Справа № 456/3347/21
Провадження № 3/456/1742/2021
іменем України
23 вересня 2021 року суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Шрамко Р. Т. , з участю секретаря Панилик О.В., прокурора Романіва О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий адміністративні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та проживаючої по АДРЕСА_1 , українки, громадянина України, старшого державного ревізора-інспектора Стрийського управління ГУ ДПС у Львівській області, у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, -
ОСОБА_1 , будучи старшим державним ревізором-інспектором Стрийського управління ГУ ДПС у Львівській області, не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів при проведенні 10.07.2020 камеральної перевірки податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за перший квартал 2020 року ФОП ОСОБА_2 , яка являється її невісткою.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи старшим державним ревізором-інспектором Стрийського управління ГУ ДПС у Львівській області, вчиняла дії та приймала рішення в умовах реального конфлікту інтересів при проведенні 10.07.2020 камеральної перевірки податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за перший квартал 2020 року ФОП ОСОБА_2 , яка являється її невісткою, чим винила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КупАП.
Під час розгляду справи правопорушник ОСОБА_1 , винуватість у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП не визнала та пояснила, що цього дня було велике навантаження і виникла необхідність провести перевірку. Їй надали перелік підприємців тільки з кодами без прізвищ. В базі була відмітка, що перевірку повинна проводити вона. По даній перевірці, згідно якої її притягують до відповідальності, вона нічого не правила, рішень не приймала.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора, який вважає ОСОБА_1 , виною у вчиненні корупційного діяння, передбаченого ч. 1, 2 ст.172-7 КУпАП, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Так, відповідно до підпункту «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
Відповідно до пунктів 1-3 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов'язана звернутися за роз'ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі, якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.
Згідно пункту 1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно пункту 2 статті 76 Податкового кодексу України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно пункту 1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно пункту 1 статті 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язана була вжити заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та повідомити у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів при проведенні 10.07.2020 камеральної перевірки податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за перший квартал 2020 року ФОП ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи ^ представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до абзацу 1 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, невістка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 являється фізичною особою підприємцем зареєстрованою в Стрийському управлінні Головного управління ДІІС у Львівській області.
Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Факт наявності сімейних стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується поясненням ОСОБА_1 від 14.06.2021, іншими матеріалами про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП України.
Вирішуючи питання притягнення до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, факт правопорушення визнав та освідомив його наслідки.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.40-1 КУпАП з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 172-6, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та накласти адміністративне стягнення за:
ч.1 ст.172-7 КУпАП у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) гривень;
ч.2 ст.172-7 КУпАП у виді штрафу у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень;
Відповідно до ст. 36 КУпАП остаточно накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді адміністративного штрафу у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 454 (чотириста п?ятдесят чотири) гривні 00 коп. судового збору в дохід держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд.
Cуддя Р. Т. Шрамко