Справа № 306/1058/21
Провадження № 2/306/585/21
28 вересня 2021 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого-судді Уліганинця П.І.
за участю: секретаря судового засідання Пецко Ж.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку ст. 344 ЦК України, -
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона з 2008 року користується водонапірною баштою за адресою АДРЕСА_1 , яку отримала, по усній домовленості, від ОСОБА_3 . Зазначила, що на даний час останній помер, його спадкоємець ОСОБА_2 проти оформлення за нею даної водонапірної башти не заперечив, про що є відповідна заява. Так як, вона добросовісно та безперервно володіє даною спорудою більше десяти років, відкрито користується нею, постійно робить її поточний ремонт, просить суд визнати за нею право власності на водонапірну башту АДРЕСА_2 за набувальною давністю.
Сторони у судове засідання не з'явилися, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, позивач позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, відповідач проти задоволення позову не заперечує (а.с. 3, 19).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до копії нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_2 від 16.10.2020 року, останній не заперечує проти визнання права власності на водонапірну башту, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (а.с. 3).
На вищевказане нерухоме майно виготовлено інвентаризаційну справу і його вартість становить 7910,00 грн (а.с. 4-7).
За приписами ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 згаданого Кодексу визначено право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: зокрема, визнання права.
Ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 року № 475/97-ВР, передбачено право фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», - при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч.2 ст.344 ЦК України).
Відповідно до пункту 14 Постанови ВССУ виходячи зі змісту частини першої ст.344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Враховуючи те, що позивач добросовісно заволоділа, відкрито та безперервно користується водонапірною баштою більше десяти років, беручи до уваги відсутність заперечень від відповідача щодо реєстрації права власності на таку за ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити.
Керуючись ст. ст. 12, 18, 81, 258, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 344 ЦК України, Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку ст. 344 ЦК України - з а д о в о л ь н и т и.
Визнати за ОСОБА_1 , мешканкою АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на водонапірну башту АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець
28.09.2021 року