Справа № 369/11126/21
Провадження № 3/369/6712/21
Іменем України
30.08.2021 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак Ірина Адамівна, при секретарі Ведмеденко Н. М., за участю прокурора Непомнющої О.В., особи відносно якої складено протокол ОСОБА_1 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шпитьки Бучанського (Києво-Святошинського) району Київської області, громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 631, ОСОБА_1 , будучи директором КП«Добробут» Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, являючись суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), на якого поширюється його дія, в порушення вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 Закону, не повідомив Шпитьківську сільську раду Києво-Святошинського районуКиївської області, в особі її голови про наявність у нього реального конфліктуінтересів, а саме щодо суперечності між його приватним інтересом і своїмислужбовими повноваженнями, які виникли перед підписанням наказу № 28 від18 грудня 2019 року про преміювання працівників КП «Добробут» завиконання виробничих завдань і функцій, серед яких був він особисто, чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 632, ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», реалізовуючи свої службові повноваження вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписав наказ від 18 грудня 2019 року № 28 про преміювання працівників КП «Добробут» за виконання виробничих завдань і функцій, серед яких був він особисто, чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та просив накласти стягнення з урахуванням положень ст.36 КУпАП у виді штрафу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, повідомивши, що здійснив дане правопорушення через необізнаність законодавства, у вчиненому щиро розкаявся.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, виходить з наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Санкцією ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачено, що неповідомлення особою у встановленому законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Санкцією ч. 2 ст. 172-7 КУпАП передбачено, що прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 Закону та п. 2 Примітки до ст. 172-7 КУпАП, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Так, відповідно до визначення, яке міститься в статті 1 Закону, приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме: посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у п. 1 ч. 1 цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
Відповідно до ч. 1 ст. 28 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст. 81 ЦК України, юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до статей 167 та 169 ЦК України, держава та територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, комунальні підприємства тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Таким чином, державні та комунальні підприємства та інші юридичні особи, які створені розпорядчим актом Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування, є юридичними особами публічного права.
Як вбачається з Статуту КП «Добробут» Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, створено в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини майна територіальної громади села Шпитьки і входить до сфери управління виконавчого комітету Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Засновником юридичної особи є Шпитьківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, якого рішенням Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області № 22/3 від 22 грудня 2020 року змінено засновника КП «Благоустрій» Шпитьківської сільської ради на Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області, про що 21 січня 2021 року внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, КП «Добробут» є юридичною особою публічного права, яка має самостійний баланс, рахунки в установах банків, штамп, бланки і печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств слід розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
Під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств, слід розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг повноважень відповідного працівника.
Так, адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в різному обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їхніх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.
Згідно з п. 6.4 Статуту безпосереднє керівництво закладом здійснює директор.
Так, відповідно до рішення Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 68 від 25 липня 2013 ОСОБА_1 прийнято на посаду директора КП «Добробут». 26 липня 2013 року між Шпитьківською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області в особі сільського голови ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_1 укладено контракт, згідно з яким останній є директором КП «Добробут». На підставі наказу КП «Добробут» № 8 від 26 липня 2013 року ОСОБА_1 заступив на посаду директора підприємства за сумісництвом та в подальшому Наказом КП «Добробут» № 1-А від 04 березня 2014 ОСОБА_1 заступив на посаду цього підприємства
Таким чином, ОСОБА_1 будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення № 631 та № 632 від 05 серпня 2021 року ОСОБА_1 18 грудня 2019 року, перебуваючи у приміщенні КП «Добробут» за адресою: вул. Гагаріна, 9 в с. Шпильки Києво-Святошинського району Київської області, маючи приватний майновий інтерес, а саме поліпшення свого матеріального стану, підписав наказ № 28 «Про преміювання» щодо преміювання працівників підприємства за виконання виробничих завдань і функцій в тому числі і його особисто та, як наслідок, отримав премію у розмірі 10 000 грн, та в порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив Шпитьківську сільську раду Києво-Святошинського району про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час виконання зазначених повноважень щодо підписання вказаного вище наказу та вчинив дії, а саме прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП (не повідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій щодо прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1, 2 ст. 172 - 7 КУпАП.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст.172-7 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення у їх сукупності та поясненнями ОСОБА_1 .
Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність особи за адміністративне правопорушення - щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Згідно з положеннями ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оцінюючи в сукупності дії ОСОБА_1 наслідки та ставлення останнього до вказаних дій, конкретні обставини вчиненого адміністративного правопорушення, з урахуванням даних що характеризують особу, яка визнала свою вину у вчиненому щиро розкаялася, правопорушення вчинила вперше, суд вважає за доцільне, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції статті встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, у виді штрафу.
Керуючись ст. 40-1, 33-35, 172-7 ч. 1, 2, 283, 284 ч. 1 п. 1, 289, 294 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення № 631 та № 632 від 05 серпня 2021 року) та з урахуванням ст. 36 КУпАП накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя І. А. Козак