Справа № 175/2421/21
Провадження № 3/175/1020/21
Постанова
Іменем України
10 вересня 2021 року смт. Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Ребров С.О., розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 24 червня 2021 року ОСОБА_1 вчинив правопорушення в частині несвоєчасного повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, а саме: несвоєчасно наданий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2021 року. При граничному строку подання 11.05.2021 року фактично наданий 17.05.2021 року. Правопорушення встановлено актом камеральної перевірки №10625/04-36-24-07/36256287 від 14.06.2021 року. Порушені вимоги п.п.49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ 2755-VI Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI (із змінами та доповненнями).
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, але надав суду клопотання про закриття провадження по справі, тому вважаю за можливе справу розглянути без його участі на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлення адміністративним законом сукупність суб'єктивних та об'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відсутність складу адміністративного правопорушення визнається КУпАП обставинами, що виключають провадження про адміністративне правопорушення.
При цьому, ч. 1 ст. 163-4 КУпАГІ передбачена відповідальність у тому числі за несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою фермою відомостей про доходи громадян.
Диспозицією ч.1 ст. 163-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Отже, адміністративна відповідальність за санкцією вищевказаної норми законодавства наступає, зокрема, у разі несвоєчасного подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.
13 липня 2021 року Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики ОСОБА_2 на своїй сторінці в соціальній мережі розмістив лист Комітету щодо непритягнення страхувальників до адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання об'єднаного звіту з ЄСВ та ПДФО у зв'язку з некоректною роботою програмного забезпечення податкового органу.
П. 1 ст. 51 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Відповідно до пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, такий розрахунок подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), тобто за І квартал 2021 податковий розрахунок податкові агенти, платники єдиного податки мали право подати до 11 травня 2021 року включно.
Проте, програмне забезпечення працювало некоректно, що призвело до неможливості своєчасного подання розрахунку, що в свою чергу виключає вину у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 3 ст.62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно положень КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів по справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Окрім того, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, справи про адміністративні правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (п.39 рішення у справі Лучанінова проти України від 09.06.2011 року).
При цьому, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), "Карелін проти Росії" (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-4 КУпАП підлягає закриттю.
Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.
З огляду на те, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.
Керуючись ст.ст. ч.1 ст. 163-4, 247 КУпАП, суд -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-4 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.
Постанова набрала законної сили ___ ____________ 2021 року.
Суддя С.О. Ребров