Реставрація пам'яток культури, історії та архітектури», то суд зазначив про те, що Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права. Частина 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності. Отже, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Суд також врахував, що між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, щодо відповідальності за порушення зобов'язань. Виходячи з положень статті 215 ЦК України, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, в свою чергу, зазначені у сукупності обставини не є підставою для визнання п. 3.4., п. 3.11., п. 3.12 договору недійсними відповідно до норм законодавства, що свідчить про відсутність підстав для визнання означених пунктів недійсними та задоволення позовних вимог в цій частині.
Чорноморська митниця Державної митної служби України у поданій до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначене рішення скасувати в частині стягнення 998 769,60 грн. та постановити в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Скаржник вважає, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального права та не застосовано норми права, які мають бути застосовані в даних правовідносинах.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що Чорноморська митниця Держмитслужби відповідно до п. 12 частини 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України є бюджетною установою, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету Украйни, тому будь-які зобов'язання даної установи регулюються нормами бюджетного законодавства. Згідно кошторису Чорноморської митниці Держмитслужби на 2020 рік фінансування витрат 3а КЕКВ 3143 (Капітальний ремонт і реставрація) передбачено не було. Суд першої інстанції при вирішенні справи не надав правової оцінки листу Чорноморської митниці від 11.01.2020, яким позивача було повідомлено про відсутність бюджетного фінансування робіт за договором підряду та порушення питання перед головним розпорядником бюджетних коштів про внесення змін до кошторису Чорноморської митниці Держмитслужби з метою забезпечення оплати виконаних робіт по даному договору.
Відповідно до п. 9 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов'язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю. Датою закінчення строку дії договору підряду є 25.08.2020 року, тому Чорноморською митницею 26.08.2020 було оприлюднено звіт про виконання даного договору і з моменту опублікування зазначеної інформації припиняються будь-які зобов'язання за даним договором, окрім тих, які були узгоджені сторонами до публікації оголошення та фінансування відповідних бюджетних призначень. Позивач не надав доказів передачі актів виконаних робіт за серпень 2020 року, які є предметом розгляду у даній справі, до закінчення строку дії договору та оприлюднення звіту про виконання даного договору. Натомість в оскаржуваному рішенні не відображено зазначеного факту.
Позивач своїх зобов'язань шкодо передачі виконаних робіт відповідно до п. 4.1 договору та в строки, визначені п. 3.1 договору та Додатком № 4 до нього не виконав, чим прострочив виконання зобов'язання. Таким чином, в результаті прострочення позивача у справі Чорноморська митниця відповідно до ст. 48 Бюджетного Кодексу України не має можливості після закінчення дії договору підписати акти виконаних робіт, надані позивачем після публікації звіту про виконання договору та відповідно взяти на себе бюджетні зобов'язання щодо їх оплати.
Але судом при постановленні рішення норми ст. ст. 525, 526, 530, 611, 612 ЦК України, ст. 220 ГК України та бюджетного законодавства застосовані не були, в процесі розгляду справи не доведено факт своєчасного виконання та передачі виконаних робіт, відповідно не доведено обставин що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за результатами відкритих торгів на закупівлю реставраційно-ремонтних робіт будівлі Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за адресою: м. Херсон, вул. Гоголя, буд. 13 (Капітальний ремонт і реставрація) між Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кредо С” та (виконавіець) було укладено договір будівельного підряду № 107/19 від 18.11.2019, згідно з п. 1.1 якого підрядник зобов'язався відповідно до науково - проектної документації Замовника на свій ризик, своїми силами і засобами, відповідно до визначеної у цьому договорі Договірної ціни виконати Реставраційно-ремонтні роботи будівлі Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за адресою: м. Херсон, вул. Гоголя, буд.13 (ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація ДК 021:2015), у встановлений строк, з дотриманням будівельних норм та правил, здати об'єкт в експлуатацію, а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити виконану роботу. Обсяги закупівлі можуть бути зменшені, залежно від реального фінансування видатків.
Відповідно до п. 2.8. договору, найменування, обсяги робіт (опис робіт та технічні специфікації), що будуть виконані згідно з цим договором, зазначені у Додатку №2 “Об'єктні та локальні кошториси” та Додатку № 3 “Підсумкова відомість ресурсів”.
Згідно з п. 2.9 договору вартість використаних матеріалів включаються до ціни договору, визначеної відповідно до п.1.1 даного договору, визначається як тверда (далі - ці на), узгодженою Сторонами за результатами електронного аукціону, яка є невід'ємною частиною даного договору відповідно до вимог Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ БД.1.1-1:2013), прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293.
Відповідно до п. 3.1 договору, загальна вартість робіт, згідно пропозиції конкурсних торгів та Договірної ціни, що визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві та складає 16 196 600.00 гривень, у тому числі:
-у 2019 році: 7 217 682.00 гривень. Джерелом фінансування є кошти загального фонду Державного бюджету України, КЕКВ 3143;
-у 2020 році: 8 978 918.00 гривень. Джерелом фінансування є кошти загального фонду Державного бюджету України, КЕКВ 3143.
Обсяги та строки виконання робіт встановлені календарним планом робіт, який є не від'ємною частиною цього Договору (Додаток 4).
Обсяги фінансування виконання робіт встановлені планом фінансування виконання робіт, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток 5).
Щомісячний розподіл коштів на 2020 рік узгоджується сторонами додатково.
Згідно з п. 3.2. договору, ціна є динамічною та підлягає зміні виключно з підстав ви значених законодавством за погодженням Сторін.
Відповідно до п.3.4. договору, оплата виконаних робіт проводиться Замовником протягом 10 банківських днів з дати фактичного надходження коштів з державного бюджету України на зазначені цілі на підставі підписаних представниками Сторін Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).
З Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Підрядник зобов'язаний надавати копії сертифікатів, паспортів на основні матеріально-технічні ресурси та устаткування.
У разі виявлення в Актах приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), які були оформлені та оплачені в попередні періоди безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок з урахуванням термінів позовної давності згідно з законодавством України.
Згідно з п.3.11. договору, бюджетні зобов'язання за договором виникають у випадку наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.
Відповідно до п.3.12. договору, фінансування Договору здійснюється в залежності від реального фінансування видатків з Державного бюджету.
Згідно з п.4.1. договору, здача-приймання виконаних робіт оформляється Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), підписаними сторонами. Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівель них робіт та витрати (форма КБ-3), по мірі їх виконання, готує та погоджує з технаглядом Підрядник, й передає для підписання уповноваженому представнику Замовника. Від імені Замовника Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) підписують уповноважені особи.
Відповідно до п. 4.2. договору, уповноважений представник Замовника протягом 2 робочих днів, перевіряє виконані роботи за Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і в разі відсутності зауважень підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт, або протягом 2 днів направляє Підряднику мотивовану відмову від їх підписання.
Згідно з п. 4.3. договору, прийняття виконаних робіт здійснюється Замовником за умови належного виконання робіт та надання Підрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних при виконанні робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів є обов'язковою згідно з чинним законодавством України) та іншої документації щодо таких робіт, передбаченої проектною документацією, Договором та/або законодавством.
Відповідно до п.4.4. договору, якщо в процесі виконання робіт виявиться неможливість їх продовження, Підрядник зобов'язаний повідомити про це Замовника не пізніше наступного дня з дати виявлення неможливості продовження робіт.
Згідно з п.4.5. договору, якщо при здаванні-прийманні робіт будуть виявлені суттєві недоробки та недоліки, що виникли з вини Підрядника, Замовник не підписує акти про виконані роботи та не оплачує роботи, виконані з порушенням до усунення Підрядником виявлених недоліків у строки встановлені Замовником.
Відповідно до п. 4.6. договору, у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт недоліків, допущених з вини Підрядника, він у визначений Замовником строк зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити Замовника про готовність до передачі за кінчених робіт. Строк виконання робіт по усуненню недоліків визначається Замовником у письмовій вимозі, яка надсилається Виконавцю протягом 5 днів після перевірки актів виконаних робіт із зазначенням недоліків, які потрібно усунути.
Згідно з п.4.7. договору, якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені Підрядником, Замовник має право відмовитися від прийняття таких робіт або вимагати відповідно го зниження договірної ціни чи компенсації збитків.
Відповідно до п.4.8. договору, початок виконання робіт - з дати отримання Дозволу на початок будівництва, отриманий Замовником.
Згідно з п. 4.9. договору, термін виконання робіт - 8 місяців протягом 2019-2020 років з правом дострокової здачі об'єкту в експлуатацію.
Відповідно до п. 4.10. договору, строки виконання робіт встановлені календарним планом робіт, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток 4).
Згідно з п. 5.2 договору, Замовник зобов'язаний:
-надати Підряднику науково-проектну документацію;
-прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи відповідно до умов даного договору;
-негайно, або не пізніше наступного дня, повідомити Підрядника про виявлені недоліки в роботі;
-в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань Підрядником за даним Договором вимагати Підрядника сплатити неустойку та відшкодувати збитки;
-виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені даним Договором, Цивільним і Господарським кодексами України, Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668.
Згідно з п.15.1. договору, термін дії Договору: з моменту його підписання до 25.08.2020, а в частині зобов'язань - до повного виконання.
Додатковою угодою № 2 від 27.12.2019 до договору будівельного підряду № 107/19 від 18.11.2019 сторони замінили замовника в основному договорі з Митниці ДФС у Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі на Чорноморську митницю Державної митної служби у зв'язку із реорганізацією.
Судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що на виконання даного договору позивач виконав обумовлені договором роботи та передав на підпис відповідачеві акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 7 125 199,60 грн., з яких відповідач прийняв та оплатив роботи на суму 6 126 429,60 грн.
Роботи, які позивачем були виконані у 2020р. та відображені в акті приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за 2020р. № 3 та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 на суму 998 769,60 грн., відповідач не прийняв та не оплатив.
18.08.2020 позивач надіслав відповідачу лист-звернення № 5, в якому просив розрахуватися за виконаний обсяг робіт, з урахуванням необхідності проведення наступного етапу робіт з посилення фундаментів, гідроізоляції, ізоляції комунікацій, та підписати акт приймання виконаних робіт форми КБ-2в за 2020р. № 3 на суму 998 769,60 грн. Додатками до цього листа позивач долучив акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2020р., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2020р. форми КБ-3 та відомість ресурсів до акту.
26.11.2020р. позивач повторно надіслав відповідачу цінним листом з описом вкладення акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2020р. №3, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2020р. форми КБ-3 та відомість ресурсів разом з актом звірки.
У відповідь на ці звернення, відповідач листами № 7.16-08/1-211/13/6782 від 25.12.2020р. та № 7.16-08/1-211/13/8784 від 29.12.2020 повідомив позивача, що термін дії договору підряду сплив 25.08.2020, тому договір було закрито та оприлюднено звіт про виконання договору, у кошторисі Чорноморської митниці на 2020 рік відсутні надходження та видатки за КЕКВ “Реставрація пам'яток культури, історії та архітектури”, у зв'язку з чим відповідач не підписав надані позивачем акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2020р. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2020р. форми КБ-3. При цьому будь-яких зауважень та наявність претензій щодо повноти та якості виконаних робіт відповідач не висловив.
18.01.2021 позивач надіслав відповідачеві листа № 247 від 29.12.2020, в якому з посиланням на ст. 526, ч. 2 ст. 530 ЦК України виклав вимогу перерахувати у 7-ми денний термін грошову суму у розмірі 998 769,60 грн. на його поточний рахунок згідно з договором підряду № 107/19 від 18.11.2019. Доказом надходження до відповідача вказаного листа є накладна Укрпошти № 7303400963523 від 18.01.2021 та фіскальний чек з описом вкладення до цінного листа, засвідчений відбитком календарного штемпеля. Проте, зазначену вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Отже, невиконання відповідачем договірного обов'язку в частині здійснення оплати за виконані підрядні роботи і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Предметом даного позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 998 769,60 грн. та визнання недійсними частково положень договору будівельного підряду № 107/19 від 18.11.2019р., укладеного між сторонами, а саме: - п.3.4. договору в частині словосполучення “з дати фактичного надходження коштів з державного бюджету України на зазначені цілі”; - п.3.11. договору “Бюджетні зобов'язання за договором виникають у випадку наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.”; - п.3.12. договору “Фінансування договору здійснюється в залежності від реального фінансування видатків з Державного бюджету.”
Разом з тим, предметом апеляційного оскарження є висновок суду попередньої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача 998 769,60 грн. заборгованості.
Враховуючи встановлені приписами ст. 269 ГПК України межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів переглядає судове рішення в межах вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд виходив з доведеності факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду № 107/19 від 18.11.2019 щодо оплати виконаних позивачем у 2020 року будівельних робіт, а відтак з правомірності та обґрунтованості заявлених вимог про стягнення з Чорноморської митниці Державної митної служби України на користь Товариства заборгованості в сумі 998 769,60 грн.
Колегія суддів погоджується з правомірним та обґрунтованим висновком господарського суду першої інстанції про часткове задоволення заявлених Товариством позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626 - 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положення статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до зви чаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частиною 1 статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами частини 1 статті 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
За правилами ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Умовами п.4.2. договору передбачено: уповноважений представник Замовника протягом 2 робочих днів, перевіряє виконані роботи за Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і в разі відсутності зауважень підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт, або протягом 2 днів направляє Підряднику мотивовану відмову від їх підписання. Відповідач не надав письмової відмови від підписання поданого позивачем акту із зазначенням мотивів відмови.
Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Тому замовник, який в порушення вимог статті 882 Цивільного кодексу України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов'язку оплатити роботи.
Судом установлено, що реальність, повнота та якість виконаних робіт підтверджується також підписанням спірного акту приймання виконаних будівельних робіт № 3 фізичною особою-підприємцем Мірошниченко В.Г., який здійснював технічний нагляд на об'єкті реставраційно-ремонтних робіт будівлі Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за адресою: м. Херсон, вул. Гоголя, буд. 13.
Так відповідно до “Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11.07.2007р., та укладеного договору між Чорноморською митницею та фізичною особою-підприємцем Мірошниченком В.Г. від 18.11.2019р. № 108/19 про здійснення техніч ного нагляду, останній здійснював перевірку обсягів та якості виконаних робіт, проводив разом із підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів, перевірку наявності документів, які підтверджують якісні характеристики матеріалів, що використовуються під час ремонту, та в разі невідповідності матеріалів вимогам нормативних документів, мав про це повідомити підряднику; контролював відповідність виконаних робіт вимогам держаних стандартів по об'єкту реставраційно-ремонтних робіт будівлі Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за адресою: м. Херсон, вул. Гоголя, буд. 13.
У заяві свідка ОСОБА_1 підтвердив, що роботи було виконано якісно та у повному обсязі відповідно до зазначених обсягів, які вказані в акті приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за 2020р. № 3, довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 та відомостях ресурсів, у зв'язку з чим з його боку завізовано акт без будь-яких претензій та зауважень.
Оскільки Чорноморською митницею в порушення умов договору та наведених вище норм законодавства не було повністю оплачено виконані ТОВ "КРЕДО С" роботи за договором підряду № 107/19 від 18.11.2019 на проведення реставраційно-ремонтних робіт будівлі Митниці за адресою: м. Херсон, вул. Гоголя, буд.13, то суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 14.13 договору про затримку фінансування більш ніж на 20 календарних днів Замовник повідомляє Підрядника. В такому разі Підрядник може призупинити роботи до відновлення фінансування.
Колегія суддів вважає, що судом попередньої інстанції правомірно не прийнято до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів на фінансування робіт, виконаних за згаданим договором у розмірі 998 769,60 грн., тому що ця обставина не може бути підставою для звільнення відповідача від їх оплати, оскільки в разі відсутності таких коштів, Чорноморська митниця була вправі та мала фактичну можливість призупинити виконання договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не відмовлятися від їх оплати.
Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК України і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Окрім того статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зауважив, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Недоведеними слід визнати посилання скаржника, що суд першої інстанції при вирішенні справи не надав правової оцінки листу Чорноморської митниці від 11.01.2020, яким позивача було повідомлено про відсутність бюджетного фінансування робіт за договором підряду, оскільки належних доказів надсилання вказаного листа позивачеві або ж відомостей про особу, яка його начебто отримала, скаржником до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.
Також, в скарзі скаржник посилається на ст. ст. 525, 526, 530, 611, 612 ЦК України, ст. 220 ГК України, проте викладає положення вказаних норм без обґрунтування суті їх порушення або неправильного застосування судом, що не спростовує обґрунтованих висновків суду про наявність підстав про задоволення позову.
Порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні даного спору по суті, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому безпредметні доводи скаржника в цій частині не приймаються до уваги.
Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Місцевим господарським судом при прийнятті рішення було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.
Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.
Враховуючи викладене та беручи до уваги унормовані статтею 269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 22 472,33 грн. покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Херсонської області від 12 травня 2021 у справі № 923/243/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу Чорноморської митниці Державної митної служби України - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 28.09.2021.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Богатир К.В.
Філінюк І.Г.