Провадження № 3/760/803/21
в справі 760/27072/20
12 лютого 2021 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Коробенко С.В., розглянув матеріали, які надійшли від Київської міської митниці ДФС, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Новочеркаськ Ростовської області Російської Федерації, фахівця митно-брокерського відділу ТОВ «ОДЕВАЙС» (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5, ЄДРПОУ 39574770), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасова посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 ), видана 20.10.2012 року Святошинським РВ ГУДМС України в м. Києві, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , за ознаками порушення митних правил, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України, -
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №1577/10000/20, за порушенням митних правил, передбачених ст.472 МК України, яке полягає в наступному.
05.10.2020 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Київ - південно-західний» (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 1-А) Київської митниці Держмитслужби, фахівцем митно-брокерського відділу ТОВ «ОДЕВАЙС» (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5, ЄДРПОУ 39574770) ОСОБА_1 , з метою випуску у вільний обіг товарів, подано митну декларацію в електронному вигляді (далі ЕМД) з прикріпленими до неї сканованими зображеннями товаросупровідних документів.
ЕМД з внутрішнім номером 1845 прийнято до митного оформлення 05.10.2020 та присвоєно реєстраційний номер UA100300/2020/420207.
Товари ввезено на митну територію України через п/п «Ягодин - Дорогуск» м/п «Ягодин» Волинської митниці Держмитслужби.
Згідно з даними товаросупровідних документів, відправником товарів є «Agencja Celna Taksim-Pol» (Wirazowa 35, 02-158 Warszawa, Polska), Республіка Польща.
Отримувач - ТОВ «ОДЕВАЙС» (ЄДРПОУ 39574770).
Перевезення товарів здійснюється автомобілем з державним номерним знаком НОМЕР_3 .
Відповідно до графи 14 ЕМД декларування товарів здійснено ТОВ «ОДЕВАЙС», згідно з даними вказаними у графі 54, ЕМД подана до митного оформлення ОСОБА_1 , що засвідчено його електронним цифровим підписом.
Під час проведення повного митного огляду товарів, заявлених за ЕМД №UA100300/2020/420207 від 05.10.2020 встановлено, що фактична кількість частини товару № 2 «чохли для мобільних пристроїв», перевищує заявлену кількість на 8306 шт.
Зазначений факт засвідчено Актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06.10.2020 № UA100300/2020/420207.
Згідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України - декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари, транспорті засоби комерційного значення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках визначених цим Кодексом та Податковим кодексам України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Згідно із ч. 2 ст. 266 Митного кодексу України - перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.
Згідно із ч. 4 ст. 266 Митного кодексу України - у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Для з'ясування питання визначення вартості предметів правопорушення, Київською митницею Держмитслужби відібрано зразки предметів правопорушення «чохли для мобільних пристроїв» та направлено їх для проведення експертизи спеціалістам Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.
Висновком експерта від 23.11.2020 №1420003301-0974 встановлено, що загальна вартість предметів правопорушення «чохли для мобільних пристроїв», в кількості 8306 шт., становить 1 639 604,40 грн.
Таким чином, на думку митного органу, в діях фахівця митно-брокерського відділу ТОВ «ОДЕВАЙС», громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил передбачених статтею 472 Митного кодексу України (далі - МК України), а саме не заявлено за встановленою формою у ЕМД від 05.10.2020 № UA100300/2020/420207 точні та достовірні відомості про кількість та наявність товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
В судовому засіданні представник Київської митниці Держмитслужби підтримав позицію Київської митниці Держмитслужби та просив притягнути правопорушника до адміністративної відповідальності за статтею 472 МК України, посилаючись на те, що матеріали адміністративної справи містять достатньо доказів на підтвердження порушення митних правил з боку останнього.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у судовому засіданні заперечувала проти протоколу про порушення митних правил, просила закрити справу у зв'язку з відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .
В обґрунтування своєї позиції зазначила, що як вбачається з товаросупровідних документів, ОСОБА_1 надано до митного органу митну декларацію, в якій зазначено найменування товару, відомості про його кількість, характеристики, вартість, що чітко відповідають найменуванню, характеристикам, кількості та вартості, зазначеним у товаросупровідних документах.
На момент подання до митного органу ЕМД відповідала за формою та змістом вимогам ст.257 МК України, зауважень з цього приводу у митного органу не було, про що свідчить прийняття митної декларації митними органами в порядку ч.8 ст.259 МК України. В матеріалах справи відсутні будь-які допустимі докази того, що ОСОБА_1 на момент декларування товарів не заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які переміщувались через митний кордон України.
Заслухавши пояснення представника Київської митниці Держмитслужби, представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та долучені докази, суд приходить до такого висновку.
Статтею 486 МК України передбачено, що завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону.
Згідно з частиною 1 статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до статті 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
З аналізу вказаних правових норм статей 458 та 487 МК України, а також статей 2, 9 11 КУпАП підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб'єктивної та об'єктивної сторони складу правопорушення.
В свою чергу, диспозицією статті 472 МК України передбачено, що відповідальність настає через недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Об'єктивною стороною даного правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи, яка полягає в незаявленні за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, що підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів і предметів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Таким чином, обов'язковою кваліфікуючою ознакою складу даного адміністративного правопорушення є умисел на його вчинення.
Згідно зі статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Склад правопорушення є єдиною та головною підставою для юридичної відповідальності.
Відповідно до частин першої та сьомої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідченні електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої особи. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30 травня 2012 року № 651, заповнення граф митної декларації, зокрема найменування/опис товару здійснюється у відповідності до товаросупровідної документації. При заповненні графи 42 з точністю до чотирьох знаків у дробовій частині наводиться фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, що визначають вартість товару. Визначено, що фактурна вартість - ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.
Одночасно, відповідно до ч. 1 ст. 268 МК України, допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
Тобто, передбачено звільнення від адміністративної відповідальності при виконанні трьох умов, а саме: недостовірні дані зазначено в декларації внаслідок помилки (а не умисних дій); така помилка не призвела до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру чи до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання; такі помилки не допускаються систематично (тобто більше ніж два рази протягом місяця).
Судом встановлено, що листом від 07.10 2020 постачальник SHENZHEN MOKEN TECHNOLOGY CO., LTD визнає, що працівниками складу даного підприємства допущено помилку, - відвантажено 16 місць з чохлами для мобільних пристроїв замість необхідних 16 місць з держателями для мобільних пристроїв. Про сам факт невідповідності фактичної кількості товару даним товаросупровідних документів та ЕМД ОСОБА_1 стало відомо тільки під час огляду. Таким чином, неправильні відомості про товар, надані у декларації ОСОБА_1 тали результатом помилки постачальника товарів SHENZHEN MOKEN TECHNOLOGY CO., LTD, а його дії не носять умисного характеру.
Також, встановлено, що у товаросупровідних документах товар №2 - чохли для телефонів було вказано 2 місця, внаслідок помилки було вивантажено 18 місць. Загальна вартість заявленого товару - 72,68 доларів США, загальна вартість фактичного товару складає 836, 832 доларів США. При цьому, у товаросупровідних документах, було вказано 18 місць, внаслідок помилки було по факту виявлено 2 місця. Загальна вартість заявленого товару - 1168,64 доларів США, а загальна вартість фактичного товару - 16,8 доларів США.
Відтак, загальна сума митних платежів у поданій ОСОБА_1 декларації, згідно з отриманими ним товаросупровідними документами від відправника, становить 57 329,35 грн (2022,86 доларів США. При цьому, митні платежі, що мали б бути сплачені за фактично ввезений товар, складає близько 55 700, 00 грн (1965 доларів США), що на 1640 грн (57 доларів США) менше, ніж декларантом вже сплачено.
Обставини щодо кількості товару №2 та №4 підтверджуються даними акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06.10.2020.
А отже, вказане свідчить про те, що допущена помилка не призвела до неправомірного звільнення від митних платежів або зменшення їх розміру.
Протокол про порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України відносно ОСОБА_1 складено вперше, в матеріалах справи відсутні дані про систематичність зазначених дій з боку ОСОБА_1 .
Ураховуючи вищевикладені обставини, а також те, що декларування ОСОБА_1 ввезеного на митну територію України товару, проведено з дотриманням Митного кодексу України, Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказаом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 суб'єктивної ознаки складу правопорушення, передбаченого статтею 472 МК України, оскільки обставини та характер вчинених ним дій з митного оформлення товару не дозволяють говорити про наявність у нього умислу на недекларування чи невірне/неповне декларування товару.
Стаття 495 МК України визначає, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що в діях громадянина України ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 472 МК України.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та враховуючи вимоги закону, що сумніви мають трактуватись на користь притягуваного до відповідальності, вбачається, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 472 МК України, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись статтями 268, 458, 472, 527-529 МК України, статтями 9, 247, 283, 284, 294 КпАП України,
Закрити провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через районний суд, шляхом подання скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: