28 вересня 2021 р.Справа № 520/16336/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника позивача - адвоката Кутового Григорія Ігоровича про відвід колегії суддів Другого апеляційного адміністративного суду Перцової Т.С., Жигилія С.П. та Присяжнюк О.В. у справі 520/16336/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТА ЕКСИМА"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У провадженні Другого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 року по справі № 520/16336/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТА ЕКСИМА" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
24.09.2021 року від представника позивача - адвоката Кутового Григорія Ігоровича до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про відвід колегії суддів Другого апеляційного адміністративного суду головуючого судді: Перцової Т.С, суддів: Жигилія С.П., Присяжнюк О.В. від подальшої участі у розгляді справи № 520/16336/2020.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Перцової Т.С. у щорічній відпустці в період з 20.08.2021 по 27.09.2021 включно, судді Жигилія С.П. в період з 20.08.2021 по 24.09.2021 включно, судді Присяжнюк О.В. в період з 25.08.2021 по 24.09.2021 включно, вказана заява представника позивача про відвід колегії суддів вирішується в перший робочий день головуючого судді Перцової Т.С. - 28.09.2021.
В обґрунтування заяви про відвід представник позивача стверджує, що колегія суддів Другого апеляційного адміністративного суду: головуючий суддя - Перцова Т.С., судді: Жигилій С.П., Присяжнюк О.В., задовольняючи клопотання відповідача про витребування відеозапису допиту посадової особи контрагента позивача, який знаходиться в матеріалах судової справи №520/3451/2020 та відкладаючи двічі у зв'язку з цим судове засідання по справі (відповідач не зміг вчасно надати такий відеозапис), порушили, встановлений ч.1 ст. 9 КАС України, принцип змагальності сторін, а також приписи ч.8 ст.79 КАС України, відповідно до якої докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. З огляду на викладене, враховуючи ненадання відповідачем письмових доказів неможливості надання звуко - та відеозапису допиту посадових осіб контрагентів позивача на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, представник позивача вважає, що задоволення клопотання про витребування таких доказів колегією суддів Другого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя - Перцова Т.С., судді: Жигилій С.П., Присяжнюк О.В.) викликає сумнів у їх неупередженості під час розгляду даної справи, що в силу п.4 ч.1 ст. 36 КАС України, є підставою для відводу вказаної колегії суддів.
Згідно з ч. 11 ст. 40 КАС України відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Проаналізувавши доводи, викладені заявником, матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлений відвід не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно з частиною 1 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Колегія суддів звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно колегія суддів підкреслює, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід колегії суддів у справі № 520/16336/2020, слід взяти до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу "a priori" не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 КАС України).
Наведені заявником аргументи стосовно безпідставності задоволення судом апеляційної інстанції клопотання відповідача про витребування доказів свідчать саме про незгоду особи з процесуальним рішенням колегії суддів, що у значенні вказаних вище імперативних приписів частини 4 статті 36 КАС України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
Крім того, у заяві про відвід не наведено фактів прояву суддями поведінки, яка б свідчила про їхню упередженість чи небезсторонність у цій справі.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Так, ч. 4 ст. 9 КАС України визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
На переконання колегії суддів, виконання судом обов'язку повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати усі обставин у справі, не може бути підставою для відводу.
Отже, аргументи, якими представник позивача мотивує свою заяву про відвід колегії суддів не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності суддів, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію", якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.
Інших обставин, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про упередженість колегії суддів або їхню необ'єктивність під час розгляду справи № 520/16336/2020 у заяві не вказано, а колегією суддів під час розгляду заяви таких обставин також не встановлено.
Аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що підстави для задоволення заяви представника позивача - адвоката Кутового Г.І. про відвід колегії суддів по справі № 520/16336/2020 у складі: головуючий суддя Перцова Т.С., судді Жигилій С.П., Присяжнюк О.В. відсутні, а заявлений відвід є необґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 243, 248, 250, Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву представника позивача - адвоката Кутового Григорія Ігоровича про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Перцової Т.С., суддів Жигилія С.П., Присяжнюк О.В. по справі № 520/16336/2020 вважати необґрунтованою.
Справу № 520/16336/2020 відповідно до ч.1 ст.31 та ч.4 ст.40 КАС України передати для здійснення Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Перцова Т.С.
Судді Жигилій С.П. Присяжнюк О.В.