Справа № 315/872/21
Номер провадження № 2/315/303/21
24 вересня 2021 року м. Гуляйполе
Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:
головуючої судді - Романько О.О.
за участю секретаря судового засідання - Атрошенко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
07.06.2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ТОВ «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула А.М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
10.06.2021 року ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовче засідання.
22.07.2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 24.09.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в травні 2021 року він отримав на адресу реєстрації місця проживання від приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М. постанову про відкриття виконавчого провадження №65165080 від 19.04.2021 року про примусове стягнення на користь відповідача 11253,35 грн., постанову від 19.04.2021 року про стягнення з нього основної винагороди 1125,34 грн., постанову від 19.04.2021 року про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження 137 грн., а також постанову від 26.04.2021 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних.
Пізніше, 26.05.2021 року він дізнався від працівників бухгалтерії ПАТ «Запоріжжяобленерго» (Гуляйпільський РЕМ), з яким перебуває у трудових відносинах, про направлення на адресу останнього постанови від 18.05.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату. Як вбачається з вищевказаних документів, підставою для відкриття виконавчого провадження стало вчинення 15.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. виконавчого напису №11802 про стягнення з нього на користь Відповідача заборгованості у розмірі 11253, 35 грн.
Позивач будь-яких претензій чи заяв, а також вимог про наявність заборгованості та погашення боргу від ТОВ «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс» чи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. не отримував. Не був проінформований про існування заборгованості та її розмір, чим був позбавлений права оскаржити вимогу у судовому порядку або виставити письмове заперечення.
Позивач вважає, що ніяких договірних відносин з відповідачем не мав. Будь-яких листів про те, що має заборгованість перед відповідачем не отримував, тобто йому не відомо з яких правових підстав відповідач звернувся до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису стосовно незрозумілої для нього заборгованості на користь відповідача.
Вважає, що вказаний виконавчий напис № 11802 від 15.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. з грубим порушенням Порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору.
Нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Позивач вважає, що наявність спору в суді свідчить про відсутності безспірності вимог при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса.
Позивач стверджує, що ніяких вимог про виконання порушеного зобов'язання йому від відповідача надіслано не було, ним не отримувалося. Вказаний виконавчий напис вчинено всупереч вимогам закону, зокрема, без перевірки нотаріусом безспірності заборгованості за кредитним договором та перевірки факту завчасної поінформованості боржника банком про існування кредитної заборгованості і її розмір.
Прохає визнати виконавчий напис №11802, вчинений 15.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс» заборгованості в розмірі 11253,35 грн. таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача на його користь судові витрати на сплату судового збору в сумі 908 грн.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 29.06.2021 року надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та прохав задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.22).
В судове засідання представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс» не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не подав, 05.08.2021 року та 07.09.2021 року на виконання ухвали суду надав документи на підставі яких вчинено виконавчий напис, прохав справу розглянути у відсутність представника та постановити рішення згідно законодавства (а.с.65-71, 75-80).
В судове засідання третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. не з'явилася, про час і місце його проведення була повідомлена належним чином, заяву про розгляд справи без її участі не надала, вимоги ухвали суду про витребування доказів не виконала.
В судове засідання третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула А.М. не з'явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, 13.07.2021 року на виконання ухвали суду надав копії матеріалів виконавчого провадження, прохав справу розглянути у його відсутність та постановити рішення згідно законодавства (а.с.25-56).
Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гуляйполе Запорізької області народився позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 01.08.2013 року Гуляйпільським РС УДМС України в Запорізькій області (а.с.7).
28.05.2021 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП №65165080 на підставі виконавчого напису №11802, вчиненого 15.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс» заборгованості у розмірі 11253,35 грн., а також витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 300 грн. та основної винагороди приватного виконавця у розмірі 1125,34 грн. (а.с.52-53).
10.06.2021 року та 22.07.2021 року ухвалами Гуляйпільського районного суду Запорізької області витребувано:
- у ТОВ «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс» копії усіх матеріалів та документів, які б свідчили про заборгованість позивача ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс»;
- у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. копії усіх матеріалів нотаріальної справи, яка містить документи на підставі яких було вчинено 15.03.2021 року виконавчий напис №11802 (докази безспірності заборгованості позивача, у тому числі копію спірного виконавчого напису);
- у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М. копії матеріалів виконавчого провадження №65165080 за виконавчим написом №11802, виданим 15.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. ухвали суду не виконала.
13.07.2021 року приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула А.М. на виконання ухвали суду надав копії матеріалів виконавчого провадження (а.с.25-56).
05.08.2021 року та 07.09.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс» на виконання ухвал суду надіслало копії документів на підставі яких вчинено виконавчий напис (а.с.65-71, 75-80).
З наданих суду документів вбачається наступне.
06.08.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено договір №001-07051-060813, відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 10000 грн. у виді ліміту кредитної лінії, на строк 365 днів (а.с.27).
06.10.2017 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено Договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами №31/К, право вимоги за даним кредитним договором перейшло до ТОВ «Росвен Інвест Україна». В подальшому 30.12.2020 року між ТОВ «Росвен Інвест Україна» та ТОВ «ФК «Уно Капітал» було укладено Договір факторингу №1-30/12, право вимоги за даним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Уно Капітал». Далі 27.01.2021 року між ТОВ «ФК «Уно Капітал» та ТОВ «ФК «Фінрезерв Плюс» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №1-27/01, право вимоги за даним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Фінрезерв Плюс» (а.с.28).
Згідно виписки з рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором №001-07051-060813 від 06.08.2013 року заборгованість станом на 27.01.2021 року складає 11103,35 грн., з якої прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7908,80 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 2069,55 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями - 1125 грн. (а.с.69).
15.03.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. з заявою про вчинення виконавчого напису (а.с.68).
15.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі під № 11802, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс» заборгованості за період з 15.12.2018 року по 27.01.2021 року за кредитним договором №001-07051-060813 від 06.08.2013 року в розмірі 11103,35 грн., з якої прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7908,80 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 2069,55 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями - 1125 грн., та стягнуто з ОСОБА_1 за вчинення виконавчого напису 150 грн., загальна сума, що підлягає стягненню складає 11253,35 грн. (а.с.67).
15.04.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс» звернулосядо приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М. з заявою про відкриття виконавчого провадження (а.с.26).
19.04.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М. відкрито виконавче провадження №65165080 з примусового виконання виконавчого напису №11802 від 15.03.2021 року (а.с.30-31).
19.04.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М. визначено для боржника ОСОБА_1 мінімальний розмір витрат виконавчого провадження в сумі 137 грн. (а.с.33-34).
19.04.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М. стягнуто з боржника ОСОБА_1 основну винагороду приватного виконавця в розмірі 1125,34 грн. (а.с.36-37).
18.05.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М. звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 у виді заробітної плати в ПАТ «Запоріжжяобленерго» на загальну суму 12678,69 грн. (а.с.48-49).
18.05.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули А.М. зупинено вчинення виконавчих дій (а.с.54-55).
При вирішенні справи суд керується наступним.
За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (в редакції на час виникнення правовідносин) та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом законодавства станом на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису був, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачено в Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 Порядку.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.03.2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19) та постанови від 15.01.2020 року № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (Перелік документів) передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної заборгованості.
Відповідно до п.2 Переліку документів для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Таким чином, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі (висновок Верховного Суду у постанові від 05.03.2018 року, справа № 756/11960/15-ц).
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 року по справі № 308/11193/16-ц, провадження № 61-7410св18 зазначив, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий же правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018 року (провадження № 14-12559св18).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом під час вчинення оспорюваного виконавчого напису про стягнення заборгованості на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс» не було дотримано всіх вимог, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій, так як не доведено, що позивач отримував від ТОВ «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс» вимогу щодо погашення заборгованості, крім того, сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу з метою вчинення виконавчого напису не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого, а тому, суд бере до уваги те, що позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості, у зв'язку з чим не міг як оспорити вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс», так само і виконати їх, що, в свою чергу, не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення, яку ОСОБА_1 не визнає та заперечує проти розміру заборгованості, що також може свідчити про відсутність безспірності вимог до боржника.
Також, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що при вчиненні напису нотаріус отримував від фінансової компанії (позивача) первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком чи його правонаступником є безспірним.
Таким чином, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що матеріалами справи не доведено, що боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, а тому суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм законодавства.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь судових витрат у виді судового збору суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 п.6 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В зв'язку з задоволенням основної вимоги, на підставі ст.141 ЦПК України, задоволенню підлягає вимога про стягнення судових витрат по сплаті судового збору з відповідача в розмірі 908 грн. за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 4, 9, 10, 12-13, 18, 81, 141, 247, 263-265, 272, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 15.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, зареєстрований за №11802, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс» заборгованості в сумі 11253,35 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрезерв Плюс» (код ЄДРПОУ 44109676, юридична адреса: 04060, м. Київ, вул. Ризька буд.73-г офіс 7) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн.
Повний текст рішення складено 28.09.2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. О. Романько