Постанова від 27.09.2021 по справі 520/2464/21

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Тітов О.М.

27 вересня 2021 р. Справа № 520/2464/21

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправною бездіяльність відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган) щодо не проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019 року на підставі нової довідки № 118 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, яка видана йому 23.07.2020 року Національним університетом цивільного захисту України; зобов'язати відповідача здійснити з 01.04.2019 року перерахунок його пенсії на підставі означеної довідки та нарахувати і виплатити йому компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.04.2019 року відповідно до постанови КМУ № 159 від 21.02.2001 року.

В обґрунтування вимог адміністративного позову ОСОБА_1 , посилаючись на судову практику, зазначає про протиправність бездіяльності відповідача.

У відзиві на позов, відповідач зазначає, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведений відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова № 103) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яку надано уповноваженим органом за відповідною посадою. Після скасування судом (справа № 826/3858/18) п.п. 1, 3 постанови № 103, у пенсійного органу не виник обов'язок проведення перерахунку пенсії, оскільки інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку Урядом не приймалося.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 задоволені.

Так, судовим рішенням визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області щодо не проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Національним університетом цивільного захисту України.

Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області провести з 01.04.2019 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 56% грошового забезпечення, на підставі довідки №118 від 23.07.2020 року наданої Національним університетом цивільного захисту України про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019 року за формою згідно додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", з урахуванням змін в грошовому забезпеченні передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення та без обмеження граничним розміром.

Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії з 01.04.2019 року згідно з постановою КМУ №159 від 21.02.2001 року.

Судове рішення вмотивовано тим, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45. Проте, зміни внесені постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін. Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ та відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.

Також, суд зазначив, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволені вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має провадитися перерахунок пенсій, призначених на умовах Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХП в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), після дати набрання судовим рішенням у справі № 826/3858/18 законної сили Урядом України не приймалося. У зв'язку з цим, та враховуючи, що нова довідка про розмір грошового забезпечення позивача видана після набрання законної сили зазначеним судовим рішенням, підстави для проведення перерахунку пенсії позивача відсутні.

Загальний розмір пенсії ОСОБА_1 не обмежується максимальним розміром, відповідно, його права не порушуються. Обов'язок здійснити компенсацію втрати частини доходу настає лише у випадку порушення встановлених строків виплати пенсії. Позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

На час розгляду справи, відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення відповідно до положень ст. 317 КАС України слід частково скасувати, з огляду на наступне.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 , колишній старший водій Національного університету цивільного захисту України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на умовах Закону № 2262-ХП.

Статтею 63 Закону № 2262-XII унормовано, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Нормативним актом, що регулює питання проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ є Порядок № 45.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшені розміри грошового забезпечення означених осіб.

21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктами 1, 2 якою визначено:

Перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.08.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»

Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 року у таких розмірах:

з 01.01.2018 року - 50 відсотків;

з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75 відсотків;

01.01.2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.

Листом за № 6194/02-23 від 26.02.2018 року, скерованим на адресу Головних управлінь ПФУ та державних органів, Пенсійний фонд України повідомив останніх про те, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 року № 103. А також, про те, що згідно повідомлення Міністерства соціальної політики України від 26.02.2018 року № 3590/0/2-18/21 зазначена постанова є підставою для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Також, в листі зазначено, що на виконання п. 2 Порядку № 45 до 03.03.2018 року належить забезпечити подання уповноваженим структурним підрозділам силових міністерств та відомств (крім осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) та поліцейських) списків осіб зазначеної категорії, яким необхідно провести перерахунок пенсії.

Після виконання алгоритму дій, передбачених Порядком № 45, та надходження до пенсійного органу довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, відповідачем з 01.01.2018 року проведений перерахунок пенсії останнього, виплата якої здійснювалася відповідно до положень Постанови № 103.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року, що набрало законної сили 05.03.2019 року, по справі № 826/3858/18 визнані протиправними та нечинними, зокрема, зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, що були внесенні постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі № 826/6453/18 визнаний протиправним та скасований пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Частиною 2 ст. 265 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Оскільки нормами КАС України не передбачено іншого, ніж у частині 2 ст. 265 КАС України, моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, колегія суддів приходить до висновку, що з 05.03.2019 року відновлена редакція, зокрема, пунктів 5 та додатку 2 Порядку № 45, з 19.11.2019 року втратив чинність пункт 3 постанови № 103, а з 29.01.2020 року пункт 6 постанови № 103.

Таким чином, відповідно до пунктів п'ятого і шостого Порядку № 45 (в редакції, яка відновлена з 05.03.2019 року) для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:

посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;

надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;

інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;

щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах «С», у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром «Байконур», якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 р. для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються (п. 5 Порядку № 45).

Відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена (п. 6 Порядку № 45).

Таким чином, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 (тобто з 05.03.2019 року) виникли підстави для перерахунку пенсії позивача у розмірі, встановленому за відповідною посадою, в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення (крім тих, що скасовані або не виплачуються).

Разом із цим до моменту отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії в пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.

Згідно із частиною 1 ст. 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Отже, означена норма передбачає право позивача подати до пенсійного органу додатковий документ до пенсійної справи, який слугує підставою для проведення перерахунку його пенсії.

Відтак відмова відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки № 118 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виданої 23.07.2020 року Національним університетом цивільного захисту України, викладена у листі від 14.09.2020 року № 7254-10653/К-02/08-2000/20 (а.с. 7), є протиправною.

Доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Харківській області означені висновки не спростовують.

Приходячи до висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги пенсійного органу, часткове скасування судового рішення, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок його пенсії за вислугу років без обмеження, встановленої внаслідок перерахунку суми пенсії, граничним розміром, вважаючи цю вимогою передчасною, так як розмір пенсії після проведеного перерахунку відповідачем не визначений, а відтак позивач звернувся до суду за захистом заздалегідь не порушеного права.

Приходячи до висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги пенсійного органу, часткове скасування судового рішення, колегія суддів також не вбачає підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області нарахувати та виплатити йому компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.04.2019 року згідно з постановою КМУ №159 від 21.02.2001 року, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно із статтею 1, 2 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до п. 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення».

Крім того, у постанові від 04.03.2021 року у справі № 520/34/17, Верховний Суд зазначив:

<…> Згідно з положеннями статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу».

З урахуванням тієї обставини, що заборгованість по пенсії позивача не нараховувалась та не виплачувалась, вимога ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату суми компенсації втраченої частини доходів є передчасною.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегія суддів не впливають. При цьому, колегія суддів перевіряє судове рішення виключено в межах доводів апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду 15 березня 2021 року скасувати в частині, якою задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 : про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України здійснити на підставі довідки № 118 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виданої 23 липня 2020 року Національним університетом цивільного захисту України, перерахунок його пенсії без обмеження граничним розміром; про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01 квітня 2019 року згідно з постановою КМУ № 159 від 21 лютого 2001 року, з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову ОСОБА_1 в їх задоволені.

В іншій частині, а саме, - в частині, якою задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 , рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова

Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова

Попередній документ
99937343
Наступний документ
99937345
Інформація про рішення:
№ рішення: 99937344
№ справи: 520/2464/21
Дата рішення: 27.09.2021
Дата публікації: 29.08.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (01.07.2021)
Дата надходження: 19.05.2021
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії