Справа № 263/2483/21
Провадження №2-а/263/79/2021
27 вересня 2021 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Кулика С.В., при секретарі Дрюченко А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу прикордонної служби «Мілове» (тип А) ім. В. Банних Луганського прикордонного загону, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 , до відділу прикордонної служби «Мілове» (тип А) ім. В. Банних Луганського прикордонного загону, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 01.03.2021 року по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду на 13.04.2021 року.
По справі неодноразово було призначені судові засідання на які позивач не з'явився.
Позивач неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток, будь-яких заяв чи клопотань щодо проведення судових засідань без участі позивача до суду не надходили.
У відповідності до п.4 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач не з'являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду(другої підряд). Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.
Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз'яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.
Враховуючи наведене, та той факт, що належним чином повідомлений позивач без поважних причин не з'являється в судові засідання, суд прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,5-11,44,47, п.4 ч.1 ст.240, ст.ст. 241-243, 248, 250, 354, п.10 ч.1 Перехідних Положень (розділ VІІ) КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу прикордонної служби «Мілове» (тип А) ім. В. Банних Луганського прикордонного загону, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.В.Кулик