Справа № 369/4349/21
Провадження № 3/369/3469/21
Іменем України
30.08.2021 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак Ірина Адамівна, за участю захисника Кузьміна Є. О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 081782, 26 березня 2021 року о 20:15 год., водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «ГАЗ 24», днз НОМЕР_2 , за адресою: на перехресті вул. Жулянська та вул. Ярошівська в с. Софіївська Борщагівка Бучанського (Києво-Святошинського) району Київської області, з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та пояснив, що того дня не перебував в стані сп'яніння, відмовився від абсурдної пропозиції працівника поліції пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу шляхом здачі аналізів сечі до баночки та наполягав на проходженні огляду в медичному закладі. Проте працівники поліції не відреагували на відповідні вимоги водія ОСОБА_1 та склали протокол про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому акцентував увагу суду, що при пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння свідки були відсутні.
Крім того, захисник Кузьмін Є. О. в інтересах водія ОСОБА_1 в судовому засіданні в усній формі заявив клопотання про виклик та допит в судове засідання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , інспектора СРПП ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Мельник Д. І. та витребувати відзнятий працівниками поліції на бодікамеру відеозапис при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
Дане клопотання судом було задоволено в повному обсязі та здійснено відповідні виклики і запити. Однак на численні виклики до суду свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інспектор СРПП ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Мельник Д. І. не з'явилися, про дату час та місце судового розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили. Відеозапис відзнятий працівниками поліції на бодікамеру при складенні протоколу про адміністративне правопорушення також до суду не надано.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні захисник Кузьмін Є. О. в інтересах водія ОСОБА_1 заявив усне клопотання про закриття провадження у справі щодо його довірителя на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Дане клопотання аргументував тим, що при складенні протоколу працівниками поліції порушено вимоги ст. 266 КУпАП, а саме не було водію запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у передбачений законом спосіб, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення свідки були відсутні відеозапис не вівся. Акцентував увагу суду, що наявні в матеріалах справи письмові пояснення свідків є неналежними та недопустимими доказами, оскільки останні на систематичні виклики до суду не з'явилися, жодних пояснень не надали. Крім того, в судове засідання не з'явилась інспектор СРПП ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Мельник Д. І., не надала жодних пояснень з приводу обставин проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння та складення протоколу про адміністративне правопорушення. Звернув увагу суду, що в порушення ст. 256 КУпАП, в протоколі вказані недостовірні дані свідків, а саме невірно вказані номера їх телефонів, а самі їх письмові пояснення написані одним почерком. Тому вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази вчинення його довірителем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, заслухавши пояснення водія ОСОБА_1 та доводи його захисника Кузьміна Є. О., дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за такі порушення: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, складає одне з вказаних вище альтернативних діянь, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначено у ст. 266 КУпАП та в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція №1452/735), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція № 1395).
Згідно з п. 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 7 розділу 11 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі заклад охорони здоров'я).
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним (ч. 5 цієї статті).
За правилами частин 2 - 5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
З аналізу наведеного вище слідує, що до адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу тоді, коли вона відмовилася від проходження огляду лише у встановленому чинним законодавством порядку, який визначений ст. 266 КУпАП та який відсилає до інших нормативно-правових актів, оскільки норма є бланкетною, а саме: постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, якою затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та Наказу МВС України, Міністерства охорони здоров'я України про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року №1452/735.
Разом з тим, у разі відмови водія від проходження огляду водія на місці та в закладі охорони здоров'я і наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 р. I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
При складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП поліцейський не звільняється від обов'язку дотримуватись відповідного алгоритму дій (процедури) при проведенні огляду та оформленні його результатів, в тому числі фіксування відмови від проходження огляду водієм.
Протокол про адміністративне правопорушення є одним із тих доказів, який у сукупності з іншими доказами по справі, дає підстави суду вважати винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності доведеною повністю і беззаперечно, за умови визнання таких доказів належними і допустимими.
Як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення складено щодо ОСОБА_1 за порушення п. 2.5 ПДР, тобто за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин, які вказують про керування ОСОБА_1 автомобілем «ГАЗ 24», днз НОМЕР_2 , 26 березня 2021 року о 20:15 год. на перехресті вул. Жулянська та вул. Ярошівська в с. Софіївська Борщагівка Бучанського (Києво-Святошинського) району Київської області, його зупинення працівниками поліції та відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, а саме в матеріалах справи відсутній відеозапис з бодікамери патрульного поліцейського, який на численні запити до суду не надано.
Крім того, в матеріалах справи № 369/4349/21, відсутнє направлення водія ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, що також є порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
Також, в порушення норм ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні відомості про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
В судовому засіданні при дослідженні матеріалів справи для спростування твердження сторони захисту про те, що пояснення свідків написано одним почерком, на численні виклики суду повісткам, свідки для підтвердження чи спростування вказаних обставин до суду не з'явились, при цьому судом встановлено, що в протоколі зазначені їх недостовірні анкетні дані, а саме, неправильні номера телефонів.
Таким чином, за даних конкретних обставин, під час оформлення відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та фіксування його результатів поліцейський не дотримався відповідного алгоритму дій (процедури) при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд зауважує, що інші наявні у справі докази, а саме рапорт працівників поліції, незважаючи на свою допустимість та належність, не є достатнім для ухвалення рішення стосовно наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідно визнання його вини у вчиненому.
За таких обставин, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи його захисника Кузьміна Є. О., дослідивши матеріали справи, серед яких протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 081782 від 26 березня 2021 року, рапорт інспектора СРПП ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП у Київській області, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , витяг з програми «Армор», копія постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд дійшов висновку, що усне клопотання захисника Кузьміна Є. О. підлягає задоволенню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки усіх доказів по справі.
Частиною 5 ст. 266 КУпАП чітко передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З огляду на положення ст. 7 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Суд зауважує, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що матеріали адміністративної справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів на підтвердження того, що в діянні ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Ураховуючи вищевикладене слід зазначити, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, викладене вище надає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідно вказує на відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.7, 9, 130, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283, 284, 294, 299, 300 КУпАП,
постановила:
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 081782 від 26 березня 2021 року) закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. А. Козак