Справа № 663/2703/21
Провадження № 2/663/953/21
10 вересня 2021 року м. Скадовськ
Суддя Скадовського районного суду Херсонської області Шульга К. М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», треті особи приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович про захист прав споживача,
Позивач звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», треті особи приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О. В., приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін С. С., в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О. В. від 14.05.2021 за №9655 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості у розмірі 9180,00 грн.; визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О. В. від 14.05.2021 за №9656 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості у розмірі 11016,00 грн.
За приписами частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пред'являючи позов про захист прав споживачів, позивач вказала, що звільнена від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», в якій зазначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Однак з цією позицією позивача суд не погоджується, з огляду на наступне.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Згідно зі статтею 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
За пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Таким чином, виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тобто, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Враховуючи вищенаведене, на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, норма Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється, тому посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів» є безпідставними.
Крім того, частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, як споживачів.
З системного аналізу положень цих законів вбачається, що Закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.
Посилання позивача на те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» потребують обґрунтованості, оскільки, вирішити спір позивач просить на підставі відповідних норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про нотаріат», а не Закону України «Про захист прав споживачів».
При вирішенні питання, щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі, суду необхідні обґрунтовані доводи або документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог статті 175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Таким чином, позивачем не доведено наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 908,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Тобто позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру окремо.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Враховуючи викладене, даний позов підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для уточнення предмета позову та сплати судового збору у відповідному розмірі з наданням підтверджуючого документа.
Керуючись статтями 136, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», треті особи приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Баталін Сергій Сергійович про захист прав споживача, залишити без руху.
Призначити позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення вказаних недоліків в зазначений строк, позов буде вважатися не поданим і повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Скадовського районного суду
Херсонської області К. М. Шульга