Справа № 466/8500/21
1-кс/466/1928/21
«27» вересня 2021 року м. Львів
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянув клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, зареєстрованого до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021142040000006 від 01 квітня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України,
24 вересня 2021 року прокурор Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що слідчим відділенням відділу поліції №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021142040000006 від 01.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Дублянської міської ради, Брюховицької, Грибовицької та Грядівської сільських рад, діючи в інтересах третіх осіб, всупереч інтересів служби, зловживаючи владою, незаконно розпорядились землями комунальної власності, що призвело до вибуття з комунальної власності земельних ділянок площею понад 300 га, що спричинило тяжкі наслідки.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що 13.07.2000 Брюховицькою селищною радою прийнято рішення №246 «Про вилучення земельної ділянки з користування Львівського лісопаркового господарства за його згодою». Вказаним рішенням вилучено земельну ділянку площею 14,7 га з користування Львівського лісопаркового господарства і віднесено до земель запасу. Земельна ділянка знаходиться по АДРЕСА_1 .
28.12.2001 Брюховицька селищна рада видає Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 13,2333 га ТзОВ «Оріон Експорт».
06.06.2002 Брюховицька селищна рада видає Державний акт на право власності на землю площею 1,1500 га ТзОВ «Оріон Експорт».
26.04.2018 рішенням 567 Брюховицька селищна рада затверджує проект коригування Генерального плану смт.Брюховичі. На підставі вказаного рішення Брюховицька селищна рада 30.10.2020 приймає рішення 2086 та 2087, якими затверджує містобудівні умови та обмеження на забудову земельних ділянок кадастровий номер 4610166300:06:001:0954 та 4610166300:06:001:1213 за адресою вул.Лікарська, 4 смт.Брюховичі.
Разом з тим, в ході досудового розслідування встановлено, Брюховицькою селищною радою при вилучення вилученні землі лісу площею 14,7 га та віднесення її до земель запасу порушено вимоги Земельного кодексу України, який діяв на той час.
Так, в порушення вимог ст. 2 Земельного кодексу України від 18.12.1990, земельну ділянку віднесено до земель запасу без зміни її цільового призначення.
Відповідно до ст.4 Земельного кодексу України, який діяв на той час, у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Не можуть передаватись в колективну чи приватну власність землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико -культурного призначення; землі лісового фонду, за винятком невеликих ( до 5 гектарів) ділянок лісів, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна являється запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації майна; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Відповідно до ч.4 ст.170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
З метою недопущення знищення, зміни, розпорядження та відчуження земельних ділянок кадастрові номери 4610166300:06:001:0954 та 4610166300:06:001:1213 за адресою АДРЕСА_1 , враховуючи, що зазначене майно є предметом злочинного посягання, просить клопотання задовольнити.
Крім цього, прокурор просить клопотання розглядати без виклику осіб, яким належить земельна ділянка.
Від прокурора поступила заява про розгляд клопотання у її відсутності.
У відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За таких обставин слідчий суддя вважає можливим провести розгляд клопотання без здійснення фіксації судового засідання технічними засобами.
Дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до висновку що клопотання підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи мотиви клопотання та його обґрунтування слідчим, склад майна, на яке слідчий просить накласти арешт, правову підставу для арешту майна, визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому з метою забезпечення його збереження приходжу до висновку, що клопотання про арешт майна є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4610166300:06:001:1213 за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2082795246101.
Заборонити вчиняти буд-які дії із вказаною земельною ділянкою, в тому числі, розпоряджатись, змінювати чи відчужувати.
Виконання ухвали доручити прокурору Галицької окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 .
Копію ухвали надіслати прокурору, іншим заінтересованим особам.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1