Справа №443/1573/21
Провадження №2/443/1333/21
про відмову у відкритті провадження у справі
29 вересня 2021 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Бережницької сільської ради, Жидачівської міської ради, Стрийської районної державної адміністрації про визнання незаконним розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації №158 від 12.03.2004, -
встановив:
Позовна заява ОСОБА_1 до Бережницької сільської ради, Жидачівської міської ради, Стрийської районної державної адміністрації про визнання незаконним розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації №158 від 12.03.2004 надійшла до суду 28.09.2021.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2021 автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Павліва А.І. для цього судового провадження.
Суд, вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, доходить висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі виходячи з такого.
Нормативно-правові акти, якими керувався суд постановляючи ухвалу.
Суд, відмовляючи у відкритті провадження у справі, керувався Цивільним процесуальним кодексом України (далі ЦПК України) та Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).
Так, приписами частини 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Водночас, згідно з положеннями пункту 6 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відкриття провадження у справі судом можливе лише за умови відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження (частина 1 статті 187 ЦПК України).
Мотиви, з яких суд дійшов висновків.
Суд звертає увагу на те, що хоч позов подано ОСОБА_1 як фізичною особою, однак спірні правовідносини виникли саме між суб'єкт господарювання - Фермерським господарством ОСОБА_2 та Жидачівською районною державною адміністрацією, оспорюваним розпорядженням голови якої (№158 від 12.03.2004) припинено право користування земельною ділянкою фермеру ОСОБА_2 . Правонаступником Жидачівської районної державної адміністрації є Стрийська районна державна адміністрація.
Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.
Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб'єктом такого використання може бути особа - суб'єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.
Такий правовий висновок зроблений 23.06.2020 Великою Палатою Верховного Суду у справі №922/989/18.
Суд зауважує, що в особі ОСОБА_1 поєднано як фізичну особу, наділену відповідною право- та дієздатністю, так і представника юридичної особи - Фермерського господарства Мадараша Володимира Миколайовича (ідентифікаційний код юридичної особи 22352643), керівником якого він є.
Водночас, подання позову ОСОБА_1 як фізичною особою не змінює змісту спірних правовідносин та не надає суду загальної юрисдикції, яким є Жидачівський районний суд Львівської області, право розглядати цю справу, оскільки спірні правовідносини, на переконання суду, є господарсько-правовими, а відтак не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що у відкритті провадження слід відмовити.
Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ФГ Мадараш В.М. уже двічі подавав до Жидачівського районного суду Львівської області позовну заяву, змінюючи у ній лише суб'єктивний склад, однак ставлячи аналогічні позовні вимоги тим, які зазначені у цьому позові. Ухвалами суду від 28.04.2021 та 17.09.2021 йому було відмовлено у відкритті провадження у справі з тих підстав, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і роз'яснено, до якої юрисдикції віднесено розгляд його справи, а саме: до юрисдикції господарських судів. ФГ Мадараш В.М. правом на апеляційне оскарження на час постановлення цієї ухвали не скористався.
Суд зазначає, що такі дії ОСОБА_1 (неодноразові подання позову з одним і тим же предметом, до одного і того ж суду, за умови, що йому відмовлено у відкритті провадження за цим позовом та роз'яснено, до юрисдикції якого суду віднесено його розгляд) містять ознаки недобросовісної процесуальної поведінки, тому роз'яснює, що у разі повторного подання аналогічного позову до Жидачівського районного суду Львівської області у майбутньому, суд, у силу положень статті 44 ЦПК України, може визнати це зловживанням процесуальними правами, що надає йому право залишити позов без розгляду або повернути його.
Керуючись статтями 186, 260, 261 ЦПК України, -
постановив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Бережницької сільської ради, Жидачівської міської ради, Стрийської районної державної адміністрації про визнання незаконним розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації №158 від 12.03.2004.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Суддя А.І. Павлів