Справа № 456/1390/21
Провадження № 2/456/780/2021
іменем України
23 вересня 2021 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Яніва Н. М. ,
з участю секретаря Сунак Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Стрий справу за позовом Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Дрогобицької міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
Виконувач обов'язків керівника Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Дрогобицької міської ради Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь Дрогобицької міської ради Львівської області шкоду, завдану внаслідок порушення вимог природоохоронного закондавства у розмірі 18926 грн., а також судові витрати у розмірі 2270 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що Дрогобицькою місцевою прокуратурою встановлено, що 26.10.2018 Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено держконтроль по дотриманню вимог природоохоронного законодавства на території Дрогобицької міської ради в ході якого встановлено, що на території огородженого будівельного майданчика, що за адресою: АДРЕСА_1 під час проведення робіт по проекту «Будівництво центру публічних послуг» «Документ -Сервіс Дрогобич» зрізано без необхідних документів 14 дерев породи верба, береза, липа, горобина. Розпорядження виконавчого комітету Дрогобицької міської ради щодо зрізки вищезазначених дерев не видавалось. 26.10.2018 державним інспектором з охорони навколишнього природнього середовища Львівської області Бабій Х.Р. складено на ОСОБА_1 протокол № 011231 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 153 КУпАП. 07.11.2018 вказаним державним інспектором було винесено постанову, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 153 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.. 12.11.2008 штраф відповідачем було сплачено добровільно. Водночас у добровільному порядку ОСОБА_1 відмовляється відшкодувати завдані збитки внаслідок зрізки дерев, які згідно розрахунку держінспектора з ОНПС Львівської області Галапац О.Й. становлять 18 926 грн..
Прокурор Романів О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Зокрема вказав, що постанова про накладення на відповідача ОСОБА_1 адміністративного стягнення ніким не оспорювалась, та набрала законної сили. Відповідач провів оплату штрафу у добровільному порядку, тобто погодився з вказаною постановою та фактами викладеними у ній. Таким чином, винні дії ОСОБА_1 щодо самовільної зрізки дерев породи верба, береза, липа, горобина під час проведення робіт по проекту «Будівництво центру публічних послуг» «Документ -Сервіс Дрогобич», внаслідок чого державі заподіяно шкоду у розмірі 18 926 грн підтверджуються матеріалами справи.
Щодо твердження представника відповідача про те, що при наявності дозволу на виконання будівельних робіт видалення зелених насаджень на будівельному майданчику не потребує додаткових дозволів зазначив, що комісійне обстеження було проведено саме на підставі звернення Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради № 843 від 09.10.2018 щодо комісійного обстеження зелених насаджень на предмет видалення на підставі проектної документації «Будівництво центру публічних послуг» Документ - Сервіс Дрогобич», замовником якої є КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради.
Однак під час обстеження комісією було виявлено зрізку 14 -ти дерев без необхідних документів - розпорядження виконавчого комітету Дрогобицької міської ради. Окрім цього, під час акту держконтролю відомості про наявність дозволу на виконання будівельних робіт від 08.10.2018 були відсутні.
Уповноважений представник позивача Державнної екологічної інспекції у Львівській області в судове засідання не з'явився, хоча неодноразово належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду, про причину неявки суд не повідомив.
Уповноважений представник позивача Дрогобицької міської ради Львівської області у судове засіданні не з'явився, подав заяву згідно якої просив проводити розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримує та просить такі задоволити.
Представник відповідача адвокат Тунський А.Р. в судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі з підстав викладених у письмовому відзиві на позов. Зокрема вказав, що замовником будівництва за адресою: м Дрогобич, вул. Бориславська, 4 по проекту ««Будівництво центру публічних послуг» «Документ -Сервіс Дрогобич» є КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради. Підрядником на об'єкті будівництва по вказаному проекту є ТОВ «Бізнес Вектор ДК», що стверджується договором підряду від 24.09.2018. Відповідач ОСОБА_1 працює на посаді майстра у ТОВ «Бізнес Вектор ДК». Так, положенням ст. 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових службових обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником , якщо він діяв за завданням замовника. Тому вважає, що відповідач у даній справі є неналежним, а належним відповідачем буде або ТОВ «Бізнес Вектор ДК» або ж КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради» як замовник будівництва.
Що стосується твердження позивача про те, що на території огородженого будівельного майданчика зрізано без необхідних дозволів 14 -ть дерев різних порід, то такі не відповідають дійсності, оскільки у відповідності до ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, який затверджений Постановою КМУ від 01.08.2006 № 1045 (далі Порядок) за наявності дозволу на виконання будівельних робіт отриманих замовником та генеральним підрядником чи підрядником інших документів дозвільного характеру на виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається. 08.10.2018 було надано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ 112182811735, найменування об'єкта будівництва «Покращення надання публічних послуг для мешканців Дрогобицького регіону шляхом створення центру «Документ - Сервіс Дрогобич» з реалізацією проекту «Будівництво центру публічних послуг «Документ - Сервіс Дрогобич». У зв'язку з цим вважає, що у даному випадку відсутній факт самовільного видалення відповідачем зелених насаджень, оскільки отриманий дозвіл на будівництво є достатньою підставою для видалення таких насаджень.
Окрім цього КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради зверталось 16.03.2018 та 10.09.2018 до Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради щодо видалення дерев. 09.10.2018 Департамент повідомив, що відповідний лист було скеровано до Державної екологічної інспекції у Львівській області для направлення представника для участі у спільному комісійному обстеженні, що є порушення п. 4 Порядку, оскільки згідно такого компетентний орган протягом двох днів після надходження відповідної заяви надсилає запити у територіальний орган Держекоінспекції, власника земельної ділянки, балансоутримувача території та комунального підприємства що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі у роботі комісії.
Також вважає, що відсутні ознаки заподіяння шкоди через видалення зелених насаджень на об'єкті будівництва, так як відновна вартість зелених насаджень у даному випадку не відшкодовується, у відповідності до п. 6 Порядку оскільки, будівництво здійснюється за кошти місцевого та державного бюджету. А тому просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення осіб, що брали участь в справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають
юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до переконання, що у задоволені позову слід відмовити виходячи з наступного.
Суд, встановлюючи наявність підстав для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді із зазначенням уповноважених органів, в інтересах яких заявлено позов, виходить з наступного.
Статтею 131-1, п.3 ч.1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», яка визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Системне тлумачення положень ст. 56 ЦПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 17.08.2020 у справі №924/1240/18 та від 31.08.2020 у справі №913/685/19).
Звертаючись до суду з позовом, прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Правовий аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що для звернення з позовом до суду прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі № 924/1237/17 від 20.09.2018, у справі №918/313/17 від 27.02.2018.
Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, на яку законодавством покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Відповідно до ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища зокрема належить вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Згідно з п.п.1, 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Державна екологічна інспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Звертаючись із даним позовом до суду прокурором зазначено, що Державна екологічна інспекція у Львівській області не здійснює належного захисту інтересів держави у даному випадку. Так, встановивши порушення ОСОБА_1 природоохоронного законодавства, Інспекцією не вжито дієвих заходів щодо відшкодування завданої шкоди, такими відправлено тільки претензію на адресу відповідача, яка залишилась без реагування, при цьому з часу виявлення правопорушення і до моменту звернення прокурором з даним позовом, Інспекцією заходів щодо стягнення суми збитків не вживалось та наміру вжити таких заходів не виявлено.
02.07.2020 Державна екологічна інспекція звернулася до Дрогобицької місцевої прокуратури з листом-проханням №13-2828 щодо застосування повноважень представницького характеру, з метою відшкодування збитків спричинених довкіллю. Також листом від 22.02.2021 у відповідь на запит прокуратури, Інспекцією повідомлено Дрогобицьку окружну прокуратуру, що станом на 22.02.2021 ними не було подано позову про відшкодування збитків ОСОБА_1 на суму 18 926 грн. у зв'язку відсутністю коштів на сплату судового збору (лист від 22.02.2021 №13804).
Постановою Верховного суду України у справі №11/446 від15.05.2012 визначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на черговий рік, не виправдовує бездіяльність установи, яка фінансується із бюджету.
Як наслідок, вказана обставина (необхідність сплатити судовий збір при зверненні до суду) не могла слугувати перешкодою для подання позову до суду екологічною інспекцією, а відтак всі посилання останньої з даного приводу, судом оцінюються критично.
З наведеного в сукупності слід зробити висновок, що прокурор у поданій позовній заяві правомірно зазначає, що Державною екологічною інспекцією не здійснювався захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах, а відтак ним доведені належним чином підстави для звернення з відповідним позовом до суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 19.07.2018 у справі №822/1169/17.
Як зазначено прокурором в позовній заяві, порушенння прироодоохоронного законодавтсва були виявлені на території Дрогобицької міської ради, сума збитків завданих порушенням підлягає до зарахування на рахунок Дрогобицької міської ради.
При цьому з листа Дрогобицької міської ради Львівської області від 02.10.2020 наданого на запит прокуратури повідомлено, що радою не вживались та не будуть вживатись заходи представницького характеру у даній справі, оскільки такі повноваження належать до компетенцї
Державної екологічної інспекції у Львівській області. Вказане свідчить про нездійснення та неможливість здійснення вказаним органом місцевого самоврядуванян захисту інтересів держави у особі територіальної громади, що є підставою для застосування прокурором представницьких повноважень.
19.03.2021за вих. № 04-27-46, № 04-27-45 на адресу Державної екологічної інспекції у Львівській області та Дрогобицької міської ради прокуратурою було скервоано повідомлення про підготовлення позову в інтересах держави .
Отже, даний доказ свідчить про те, що прокурором було дотримано норми закону, а саме ч. 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення з даним позовом до суду.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту ст.ст. 11,15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Так, в судовому засіданні встановлено, що у відповідності до акту держконтролю по дотриманню вимог природоохоронного законодавства № 659/06/898 від 26.10.2018, складеного держінспектором з охорони навколишнього природнього середовища Львівської області, під час проведення комісійного обстеження на підставі звернення Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради № 843 від 09.10.2018 (звернення від 10.09.2018 № 267) на території огородженого будівельного майданчика за адресою: м.Дрогобич, вул. Бориславська, 4 різано без необхідних документів 14 дерев. Розпорядження виконавчого комітету Дрогобицької міської ради щодо зрізання вказаних дерев не видавалось, обстеження зелених насаджень не проводилось./а.с.7/
26.10.2018 державним інспектором з охорони навколишнього пригороднього середовища Львівської області Бабій Х.Р. відносно ОСОБА_1 , який працює на посаді майстра ТОВ «Бізнес Вектор» було складно протокол № 011231 про знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єктів озеленення під час проведення робіт по проекту «Будівництво центру публічних послуг'Департамент Сервіс - Дрогобич», згідно якого останній здійснив самовільну зрізку 14 дерев породи верба, береза, липа, горобина, що є порушенням ст. 9 Закону України «Про рослинний світ». Від підпису вказаного протоколу відповідач відмовився./а.с. 18/
Постановою про накладення адміністративного стягнення № 832-06 від 07.11.2018 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення яке передбачено ст. 153 КУпАП та накладено адміністравтивне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.. Цього ж дня вказана постанова надіслана рекомендованим листом ОСОБА_1 .
Як вбачається з копії квитанцій ОСОБА_1 14.11.2018 оплатив штраф у розмірі 510 грн..
Згідно розрахунку шкоди, заподіяної майстром ТОВ «Бізнес Векор» ОСОБА_1 збитків заподіяних зрізкою дерев під час проведення робіт по проекту «Будівництво центру публічних послуг» Документ - сервіс - Дрогобич» без необхідних дозвільних документів по АДРЕСА_1 згідно акту держконтролю №659/06/898 проведеного держінспектором з ОНПС Львівської області Галапац О.Й. сума шкоди становить 18 926 грн.
09.01.2019 на адресу відповідача було скеровано претензію Державної екологічної інспекції у Львівській області № 14-98 про необхідність оплати у місячний термін суми збитків у розмірі 18 926 грн..
В ході судового розгляду судом встановлено, що замовником будівництва об'єкту «Покращення надання публічних послуг для мешканців Дрогобицького регіону шляхом створення центру «Документ - Сервіс- Дрогобич» з реалізацією проекту будівництво центру публічних послуг «Документ -Сервіс Дрогобич» є КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради.
16.03.2018 за вих. № 73 та 10.09.2018 за вих. № 267 КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради на адресу Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради було скеровано листи, згідно яких КП «Управління капітального будівництва» просило надати дозвіл на зрізання дерев у межах будівельного майданчика для виконання підготовчих робіт у кількості 15 шт., а саме береза -9шт. смерека - 1 шт, верба -1 шт, липа - 3 шт та горобина 1 шт./а.с.
Згідно відповіді Департаменту міського господарства № 849 від 09.10.2018 вбачається, що лист № 609 від 10.09.2018 скерований до Державної екологічної інспекції у Львівській області для направлення представника даної організації для участі у спільному комісійному обстеженні.
24.09.2018 між КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради та ТОВ «Бізнес Вектор ДК» було укладено договір підряду згідно якої замовник доручає , а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання у 2018 -2019 році робіт «Покращення надання публічних послуг для мешканців Дрогобицького регіону шляхом створення центру «Документ - Сервіс Дрогобич» з реалізацією проекту «Будівництво центру публічних послуг »Документ Сервіс Дрогобич», а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.
Також встановлено, що, 08.10.2018 КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради як замовник та ТОВ «Бізнес Вектор ДК» як генеральний підрядник отримали дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ 112182811735, вид будівництва нове будівництво, найменування об'єкта будівництва «Нове будівництво об'єкту» «Покращення надання публічних послуг для мешканців Дрогобицького регіону шляхом створення центру «Документ - Сервіс Дрогобич» з реалізацією проекту «Будівництво центру публічних послуг «Документ -Сервіс Дрогобич», на вул. Бориславській у м. Дрогобич Львівської області.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд керується загальними нормами щодо відшкодування шкоди передбаченими Цивільним кодексом України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045.
Так, пунктом 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених на виконання ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", визначено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, є забудовники чи власники цих територій.
Як вбачається з матеріалів справи, КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради станом на момент виникнення спірних правовідносин, пов'язаних зі зрізанням зелених насаджень, було замовником будівництва з реалізації проекту «Будівництво центру публічних послуг »Документ - Сервіс Дрогобич» на вул. Бориславська у м. Дрогобич, а ТОВ «Бізнес Вектор ДК» виступало підрядником.
Частинами 1, 4 ст. 68 цього Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, зазвичай у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст. 69 зазначеного Закону).
Згідно зі ст. ст. 26, 40 Закону України "Про рослинний світ" охорона рослинного світу забезпечується встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів. Порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
У відповідності до ч. 2 ст. 37 Закону дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
У відповідності до п.1 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045 (у редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок) цей Порядок визначає процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників (далі - зелені насадження) на території населеного пункту.
Видалення зелених насаджень здійснюється зокрема у разі: будівництва об'єкта архітектури на підставі документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;
У відповідності до п.3. Порядку видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку); на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Видалення зелених насаджень на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів не потребує прийняття рішення компетентним органом.
Згідно п. 4 Порядку підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник). Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень. Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та
комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії. Територіальний орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п'ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії. Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.
У процесі визначення стану зелених насаджень та відновної вартості зелених насаджень, які видаляються на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, до складу комісії включається представник фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території.
Комісія у п'ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном.
Голова комісії готує в п'ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці. Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Таким чином, твердження позивача про те, що зрізання дерев було проведено без відповідних документів не приймаються судом до уваги, оскільки у ході судового розгляду справи, судом достеменно встановлено, що 08.10.2018 КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради та ТОВ «Бізнес Вектор ДК» було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт встановленого зразку з будівництва нового об'єкту «Будівництво центру публічних послуг »Документ - Сервіс Дрогобич» на вул. Бориславська у м. Дрогобич, що є достатньою підставою для проведення видалення зелених насаджень на території будівельного майданчику.
Окрім цього, судом з достовірністю встановлено, що замовник будівництва «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради неодноразово, до отримання дозволу на будівельні роботи, звертався з листами до компетентного органу - Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради (16.03.2018 та 10.09.2018) з проханням вирішення питання зрізки дерев на будівельному майданчику за адресою: м. Дрогобич, вул. Борисласька.
Однак такі звернення були залишені без реагування, строки розгляду таких які передбачені Порядком, минули, так як заява від 10.09.2018 тільки через місяць, а не протягом двох днів, як це передбачено законодавством була скерована до Державної екологічної інспекції у Львівській області, про створення комісії та участь у її роботі представника замовника станом на 24.10.2018 інформації з Департаменту не надходило, вказаних доказів матеріали справи не містять, тому з урахуванням отриманого дозволу на будівельні роботи було проведено зрізку дерев на будівельному майданчику.
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі.
Так, цивільно-правова відповідальність юридичної або фізичної особи за завдану майнову шкоду на підставі ст. 1166 ЦК України настає за умови доведеності всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме наявності шкоди, протиправності дій заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою і вини в заподіянні шкоди.
За загальним правилом, відсутність хоча б одного елемента складу цивільного правопорушення, виключає настання цивільної відповідальності. При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
У відповідності до розрахунку шкоди заподіяної майстром ТОВ «Бізнес Вектор» ОСОБА_1 заподіяних зрізкою дерев під час проведення робіт по проекту «Будівництво центру публічних послуг «Документ - Сервіс - Дрогобич» без необхідних дозвільних документів, становить 18 926 грн.
Однак, слід звернути увагу на той факт, що у відповідності до п. 6 Порядку сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі: будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) житлових будинків, об'єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, благоустрою та інших об'єктів будівництва, що споруджуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету.
Як вбачається з листа КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради від 14.05.2021 № 121 фінансування об'єкту будівництва «Покращення надання публічних послуг для мешканців Дрогобицького регіону шляхом створення центру «Документ - Сервіс Дрогобич» з реалізацією проекту «Будівництво центру публічних послуг «Документ - Сервіс Дрогобич» на вул. Бориславскій у м. Дрогобич передбачено за кошти місцевого та державного бюджетів.
Даний факт також підтверджується рішенням сесії Дрогобицької міської ради від 30.01.2018 № 1047 «Про внесення змін до місцевого бюджету м. Дрогобич на 2018 рік та Додатком № 4 до вказаного рішення, яким передбачено перелік об'єктів видатки на які у 2018 р. будуть проводитись за рахунок коштів бюджету розвитку, серед яких спецфінансування інвестиційних проектів, що реалізується за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, зокрема проект «Будівництво центру публічних послуг «Документ - Сервіс Дрогобич» на вул. Бориславскій у м. Дрогобич.
Таким чином, вищенаведені обставини свідчить про відсутність таких елементів цивільного правопорушення, як протиправна поведінка відповідача та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що ОСОБА_1 вчинив протиправну поведінку і заподіяв державі збитки.
Твердження прокурора у судовому засіданні про те, що відповідач у добровільному порядку сплатив штраф накладений на нього постановою № 832-06 від 07.11.2018 у розмірі 510 грн, за порушення ст. 153 КУпАП, чим визнав свою вину у вчиненому правопорушені, не спростовують вищенаведених висновків суду, та не можуть бути підставою для притягнення його до іншого виду відповідальності - цивільно - правової.
Суд акцентує увагу на тому, що за загальним правилом передбаченим ст. 1166 ЦК України відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Однак, у відповідності до ч. 1 ст. 1172 УК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно ч. 2 ст. 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Так, судом встановлено, що правовідносини сторін виникли з підстав відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства діями ОСОБА_1 що працював на посаді майстра у ТОВ «Бізнес Вектор ДМ», який є підрядником будівництва центру публічних послуг «Документ - Сервіс Дрогобич» на вул. Бориславській у м. Дрогобич на підставі договору підряду укладеного з замовником КП «Управління капітального будівництва» Дрогобицької міської ради, під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, а тому саме юридична особа має відшкодувати завдану позивачу шкоду, у випадку її спричинення. Утім позивачем не пред'явлено вимогу до належного відповідача та не заявлено відповідного клопотання про його заміну/залучення співвідповідача, незважаючи, що представником відповідача про вказаний факт зазначено у відзиві.
Так, положеннями ч.2 ст.48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи. Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів (ч.1 ст.50 КПК України). Законодавцем у ч.ч.1-4 ст.51 ЦПК України викладено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення
підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
За наведеними процесуальними нормами суд позбавлений можливості за власної ініціативи замінити/залучити співвідповідача. Тому, встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави, визначені ст.51 ЦПК України, для заміни неналежного відповідача/залучення належного відповідача, суд відмовляє у позові до такого відповідача. Дану позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц, яку суд у порядку ч.4 ст.263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
За вказаних обставин, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, адже кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. У матеріалах справи відсутні відомості, які б спростовували даний висновок суду. У зв'язку з вищенаведеним суд прийшов до обгрунтованого висновку, що у задоволені позову Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Дрогобицької міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди слід відмовити повністю.
У відповідності ч.1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у задовлені позову вимога про стягнення з відовідача сплаченого судового збору у розмірі 2270 грн. у відповідності до ст. 141 ЦПК України задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 242, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області у інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Дрогобицької міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Повний текст судового рішення виготовлено - 28.09.2021
Головуючий суддя Н. М. Янів