27.09.2021
Справа № 497/1224/2021
Провадження № 2/497/533/2021
27.09.21 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград за відсутністю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Болградської міьскої ради Одеської області про припинення права власності,
13.07.2021 року позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, яким просить припинити за нею право власності на 37 / 60 частин житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 , посилаючись в обґрунтування вимог на те, що рішенням Болградського районного суду Одеської області від 18.06.2020 року скасовано її право власності на 37 / 60 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та виділено цю частину в окрему одиницю, якій присвоєно нову адресу: АДРЕСА_2 , за нею визнано право власності на цю частину на новою адресою. Проте, після отримання рішення, коли вона звернулася до державного ресторатора з заявою, - отримала відмову в реєстраціїцього її права власності у зв'язку з тим, в рішенні суду не вказано, що її право власності на 37 / 60 частин будинку, розташованого на АДРЕСА_1 припиняється, - замість цьогоа вказано, що воно скасовано і це є перешкодою в реєстрації її права власності на її вищевказаний будинок за новою адресою. Тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом для захистусвого права власності і реєстрації його відповіднодоз вимог чинного законодавства.
Позивач у судове засідання не з'явилася, у своїй заяві просила задовольнити її позовні вимоги та розглянути справу за її відсутністю.
Відповідачі - ОСОБА_2 , а також представник відповідача - Болградської міської ради Одеської області, - надіслали суду заяви про те, що вони копії позовної заяви отримали, вимоги позивача визнають, просять розглянути справу за їхньою відсутністю.
Вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст.ст.12,13,81,84 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає цивільні справи не інакше, ніж за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги; кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи; письмові докази, як правило, подаються в оригіналі, але якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу; сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.
Статтею 328 Цивільного кодексу України регламентовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.
Судом були встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:
- згідно рішення виконкому Болградської міської ради Одеської області за №184 від 31.05.2010 року «Про присвоєння поштової адреси домоволодінню по АДРЕСА_1 » - домоволодінню, що належить ОСОБА_2 - залишено попередню поштову адресу: АДРЕСА_1 , а домоволодінню, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 - присвоєно нову поштову адресу: АДРЕСА_2 (а.с.18);
- згідно рішення Болградського районного суду від 18.06.2020р. (у справа №497/644/20), що набрало законної сили 04.08.2020р. - скасовано право власності позивачки на 37 / 60 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та виділено цю частину в окрему одиницю, якій присвоєно нову адресу: АДРЕСА_2 , а також визнано за позивачкою право власності на цю частину домоволодіння (а.с.20-25);
- відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 04.03.2020р. - спірне домогосподарство розташоване на АДРЕСА_2 (а.с.14-17);
- з рішення державного реєстратора №56946908 від 05.03.2021р. про відмову у державній реєстрації права та їх обтяжень вбачається, що позивачу відмовлено у державний реєстрації права власності на вищевказану нерухомість через те, у вищевказаному рішенні суду від 18.06.2020р. відсутні відомості про одночасне припинення речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (а.с.26);
- відповідно до заяв відповідача ОСОБА_2 , а також представника відповідача - Болградської міської ради, - відповідачі вимоги позивача визнають повністю, не заперечують проти їх задоволення.
Положеннями ст.41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 318 ЦК України встановлено, що усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
А частинами 1,2 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Ст.16 ЦК України регламентовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового права або майнового права та інтересу. Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, одним з способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Положеннями ст.365 ЦК України на ведено перелік випадків, за наявності яких право власності може бути припинено. Виходячи зі змісту ч. 2 цієї статті, даний перелік не є вичерпним та право власності може бути припиненим і в інших випадках, встановлених законом
Таким чином, розглянувши спір всебічно, повно та об'єктивно на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідачі позов визнали, тому обставини, визнані ним, не підлягають доказуванню у відповідності до ст.82ч.1 ЦПК України. Судом не встановлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси третіх осіб.
Тому, керуючись ст.41,55 Конституції України, ст.ст.16,317-319, 321, 328, 392 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 84, 95, 247п.2, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Болградської міської ради Одеської області про припинення права власності.
Припинити за ОСОБА_1 право власності на 37 / 60 частин житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня готримання його копії.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 27.09.2021 року.
Суддя А.В. Кравцова