Справа № 761/12099/21
Провадження № 2/761/7705/2021
28 вересня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.,
при секретарі: Колзаковій К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів,
У березні 2021р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , в якому просила суд:
- стягнути з відповідачки на користь позивачки аліменти на її тримання в розмірі ј частини від всіх видів заробітку (доходу) відповідачки.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що відповідачка є її донькою, і ухиляється від покладеного на неї обов'язку допомагати своїй матері, яка потребує кошти для належного харчування та лікування, проте в силу того, що є пенсіонером та літньою людиною не може забезпечити себе сама. Також позивачка зазначала, що єдиним її доходом є пенсія, розмір якої є недостатнім для проживання.
Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивачка вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2021р. відкрито провадження по справі за правими спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
01 липня 2021р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому сторона відповідача заявлені позовні вимоги визнала, одночасно клопотала перед судом про розгляд справи у свою відсутність.
27 вересня 2021р. на адресу суд надійшла заява від сторони позивача про розгляд справи у відсутність сторони, яка заявлені позовні вимоги підтримує.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку.
Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
За змістом ч. 1, 3 ст. 172 СК України, дитина, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.
Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що відповідачка є донькою позивачки.
Судом встановлено, що позивачка є пенсіонером, має хронічні захворювання, проживає окремо від відповідачки, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію за віком, розмір пенсії складав, станом на січень 2021р. 13538,38 грн. щомісяця.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
За змістом ст. 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина.
Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено частиною першою статті 204 СК України.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
Обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.
Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов'язку утримувати матір, батька.
Право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімум. Правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 квітня 2018р. у справі № 759/1315/17.
Водночас наявність доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, не свідчить про те, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги. Правовий висновок висловлений у постанові від 05 вересня 2019р. у справі № 212/1055/18, у постанові від 26 лютого 2020р. у справі № 233/4252/18, у постанові від 02 жовтня 2019р. у справі № 301/1359/16.
Судом встановлено, що за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва по цивільній справі № 761/12091/21 від 27 липня 2021р., яке набрало законної сили, стягнуто з відповідачки на користь її батька ОСОБА_3 на його утримання аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 31 березня 2021р. - довічно. При цьому зазначеним рішенням суду, було встановлено, що сума доходів, які отримує батько відповідачки, згідно довідки з Головного управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Печерський район), є лише пенсія за віком у розмірі 4171,29 грн. щомісячно.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи розмір пенсії, яку отримує позивачка, а також сукупний дохід відповідачки, і те, що з нею вже стягуються аліменти на утримання непрацездатного батька (розмір пенсії якого значно менший розміру пенсії позивачки), суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме: слід стягнути з відповідачки на користь позивачки аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку /доходу/ відповідачки починаючи з 31 березня 2021р. і довічно.
Відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню 50 відсотків судового збору у розмірі 454,0 грн.
Згідно із п. 1) ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 142, 206, 258, 259, 263-266, 268, 274, 354, 355, 430 ЦПК України; ст. 51 Конституції України; ст. ст. 172, 202, 205 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на її утримання аліменти у розмірі 1/8 частини від всіх видів заробітку /доходу/, щомісячно, починаючи з 31 березня 2021р. - довічно.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 50 відсотків судового збору в розмірі 454,0 /чотириста п'ятдесят чотири/ грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць у розмірі 1/8 частини від всіх видів заробітку /доходу/ ОСОБА_2 , щомісячно.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 28 вересня 2021р.
Суддя: