Справа № 161/11670/21
Провадження № 3/161/4035/21
28 вересня 2021 року м. Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пушкарчук В.П., за участі захисника - адвоката Рудись Р.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
17.06.2021 року о 03:11 год у м. Луцьку по вул. Ковельській, 150, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Toyota Rav 4, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.5 ПДР України відмовилась у присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Рудись Р.В. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі, в зв'язку з відсутністю в діях його підзахисної складу інкримінованого правопорушення. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що патрульними поліцейськими було порушено порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, а тому складені за його наслідками адмінматеріали не можуть бути підставою для притягнення останньої до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 керувала транспортним засобом.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчинені правопорушення підтверджуються наступними доказами, дослідженими судом, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №526724 від 17.06.2021 року;
- довідкою УПП у Волинській області від 24.06.2021 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 не має повторності вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП та 23.07.2020 року отримала посвідчення водія НОМЕР_2 (категорія В);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 17.06.2021 року, в яких останні підтвердили, що на вимогу працівника поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовилась. Зазначене свідки підтвердили особистими підписами;
- відеозаписом, на якому зафіксовані обставини, що передували складенню адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція).
Відповідно до п. п. 2, 4 Розділу І Інструкції - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна з
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У даному випадку, підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, у інспектора поліції були в наявності. Так, інспектором поліції було встановлено, що у ОСОБА_1 відчувається запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння був зафіксований в присутності двох свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Аналізуючи вимоги чинного законодавства, слід дійти висновку, що особа на вимогу працівника поліції має надати безумовну згоду на проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відразу після її зупинки та виявлення останнім відповідних ознак такого стану.
На переконання суду, вищевказані дії ОСОБА_1 у повній мірі підтверджують факт її відмови від проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, оскільки від проходження огляду на місці, а також в медичному закладі він відмовився.
Таким чином, ОСОБА_1 , відмовившись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, порушила вимогу п. 2.5 ПДР України, а відтак вчинила правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При визначенні виду та розміру стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, майновий стан.
Враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Дана міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 454 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.П. Пушкарчук