Справа № 752/23009/21
Провадження № 2-зз/752/106/21
23 вересня 2021 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, -
до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст.158ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 158 ЦПК України, за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Вивчивши подану заяву суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 9 ст.10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Тому, суд вважає за можливе застосувати до заяви про скасування заходів забезпечення позову аналогію закону, що виражається у застосуванні наслідків невідповідності заяви про забезпечення позову ЦПК України до заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Частиною 9 статті 153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Заява не відповідає вимогам ст.151,158 ЦПК України. До заяви не додані копії заяви та копії документів для вручення заінтересованим особам, в заяві не зазначено номер справи та номер провадження, в рамках якої було накладено арешт в порядку забезпечення позову, результати розгляду справи, не надані завірені належним чином копії рішення, ухвали суду, відповідно до якої було накладено арешт на майно, інші докази по вищевказаній справі, зокрема докази виконання судового рішення, не вказано норми процесуального закону, якими керується заявник при зверненні до суду, що унеможливлює встановлення обставин (підстав) накладення арешту на майно.
Крім того, заходи забезпечення позову, які просить скасувати заявник, вжиті ухвалою Московського районного суду міста Києва (тепер Голосіївського районного суду м. Києва) від 20 вересня 2000 року (номер справи відсутній), матеріали поданого клопотання не містять ні заяви про забезпечення позову, а ні самої ухвали про забезпечення позову, завіреної належним чином.
Приймаючи до уваги викладене, суд позбавлений можливості вирішити питання про скасування заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про повернення заяви про скасування заходів забезпечення заявнику та одночасно роз'яснює, що це не позбавляє на повторне звернення до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку, встановленому ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.149-151,158,260,353,354,355 ЦПК України, суд, -
Заяву позивача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Голосіївський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.В. Слободянюк