Справа № 167/578/21
Номер провадження 2/167/275/21
27 вересня 2021 року місто Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Н.В. Шептицької,
з участю секретаря судового засідання С.М. Шибуні,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
29.07.2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - КБ, Банк, позивач) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості, мотивуючи свій позов тим, що відповідач, з метою отримання банківських послуг, звернулася до позивача, у зв'язку з чим підписала Заяву №б/н від 26.04.2006 року, і при підписанні Заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в КБ, які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.
КБ свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту, відповідно до умов Договору.
В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 50 000,00 грн, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Відповідач належним чином умови Договору не виконувала, у зв'язку з чим станом на 12.07.2021 року має заборгованість перед КБ у сумі 41 841, 41 грн, з яких: 41 841, 41 грн - заборгованість за тілом (за простроченим тілом) кредиту, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати у розмірі 2 270, 00 грн судового збору.
09.08.2021 року на запит суду від 30.07.2021 року (ас 75) надійшла відповідь від уповноваженої особи про місце реєстрації відповідача (ас 76), оскільки це має значення для вірного визначення територіальної підсудності даної категорії справ, згідно частини 1 статті 27 ЦПК України.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 09.08.2021 року позовна заява КБ була прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомленням (виклику) сторін, судове засідання призначено на 03.09.2021 року, яке було відкладено на 15.09.2021 року та 27.09.2021 року.
Позивач був вчасно і належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи. Крім того, представник позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги КБ підтримує в повному обсязі, необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання та заяви з боку КБ відсутні і позивач не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення (ас 70).
Відповідач була вчасно і належним чином повідомлена про день, час і місце розгляду справи, у т. ч. і через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (ас 86, 93). Відзиву на позовну заяву не подала.
У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, дослідивши і об'єктивно оцінивши наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення позовної заяви по суті, суд встановив наступне.
У судовому засіданні встановлено, що згідно Заяви відповідача від 05.04.2006 року, що містить її паспортні дані, позивач оформив і видав, а відповідач отримала кредитну картку № НОМЕР_1 , сума кредитного ліміта - 6 000 грн, базова відсотова ставка - 3% в місяць з розрахунку 360 днів у році; строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки; порядок погашення заборгованості - щомісячні платежі в розмірі 7 % від суми заборгованості; дата відкриття рахунку - 26.04.2006 року. Термін дії картки - 04/13.
Дані обставини підтверджуються заявою від 05.04.2006 року (ас 22), Довідкою (ас 19), паспортом (ас 33-34).
У судовому засіданні встановлено, що за період з 28.04.2006 року по 30.04.2013 року відповідач здійснила витрати з вищезазначеної кредитної картки № НОМЕР_1 на загальну суму - 36 722, 61 гривень.
Крім того, з вказаної кредитної картки було автоматично списано відсотки за користування кредитним лімітом - 10 797,27 грн, відсотки за прострочений кредит - 66, 94 грн, штраф - 50 грн, членський внесок за участь у GOLD-клубі - 80 гривень.
У судовому засіданні встановлено, що за вказаний період відповідач здійснила поповнення на вищезазначену платіжну кредитну картку на загальну суму - 42 900, 05 гривень.
Дані обставини підтверджуються випискою по платіжнім кредитним карткам за період з 28.04.2006 року по 30.04.2013 року (ас 66-69).
Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з приписами статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В Заяві від 05.04.2006 року розмір процентів за користування кредитом зазначена - базова відсотова ставка - 3% в місяць з розрахунку 360 днів у році.
Одночасно в заяві від 05.04.2006 року штрафні санкції, сплата відсотків за прострочений кредит, сплата членського внеску за участь у GOLD-клубі, не зазначені, як власне інші умови кредитування, а долучені позивачем до матеріалів справи Умови і правила надання банківських послуг (ас 23-32) не містять належних та допустимих доказів того, що дані умови безпосередньо стосуються кредитної картки № НОМЕР_1 , виданої на підставі Заяви від 05.04.2006 року.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У судовому засіданні встановлено, що 17.05.2013 року без підписання сторонами будь яких договірних документів позивач видав, а відповідач отримала кредитну карточку за № НОМЕР_2 , терміном дії до 04/17, кредитний ліміт - невідомо.
У судовому засіданні встановлено, що 22.10.2014 року без підписання сторонами будь яких договірних документів позивач видав, а відповідач отримала кредитну карточку за № НОМЕР_3 , терміном дії до 06/18, кредитний ліміт - невідомо.
У судовому засіданні встановлено, що 28.03.2016 року без підписання сторонами будь яких договірних документів позивач видав, а відповідач отримала кредитну карточку за № НОМЕР_4 , терміном дії до 03/20, кредитний ліміт - невідомо.
У судовому засіданні встановлено, що 17.03.2020 року без підписання сторонами будь яких договірних документів позивач видав, а відповідач отримала кредитну карточку за № НОМЕР_5 , терміном дії до 03/24, кредитний ліміт - невідомо.
Дані обставини підтверджуються Довідкою позивача (ас 19).
Банк, пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, просив стягнути заборгованість за тілом кредиту за період з 26.04.2006 року по 12.07.2021 року в сумі 41 841, 41 грн.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги стягнення заборгованості, у тому числі її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua, як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірі і порядку нарахування.
У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин (05.04.2006) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (29.07.2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, відсутність у Заяві від 05.04.2006 року домовленості сторін про сплату штрафних санкцій, сплату відсотків за прострочений кредит, сплату членського внеску за участь у GOLD-клубі, наданий банком витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані АТ КБ «ПриватБанк» Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в Заяві від 05.04.2006 року позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості (ас 4-18), КБ у загальну заборгованість за тілом кредиту включив рух всіх коштів (відсотки, у т.ч. розмір яких не погоджувався сторонами, штрафи, членські внески тощо) по всіх кредитних картках, які отримала відповідач ( № НОМЕР_1 , терміном дії до 04/13, № НОМЕР_2 , терміном дії до 04/17, № НОМЕР_3 , терміном дії до 06/18, № НОМЕР_4 , терміном дії до 03/20, № НОМЕР_5 , терміном дії до 03/24).
За таких умов, наданий позивачем розрахунок заборгованості є невірним, тому судом до уваги не береться, оскільки даний письмовий доказ є недостовірним і доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Крім того, суд враховує також ту обставину, що:
- 17.05.2013 року при видачі Банком і отриманні відповідачем кредитної карточки № НОМЕР_2 , терміном дії до 04/17, сторонами взагалі не було підписано будь яких документів (наприклад, анкети-заяви), що свідчили б про наявність конкретних умов договірних стосунків між сторонами (наприклад, що дана карточка є пролонгацією картки № НОМЕР_1 , терміном дії до 04/13, розмір кредитного ліміту, розмір відсотків за користування кредитними коштами тощо);
- 22.10.2014 року при видачі Банком і отриманні відповідачем кредитної карточки № НОМЕР_3 , терміном дії до 06/18, сторонами взагалі не було підписано будь яких документів (наприклад, анкети-заяви), що свідчили б про наявність конкретних умов договірних стосунків між сторонами (наприклад, що дана карточка є пролонгацією картки № НОМЕР_1 , терміном дії до 04/13, розмір кредитного ліміту, розмір відсотків за користування кредитними коштами тощо);
- 28.03.2016 року при видачі Банком і отриманні відповідачем кредитної карточки № НОМЕР_4 , терміном дії до 03/20, сторонами взагалі не було підписано будь яких документів (наприклад, анкети-заяви), що свідчили б про наявність конкретних умов договірних стосунків між сторонами (наприклад, що дана карточка є пролонгацією картки № НОМЕР_1 , терміном дії до 04/13, розмір кредитного ліміту, розмір відсотків за користування кредитними коштами тощо);
- 17.03.2020 року при видачі Банком і отриманні відповідачем кредитної карточки № НОМЕР_5 , терміном дії до 03/24, сторонами взагалі не було підписано будь яких документів (наприклад, анкети-заяви), що свідчили б про наявність конкретних умов договірних стосунків між сторонами (наприклад, що дана карточка є пролонгацією картки № НОМЕР_1 , терміном дії до 04/13, розмір кредитного ліміту, розмір відсотків за користування кредитними коштами тощо).
В матеріалах справи наявна Довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (номер невідомий), яка не підписана відповідачем (ас 20), а тому вона не може підтверджувати що стосується предмету спору та що саме з викладеними в ній умовами кредитування ознайомилася відповідач, підписуючи 05.04.2006 року Заяву .
Окрім того, відносно Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (номер невідомий), то про необов'язковість її врахування при вирішенні спірних відносин через те, що вона не може бути належним доказом погодження сторонами умов кредитного договору, оскільки не містить чіткої інформації щодо відсоткової ставки та можливості її збільшення, розміру та строків періодичних платежів на погашення кредиту, тощо, вказав Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2020 року в справі № 365/159/19.
Крім того, про такий документ, як Довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (номер невідомий), в Заяві позичальника від 05.04.2006 року нічого не зазначено, як про складову частину договору банківського обслуговування.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за нарахованими тілом (в яке позивач включив відсотки, у т.ч. розмір яких не погоджувався сторонами, штрафи, членські внески тощо) кредиту за різними кредитними картками у розмірі 41 841, 41 грн - відсутні.
Разом з тим, судом досліджені виписки по рахунках відповідача (ас 41-69), з яких слідує, що за період користування кредитною карткою № НОМЕР_1 , терміном дії до 04/13 (ас 66-69), відповідачем було використано (витрачено кредитних коштів) у розмірі 36 722, 61 гривень та списано відсотки, за погодженою 05.04.2006 року відсотковою ставкою, за користування кредитним лімітом - 10 797,27 гривень. За вказаний період відповідачем погашено заборгованість в розмірі 42 900, 05 гривень.
Таким чином, на момент звернення позивача до суду у відповідача був наявний непогашений борг за тілом (простроченим тілом) кредита за кредитною карткою № НОМЕР_1 , терміном дії до 04/13, у розмірі 4 489, 83 гривень: 36 722, 61 грн (витрачено відповідачем) + 10 797, 27 грн (відсотки) = 47 519, 88 грн (заборгованість) - (42 900, 05 грн (поповнення відповідачем, у тому числі в рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту і по відсотках за користування кредитними коштами) + 50 грн (безпідставно нарахований і стягнутий за рахунок тіла кредита штраф) + 80 грн (безпідставно нарахований і стягнутий за рахунок тіла кредита членський внесок за участь у GOLD-клубі) = 4 489, 83 гривень).
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково і з відповідача слід стягнути на користь позивача 4 489, 83 гривень заборгованості за кредитним договором від 05.04.2006 року по картковому рахунку № НОМЕР_1 , терміном дії до 04/13, а у решті позовних вимог відмовити за їх безпідставністю та недоведеністю.
Крім того, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову частково у сумі 4 489, 83 гривень, що становить 10, 7 % від заявленого розміру позовних вимог, то з відповідача слід стягнути на користь позивача 242, 89 грн судових витрат, понесених позивачем при сплаті судового збору, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 77, 81, 83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» 4 489 (чотири тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 83 (вісімдесят три) копійки заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 05.04.2006 року, кредитна картка № НОМЕР_1 , терміном дії до 04/13.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» 242 (двісті сорок дві) гривні 89 (вісімдесят дев'ять) копійок судовит витрат.
Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .
Дата складення повного тексту рішення 27.09.2021 року.
Головуючий суддя Н.В. Шептицька