Справа №523/9321/19
Провадження №1-кп/523/451/21
02.07.2021 року
Колегія суддів Суворовського районного суду м.Одеси у складі головуючого судді: ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 та потерпілої розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст.190 КК України, -
В провадженні Суворовського районного суду м.Одеси перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190КК України.
У судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про обрання тримання під вартою відносно обвинуваченої, посилаючись на вимоги ст.ст. 177, 183 КПК України.
Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченої заперечував проти клопотання прокурора, вважаючи його необґрунтованим.
Обвинувачена підтримала думку свого захисника, та пояснила, що не має наміру переховуватись від суду.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та вважає за можливе обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Зі змісту положень ч. 4 ст. 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора, а зі ст. 178 цього Кодексу слідує, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності визначені цією нормою закону обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей; дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів; розмір майнової шкоди та інше.
Відповідно до ст. 177 зазначеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.
З огляду на ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого; його майновий стан та наявність судимостей; дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів; розмір майнової шкоди та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З врахуванням сукупності викладеного, суд вивчивши клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки ОСОБА_7 , під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченій можливо обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням обов'язків, передбачених ст. 194 ч. 5 КПК Українина 2 місяці.
Керуючись ст.ст. 177-178, 181, 331, 369-372, главою 18 КПК України, колегія суддів, -
В задоволенні клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - відмовити.
Обрати у відношенні обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на 2 (два) місяці, тобто до 02.09.2021 року.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_7 такі обов'язки:
1.Повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
2.Цілодобово знаходитись за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 .
3.Заборонити ОСОБА_7 будь-яким способом спілкуватись потерпілою та свідками по кримінальному провадженню.
В разі невиконання вищевказаних зобов'язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених на стадії судового слідства здійснює прокурор.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3