Справа № 750/7192/21
Провадження № 2/750/1803/21
29 вересня 2021 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:
суддіСупруна О.П.,
секретарОлефіренко Е.О.,
за участюпредставника позивача - адвоката Думчевої І.В., представника відповідача - адвоката Кулик Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №750/7192/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
01.07.2021 позивач звернулася до суду з позовом (розмір позовних вимог збільшений згідно заяви від 09.07.2021), в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 23 листопада 2019 року, та стягнути на її користь аліменти на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до повноліття дітей. Крім того, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 2 000,00 грн щомісяця, починаючи з дати подачі позову до суду та до досягнення дітьми трирічного віку.
Ухвалою судді від 13.07.2021 задоволено клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору у справі за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів до ухвалення рішення у справі; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 07.09.2021.
09.08.2021 до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача визнала позов частково, просила стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання спільних дітей в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку, не заперечує проти стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини в розмірі 1 000,00 грн щомісячно.
07.09.2021 розгляд справи відкладено на 14.09.2021, у зв'язку з клопотанням представника позивача.
14.09.2021 розгляд справи відкладено на 28.09.2021, у зв'язку з витребуванням доказів.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов визнала частково, проти розірвання шлюбу не заперечувала, просила стягнути аліменти у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.
Позивач та відповідач у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином, причин неявки суду не повідомили.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до частини шостої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України), якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 23 листопада 2019 року, актовий запис № 2134 (а.с. 11).
Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12-13).
Подружні відносини подружжя припинило, спільне господарство не ведеться, подальше збереження шлюбу сторони вважають не можливим, оскільки це суперечить їхнім інтересам та інтересам дітей.
Згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до частини третьої статті 56 Сімейного кодексу України кожен має право припинити шлюбні відносини.
Згідно статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких умов, суд вважає, що подальше збереження шлюбу між сторонами суперечитиме їхнім інтересам та інтересам дітей, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому шлюб підлягає розірванню.
Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ і набула чинності для України 27.09.1991), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини першої статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно з частиною першою статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
З викладеного убачається обов'язок відповідача брати участь у створенні умов, необхідних для всебічного розвитку дітей сторін.
Згідно із абзацом 3 частини другої статті 182 Сімейного кодексу України мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Такий мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину встановлюється з 28 серпня 2018 pоку, коли набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту прав дитини на належне утримання». Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину може встановлюватися судом не у всіх випадках, а лише тоді, коли платник аліментів має достатній заробіток (дохід). Поняття «достатність заробітку (доходу)» є оціночним поняттям, що оцінюється судом у конкретній життєвій ситуації.
Згідно довідки від 02.08.2021 № 1/8, виданої ФОП ОСОБА_5 , відповідач працює слюсарем з ремонту колісних транспортних засобів з окладом у розмірі 6 000,00 грн (а.с. 44).
Крім того, відповідач має іншу дитину - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якого сплачує аліменти у розмірі ј частини доходів, згідно рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.07.2015 (а.с. 46, 47, 48).
Враховуючи вищезазначене, суд вважає розмір доходів відповідача не достатнім для встановлення мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, враховуючи вимоги закону, обов'язок відповідача утримувати неповнолітніх дітей, часткове визнання ним позову, розмір його доходів, наявність на утриманні іншої неповнолітньої дитини, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання їхніх неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до повноліття дітей.
У частинах другій та четвертій статті 84 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
За приписами частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Враховуючи максимальний розмір відрахувань із заробітної плати (70%), розмір доходу відповідача (6 000,00 грн) та розмір аліментів, стягнутих рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.07.2015 та визначених даним рішенням, потребу позивача у матеріальній підтримці до досягнення спільними дітьми трьох років, часткове визнання відповідачем позову, суд доходить висновку, що стягнення з відповідача на утримання позивача аліментів у розмірі 1 000,00 грн щомісяця, до досягнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 трирічного віку, буде адекватним розміром матеріальної підтримки ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стороною позивача не надано доказів на підтвердження своїх доводів щодо можливості відповідача сплачувати аліменти у більшому, ніж визначений судом, розмірі.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За приписами частин першої-третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважала за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач має заперечення.
Суд зазначає, що сторонами та їхніми представниками не висловлені заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу.
Правничу допомогу позивачеві надавала адвокат Думчева І.В. на підставі договору про надання правничої допомоги від 29.06.2021. Згідно квитанції № б/н від 01.07.2021 ОСОБА_1 сплатила адвокату 3 000 грн за правничу допомогу (а.с. 18, 22).
З договору про надання юридичної допомоги від 03.08.2021 убачається, що відповідачу правничу допомогу надавала адвокат Антоненко Л.А., якій відповідач сплатив 4 000,00 грн, що підтверджується квитанцією № 020164 від 05.08.2021.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (частина 10 статті 141 ЦПК України).
Враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає, що з кожної зі сторін слід стягнути по 2 000,00 грн у відшкодування витрат на оплату правничої допомоги, звільнивши їх від сплати цих витрат.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 23 листопада 2019 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 2134, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Чернігова, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 липня 2021 року та до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Чернігова, на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1 000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок) щомісяця, починаючи з 01 липня 2021 року і до досягнення дітьми, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 362,00 грн (одну тисячу триста шістдесят дві гривні 00 копійок) судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя