28 вересня 2021 р.Справа № 643/4041/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Московського районного суду м. Харкова від 05.08.2021 по справі № 643/4041/21
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 05.08.2021 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
14.09.2021 представником ОСОБА_1 подано безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на зазначене рішення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 витребувано з Московського районного суду м. Харкова справу № 643/4041/21, яка до суду апеляційної інстанції надійшла 24.09.2021.
Разом з апеляційною скаргою представником позивача подано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В свою чергу, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності урегульовані статтею 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею (справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності), можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальний стосовно статті 295 КАС України строк апеляційного оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що стаття 286 КАС України не містить заборони на поновлення строків апеляційного оскарження, як у деяких інших категоріях термінових адміністративних справ, тому, в цій категорії справ можливе застосування ст. 295 КАС України (за наявності для того відповідних підстав), яка не суперечить нормам ч. 4 ст. 286 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалено 05.08.2021, його повний текст складено 10.08.2021, тоді як апеляційна скарга подана 14.09.2021, тобто, поза межами десятиденного строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів зазначає, що апелянту було достеменно відомо про прийняття рішення, що ним оскаржується, оскільки позивач та його представник були присутні під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення, що підверджується протоколом судового засідання (а.с. 53-54). Копія вступної та резолютивної частини рішення отримана позивачем у день її проголошення, а саме 05.08.2021 (а.с. 65).
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на той факт, що рішення суду на адресу ОСОБА_1 не направлялося. Повний текст рішення було отримано в приміщенні суду приблизно через тиждень від дати проголошення його повного тексту. Отримавши повний текст рішення, ознайомившись з його змістом, апелянтом було прийнято рішення про подальше його оскарження в апеляційному порядку. Оскільки ОСОБА_1 не є юристом, не володіє знаннями в області правознавства, при оскарженні рішення суду в апеляційному порядку він вирішив змінити адвоката для написання апеляційної скарги та подальшого судового розгляду в суді апеляційної інстанції. Відтак, він звернувся до адвоката Бабаскіна Кирила Сергійовича з метою написання та подання апеляційної скарги. 01.09.2021 новодіючим адвокатом у даній справі на адресу Московського районного суду м. Харкова було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та зняття копій документів, з проханням повідомити про можливість такого ознайомлення в телефонному режимі. Після ознайомлення з матеріалами справи, адвокату потрібен був час на аналіз рішення суду першої інстанції, перегляд відеозаписів, долучених до матеріалів справи, висловлення правової позиції та підготовку самої апеляційної скарги. Все це займає достатній час, оскільки Спасьонов О.О. не є єдиним клієнтом для адвоката, а надання правової допомоги відбувається в розумні строки, з урахуванням інтересів клієнта та призначених до розгляду дат засідання. Більше того, в процесі підготовки апеляційної скарги адвокат захворів на ОРВІ та перебував декілька днів вдома з температурою без можливості виходу. Оскільки адвокатам не надають лікарняні, все це призупинило процес написання апеляційної скарги та її подання.
В свою чергу, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що позивач та його первісний представник були присутні під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення, а її копія отримана позивачем у день її проголошення, а саме 05.08.2021.
Отже, позивач мав змогу поцікавитись, коли було складено повний тескт оскаржуваного рішення та подати відповідну заяву про отримання її копії.
При цьому, як зазначає представник позивача у клопотанні, повний текст рішення було отримано в приміщенні суду приблизно через тиждень від дати проголошення його повного тексту, тобто ще в серпні 2021.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Скаржник повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Слід зауважити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
З огляду на вищевикладене, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача, як на поважність причин пропуску строку, на те, що він не є юристом, не володіє знаннями в області правознавства, оскільки у вступній та резолютивній частині оскаржуваного рішення, копію якої позивач отримав у день її проголошення 05.08.2021, чітко зазначено, що апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Жодних причин, які позбавляли позивача можливості звернутись за правовою допомогою до адвоката раніше, не наведено.
При цьому, як уже було зазначено, з метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що з моменту ознайомлення новим адвокатом з матеріалами справи 01.09.2021, що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 67), апеляційна скарга подана представником позивача 14.09.2021, тобто поза межами десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Щодо посилань представника позивача - адвоката Бабаскіна К.С. на те, що після ознайомлення з матеріалами справи адвокату потрібен був час на аналіз рішення суду першої інстанції, перегляд відеозаписів, долучених до матеріалів справи, висловлення правової позиції та підготовку самої апеляційної скарги, що займає достатній час, оскільки ОСОБА_1 не є єдиним клієнтом для адвоката, то слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Разом з тим, вищезазначені адвокатом позивача доводи не є об'єктивно непереборними обставинами чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб'єктивними обставинами та не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції, як поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження рішення.
При цьому, представник позивача, як адвокат, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Щодо посилань адвоката на те, що в процесі підготовки апеляційної скарги він захворів на ОРВІ та перебував декілька днів вдома з температурою, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що право учасника процесу на продовження процесуального строку відповідно до наведених вище норм кореспондується з його обов'язком доводити неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк.
Проте, жодних доказів на підтвердження вищезазначених обставин, про що зазначено адвокатом у клопотанні, останній не надав.
Відтак, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись ст. ст. 121, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Московського районного суду м. Харкова від 05.08.2021 по справі № 643/4041/21, наведені ОСОБА_1 .
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Спаскін О.А. Любчич Л.В.