Справа № 510/1724/21
Провадження № 2-о/510/40/21
15 вересня 2021 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,
за участю: секретаря - Березенко С.П.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рені цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису строком на шість місяців, в якій просить: встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покладення на нього наступних обов'язків: заборонити наближатися на відстань ближче 100 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 малолітньої доньки, ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , вести листування телефонних переговорів з ОСОБА_1 та донькою ОСОБА_4 , контактувати з ними через інші засоби зв'язку особисто та через третіх осіб; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та доньку ОСОБА_4 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь - який спосіб спілкуватися з ними.
Свою заяву обґрунтовує тим, що 07.02.2018 року між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб. Від шлюбу народилась донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2018 року заявник, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проживають разом через різні погляди на життя та аморальну поведінку ОСОБА_2 , зловживання ним спиртними напоями, наркотичними засобами, що шкодить нормальному гармонійному розвиткові дитини. Починаючи з 2018 року ОСОБА_2 не дає спокою ні заявнику ані дочці, постійно знущається, зневажливо ставиться, що призводить до необхідності звернень в правоохоронні органи за захистом, які закінчуються профілактичними бесідами з ОСОБА_2 . Рішенням Ренійського районного суду від 10.08.2020 року шлюб між нами було розірвано. Донька, ОСОБА_4 проживає із заявником та знаходиться повністю на її утриманні.
Заявник стверджує, що ОСОБА_2 приходить до доньки, за її адресою проживання, у нетверезому стані починає розмову з лайливих слів, вчинює постійне психологічне насильство, що виявляється у постійних погрозах, залякуванні, цькуванні, неодноразово погрожував їй та її родичам, здійснює систематичне жорстоке поводження зі заявником на очах у дитини. Після таких «зустрічей» дитина знервована, а стан заявника погіршується, оскільки в неї бронхіальна астма і вона перебуває на обліку у сімейного лікаря. Протягом останнього часу ОСОБА_2 , вчиняє відносно заявника дії психологічного характеру, допускає фізичне насильство з приводу чого вона неодноразово зверталась до правоохоронних органів. Він приходить коли захоче до будинку заявника: вранці, вночі, вчиняє ґвалт, кричить, розкидає речі, нападає на неї. Заявник, вважає, що ОСОБА_2 є небезпечним для неї та доньки. Він взагалі не реагує на зауваження та навіть на зауваження поліцейських. З чого слідує, що вона є особою, яка зазнала домашнього насильства.
Заявник в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримала, просила розглянути справу без її участі.
Заінтересована особа, ОСОБА_2 , судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив задовольнити вимоги заявника частково, заперечував проти вимог заявника в частині заборони бачитися із дитиною, посилаючись на те, що він є батьком дитини, батьківських прав не позбавлений, тому має право її бачити, просив справу розглянути без його участі.
Відповідно до ч.1ст.350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.
Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши заяву та додані матеріали, повно, ретельно, уважно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1ст.350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.
Із довідки про реєстрацію місця проживання Новосільської сільської ради Ренійського району від 07.12.2020 р. № 10-08/690, вбачається, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано, на підставі рішення Ренійського районного суду від 10.07.2020 р. Від спільного шлюбу народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_2 після розірвання шлюбу вчиняє відносно заявника дії психологічного характеру, допускає фізичне насильство, з приводу чого вона неодноразово зверталась до правоохоронних органів, про що свідчить талон-повідомлення № 016580 від 08.06.2021 р.
Крім того, в провадженні Ренійського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження № 12021168150000091 від 08.07.2021 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, де потерпілою по цій справі є саме заявник ОСОБА_1 .
Розділом IV глави 13 ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно до ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно п.п.3,6,7,8ч.1ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Враховуючи положення ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частиною 2 ст.3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Частинами 2, 3, 4 ст.26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Згідно ст.350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Положеннями ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що кривдник ОСОБА_2 систематично вчиняє домашнє насильство відносно ОСОБА_1 , наявні обґрунтовані ризики вчинення ним домашнього насильства щодо заявника, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 шляхом встановлення декількох заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, зокрема, встановлених п.п.1,4ч.2ст.26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до ч.3ст.350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч.4ст.350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
На підставі викладеного, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та керуючись ст.ст.247,350-1,350-5,350-6 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , проживаючого в АДРЕСА_2 , на строк 6 (шість) місяців, якому визначити наступні тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 :
-заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань ближче 100 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 малолітньої доньки, ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
-заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 та донькою ОСОБА_4 , контактувати з ними через інші засоби зв'язку особисто та через третіх осіб;
-заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та доньку ОСОБА_4 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь - який спосіб спілкуватися з ними.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І.Д. Бошков