Головуючий І інстанції: Єгупенко В.В.
28 вересня 2021 р. Справа № 520/2817/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідача Ральченка І.М.,
Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 по справі № 520/2817/21
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила: визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції №12 від 27.01.2021 в частині, що стосується притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про не врахування судом першої інстанції, що негативна службова характеристика позивача не є доказом вчинення дисциплінарного проступку, тим більше, що підписана особою, яка ніколи не була керівником позивача ( ОСОБА_2 ), а займана нею посада рівнозначна посаді позивача.
Також апелянт зазначає, що чинним законодавством України не передбачено доопрацювання адміністративних матеріалів. Направлення матеріалів для розгляду за іншими можливими адресами проживання правопорушників законодавством не передбачено, що виключає будь-яку вину позивача у вчиненні дисциплінарного проступку.
Департамент патрульної поліції (далі - відповідач) надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі положень ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що 07.09.2020 до управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надійшов лист №11618 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лиманської міської ради Донецької області щодо можливих порушень окремих працівників УПП в Харківській області ДПП, які безпідставно направляли на їх адресу адміністративні матеріали за ст.152 КУпАП відносно ОСОБА_3 , а також при додатковому опрацюванні зазначених документів вилучили довідку старости Ярівського старостинського округу.
На підставі наказу начальника управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 28.12.2020 №540 проведено службове розслідування з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, що призвели до можливого порушенням службової дисципліни старшим інспектором з особливих доручень відділу адміністративної практики УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_1 , що виразилося у незабезпеченні належного доопрацювання адміністративних матеріалів за ст.152 КУпАП відносно ОСОБА_3 , які надійшли з адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лиманської міської ради Донецької області 23.07.2020 (а.с. 91-92).
За результатами службового розслідування відповідачем складено висновок від 26.01.2021, яким відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, частково підтвердилися. Дисциплінарна комісія дійшла висновку про застосування до старшого інспектора з особливих доручень відділу адміністративної практики УПП в Харківській області ДПП капітана поліції ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку дисциплінарне стягнення у виді суворої догани (а.с. 11-18).
27.01.2021 Управлінням патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції прийнято наказ № 12, яким до старшого інспектора з особливих доручень відділу адміністративної практики УПП в Харківській області ДПП капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани (а.с. 5-6).
В наказі зазначено, що внаслідок неправомірних дій капітана поліції ОСОБА_1 минули строки притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, що свідчить про порушення п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 , п. 8 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1,2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 245, ч. 1 ст. 257, ч.6 ст. 276 КУпАП, п. 18 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, абз.1, абз. 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, пп. 2.1.3 п. 2 Посадової інструкції старшого інспектора з особливих доручень УПП в Харківській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13.12.2017 № 6086.
Позивач, вважаючи неправомірним наказ відповідача, звернулася до суду за захистом своїх прав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив того, що службове розслідування проведено у строк, який не перевищує місячний термін. Наказ про застосування дисциплінарного стягнення видано 27.01.2021 з моменту завершення службового розслідування, тобто на законних підставах.
Колегія суддів за результатами перегляду рішення суду першої інстанції зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України "Про Національну поліцію".
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначені Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджено Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту визнається дисциплінарним проступком.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Згідно з ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі Порядок №893).
Пунком 2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з п. 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 1 ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Отже, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Як встановлено висновками службового розслідування, 23.05.2020 інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Сасовським Д. Г. складено протокол серії АПР18 № 491612 про адмінстартивне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП відносно ОСОБА_3 .
Зазначений адміністративний матеріал 05.06.2020 № 3969гб/41/1403-2020 УПП в Харківській області ДПП (виконавець Абашидзе Т. Н.) направлено для розгляду до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лиманської міської ради Донецької області.
В подальшому 22.06.2020 № 4292 до УПП в Харківській області ДПП з адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лиманської міської ради Донецької області надійшли адміністративні матеріали та лист, в якому зазначено, що ОСОБА_3 за адресою, зазначеною як місце проживання в протоколі: АДРЕСА_1 , не мешкає з 2010 року. Доказів на підтвердження зазначеного не надано.
За результатом доопрацювання ОСОБА_1 06.07.2020 № 4684гб повторно на адресу адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лиманської міської ради Донецької області направлено адміністративний матеріал відносно ОСОБА_3
23.07.2020 від вищевказаної адміністративної комісії на адресу УПП в Харківській області ДПП повторно надійшли матеріали, до яких додано, зокрема, копію довідки сторости Ярівського старостинського округу.
10.08.2020 ОСОБА_1 втретє направлено адміністративні матеріали відносно ОСОБА_3 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лиманської міської ради Донецької області.
Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугували висновки службового розслідування про те, що старшим інспектором з особливих доручень відділу адміністративної практики УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_1 при повторному доопрацюванні адміністративних матеріалів за ст. 152 КУпАП відносно ОСОБА_3 , які надійшли з адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лиманської міської ради Донецької області 23.07.2020 № 5132а, не враховано відомості долучені до матеріалів справи, зокрема довідку старости Ярівського старостинського округу з приводу не проживання ОСОБА_3 за адресою, яка визначена як місце реєстрації проживання вказаної особи, натомість повторно направлено (10.08.2020 за № 6057гб) матеріали до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лиманської міської ради для розгляду. В ході опрацювання попереднього листа від 22.06.2020 № 4292, за наявності достатньої інформації, яка міститься в системі ІПНП, щодо місця фактичного проживання ОСОБА_3 в місті Харкові при притягненні даної особи працівниками УПП в Харківській області ДПП до адміністративної відповідальності протягом 2020 року, не забезпечено вжиття перевірочних заходів з метою встановлення фактичного місця проживання вказаної особи, натомість втретє направлено до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Лиманської міської ради Донецької області для розгляду. Відтак, внаслідок неправомірних дій капітана поліції ОСОБА_1 минули строки притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
До матеріалів службового розслідування долучено рапорт начальника відділу зв'язку та телекомунікацій УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Гладченко Д. О., в якому зазначено, що старший інспектор з особливих доручень відділу адміністративної практики УПП в Харківській області ДПП капітан поліції ОСОБА_1 має обліковий запис в ІПНП та доступ до підсистеми «Адмінпрактика введення» та «Адмінпрактика пошук».
Проте, позивач під час опрацювання адміністративного матеріалу не скористалася можливістю отримати інформацію про наявність інших місць проживання ОСОБА_3 для направлення адміністративних матеріалів відносно нього до відповідної адміністративної комісії, з урахуванням того, що мала обліковий запис в ІПНП та доступ до підсистеми «Адмінпрактика введення» та «Адмінпрактика пошук», тому відповідною адміністративною комісією правомірно направлено адміністративні матеріали на доопрацювання.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що внаслідок таких неправомірних дій позивача минули строки притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, судова колегія вважає обгрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 , п. 8 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1,2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 245, ч. 1 ст. 257, ч.6 ст. 276 КУпАП, п. 18 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, абз.1, абз. 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, пп. 2.1.3 п. 2 Посадової інструкції старшого інспектора з особливих доручень УПП в Харківській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13.12.2017 № 6086.
Доводи апелянта про те, що позивач діяла правомірно, оскільки чинним законодавством не передбачено доопрацювання адміністративних матеріалів, колегія суддів вважає необгрунтованими з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 6 ст. 276 КУпАП протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 6 ст. 276 КУпАП адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Колегія суддів зазначає, що норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом, не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу.
Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б забороняли повертати адміністративні матеріали на доопрацювання, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.
Доводи апелянта, про те, що негативна службова характеристика не є доказом вчинення дисциплінарного проступку, тим більше, що підписана особою, яка ніколи не була керівником позивача ( ОСОБА_2 ), а займана нею посада рівнозначна посаді позивача, колегія суддів вважає обґрунтованими, проте такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції про правомірність застосування до позивача суворої догани.
При цьому, колегія суддів зазначає, що повноваженнями стосовно встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку, вини державного службовця та визначення виду стягнення наділений відповідний орган, до компетенції якого належать питання притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Зокрема, відповідач може дійти висновку щодо застосування більш м'якого чи жорсткого виду стягення з урахуванням певних обставин.
Втім, у ході судового розгляду не встановлено наявність підстав для висновку про невідповідність застосованого Департаментом патрульної поліції стягнення у вигляді суворої догани обставинам вчиненого позивачем дисципланарного проступку.
Виходячи із законодавчих приписів та встановлених обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Отже, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, проте, оскільки останнім не були досліджені обставини дисциплінарного проступку та вина позивача у його вчиненні, судова колегія вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, доповнивши його мотивувальну частину.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 4ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Змінити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 по справі № 520/2817/21, доповнивши його мотивувальну частину.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 по справі № 520/2817/21- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді І.С. Чалий В.В. Катунов