ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 вересня 2021 року м. Київ № 640/8228/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:
за позовомГоловного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфіко-Холдінг"
прозастосування заходів реагування
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфіко - Холдінг», в якому просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації підвальних приміщень та приміщень 2-го поверху Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфіко-Холдінг» (місце знаходження юридичної особи: вул. Ігорівська/Набережно - Хрещатицька, 13/5, м. Київ, 04070), код ЄДРПОУ 14199376, яке здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Срібнокільська, 3-Г у Дарницькому районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити; обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві; контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим звернення суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2020 суд відкрив спрощене позовне провадження у справі.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що під час проведення перевірки відповідача виявлено низку порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей. Порушення зафіксовані у відповідному акті перевірки, який вручено уповноваженій особі відповідача, у зв'язку з чим позивач, керуючись статтею 68 Кодексу цивільного захисту України зобов'язаний звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації території та приміщень. Виявлені порушення не є формальними, та стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, стверджуючи, що висновки позивача щодо порушення відповідачем вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки частково не відповідають дійсності, наявні порушення відповідачем усунуті. Вимагаючи зупинення експлуатації відповідачем підвальних приміщень та приміщень 2-го поверху, позивач не конкретизує, які саме порушення стосуються відповідно цих приміщень. При цьому під час проведення позапланової перевірки відповідача на предмет перевірки усунення ним виявлених раніше порушень, посадовими особами позивача безпідставно не взято до уваги низку доказів, наданих відповідачем на підтвердження усунення цих порушень. Також не взято до уваги ту обставину, що частина приміщень здається відповідачем в оренду іншим суб'єктам господарювання, відповідно до договорів оренди, укладених з якими, останні несуть відповідальність щодо забезпечення пожежної безпеки та дотримання законодавчих актів у сфері пожежної безпеки. Крім того, обраний позивачем захід реагування у вигляді зупинення експлуатації частини будівлі відповідача є неспівмірним із виявленими під час перевірки порушеннями.
Позивач надав суду відповідь на відзив відповідача, в якому не погодився з доводами останнього щодо відсутності частини виявлених його посадовими особами порушень на об'єкті, що належить відповідачу, а також щодо усунення решти порушень на цьому об'єкті. Уважає, що надані позивачем докази не дають можливості встановити чи спростувати усунення порушень. Стосовно доводів відповідача про те, що відповідальність за дотримання вимог законодавства з питань пожежної безпеки повинні нести орендарі приміщень, у разі здачі цих приміщень в оренду, то на переконання позивача факт передачі цих приміщень в оренду не позбавляє відповідача як власника обов'язку забезпечити пожежну безпеку належного йому об'єкта. Надані відповідачем фотоматеріали не підтверджують усунення відповідних порушень, оскільки з них неможливо встановити місце їх створення, ідентифікувати зображені на них об'єкти по відношенню до об'єкта перевірки.
Ознайомившись із матеріалами справи, суд встановив, що на підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві від 06.12.2019 №1038 «Про проведення планових перевірок» посадовими особами Печерського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві проведено планову перевірку приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфіко-Холдінг», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 3-Г на предмет дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки виявлено низку порушень, які зафіксовані в акті перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 17.01.2020 №13, що можуть спричинити виникнення пожежі та створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
До акту долучено фототаблицю прикладів виявлених порушень
Указаний акт 17.01.2020 вручено уповноваженій особі відповідача.
На підставі указаного акту перевірки позивачем складено припис від 23.01.2020 №44 про усунення в строк до 24.02.2020 порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
У подальшому ТОВ «Інфіко-Холдінг» звернулося до позивача з листом від 13.02.2020 №85 щодо проведення позапланової перевірки стану виконання вимог вищевказаного припису та усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до якого також долучено інформацію та докази про усунення наявних недоліків.
За наслідками перевірки Дарницьким районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві у період з 11.03.2020 по 12.03.2020 проведено позапланову перевірку відповідача стосовно виконання вимог припису від 23.01.2020 №44, за результатами якої складено акт від 12.03.2020 №264, в якому зазначено про наявність недоліків, які раніше зафіксовані в акті перевірки від 17.01.2020 №13.
Вирішуючи даний спір, суд виходить із наступного.
Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також - Закон №877-V).
Відповідно до статті 1 указаного Закону діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Як встановлено частиною першою статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частинами шостою, сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
У свою чергу, припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Також, частиною першою статті 66 Кодексу цивільного захисту України, яким регулюються відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:
- складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень (пункт 11);
- звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей (пункт 12).
Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України в разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (пункт 1 частини 1); повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга).
Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 13.12.2019 №711, назване Головне управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Так, за змістом пункту 4 розділу І Правил пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Такий правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18.
За приписами статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією.
Відповідно до пункту 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Законом №877-V поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» не визначене, отже віднесення порушень до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.
При цьому згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Оцінюючи доводи сторін щодо наявності порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки чи їх відсутності/усунення, що можуть спричинити загрозу життю та/або здоров'ю людини, суд враховує наступне.
Згідно з твердженням відповідача усі 35 порушень, які зафіксовані посадовими особами позивача в акті позапланової перевірки від 12.03.2020 №264, відсутні. Натомість, позивач уважає, що відповідач усунув не всі порушення, оскільки на підтвердження усунення порушень, зазначених в пунктах 1, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 17, 18 та 19 вищевказаного акту відповідачем не надано належних доказів. Так, зокрема:
1) заблоковано вихід з 2-го поверху будівлі у внутрішню сходову клітку, виходи назовні з 1 поверху, що є порушенням пункту 22 розділу ІІ, пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі також - Правила).
Згідно з доводами відповідача вказане порушення ним усунуте. Зокрема, на час роботи приміщень (щоденно з 08.00 до 23.00 год.) розблоковано виходи на вказаних проходах по відкритих сходових клітинах, вихід з 2-го поверху будівлі у внутрішню сходову клітку, виходи назовні з 1 поверху. Для уникнення ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (пожежа) було розроблено Інструкцію для чергових охорони на випадок пожежі, з передачею комплекту ключів пунктам (місцях) знаходження ключів від вказаних об'єктів (фотофіксація, додаток №8 до відзиву).
Однак, суд погоджується з позивачем про відсутність належних доказів щодо усунення відповідачем указаного порушення, оскільки з наданих ним фото (додаток №8) дійсно неможливо встановити місце їх створення та ідентифікувати зображені на них об'єкти по відношенню до об'єкта, який перевірявся, що узгоджується з правовою позицією Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 15.03.2018 у справі №826/10799/16. Окрім того, надана відповідачем Інструкція по мірам пожежної безпеки на об'єкті, що охороняється, затверджена ТОВ «Українська служба безпеки та охорони» у 2016 році, що є додатком №8 до відзиву, також не містить жодних доказів щодо усунення вищевказаного порушення відповідачем. При цьому, на переконання суду, указане порушення створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки може призвести до утруднення евакуації людей з приміщення у разі пожежі;
3) ширина сходових маршів евакуаційних сходових клітин будівлі торговельного призначення менше 1,2 м, чим знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкту, чим порушено пункт 22 розділу ІІ, пункту 2.23 глави розділу ІІІ Правил.
Згідно з доводами відповідача указане порушення відсутнє, оскільки інспектором при проведенні перевірок невірно вказано ширину сходових маршів евакуаційних сходових, оскільки вона становить не менше, а рівно 1,2 м, що передбачено проектом будівництва об'єкту, який погоджено відповідно до законодавства. Об'єкт перевірено відповідно до законодавства та прийнято в експлуатацію, що підтверджується актом про готовність об'єкта до експлуатації від 17.06.2010 та сертифікатом відповідності від 17.08.2010 №КВ000318, виданими Інспекцією державного архітектурного контролю (фотофіксація, додатки №10, 11, 12 до відзиву).
Суд не бере до уваги викладені вище доводи відповідача про усунення вищевказаного порушення, на підтвердження яких він надав вищевказані докази. Зокрема, фото сходових маршів евакуаційних сходових клітин будівлі як доказ на підтвердження їх ширини 1,2 м не є належним доказом з підстав викладених вище. Що стосується наданого позивачем акта про готовність об'єкта до експлуатації від 17.06.2010 та сертифіката відповідності від 17.08.2010 №КВ000318, виданих Інспекцією державного архітектурного контролю, то з цих документів неможливо дійти висновку про те, що ширина вищевказаних сходових маршів відповідає установленим вимогам. Водночас, на переконання суду, указане порушення саме по собі не створює реальної загрози життю та здоров'ю людей у разі виникнення пожежі;
4) не надано проектну документацію на технічне переоснащення приміщень, чим порушено пункт 21 розділу ІІ Правил.
Згідно з доводами відповідача указане порушення відсутнє, оскільки позивачу до проведення та інспектору під час проведення позапланової перевірки надавалися: технічний паспорт на громадське приміщення від 20.07.2018 №229906180000, акт про готовність об'єкта до експлуатації від 17.06.2010 та сертифікат відповідності від 17.08.2010 №КВ000318, видані Інспекцією державного архітектурного контролю (додатки №№11, 12, 12-1 до відзиву).
Суд погоджується з доводами позивача, що надані відповідачем зазначені докази не є документацією, що стосується технічного переоснащення торговельних залів під виробничі приміщення, склади, приміщення підготовки товару до продажу. Разом з тим, суд уважає, що наявність зазначеного вище порушення сама по собі не створює реальної загрози життю та здоров'ю людей;
5) частина приміщень різного призначення не розділені між собою протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями з нормативними межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них. Комори (склади) магазинів, серверні, виробничі приміщення магазину 1-го поверху, що утворилися після перепланування (технічного переоснащення приміщень) не відокремлені від торговельних залів протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям ІІІ-го типу п.п.6.3.11, 8.12 ДБН В2.2-23:2009 «Будинки і Споруди. Підприємства торгівлі», пункту 6.2, 6.4 ДБН В.1.17:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», що є порушенням пункту 2.23 розділу ІІІ, пункту 22 розділу ІІ, пункту 4.1 глави 4 розділу VІ Правил.
Згідно з доводами відповідача указане порушення усунуте орендатором ТОВ «Сільпо-фуд», який надав договір поставки і монтажу від 13.01.2020, укладений з ТОВ «Лібра Дорс», акти виконаних робіт та видаткові накладні (фотофіксація, додаток №13 до відзиву).
6) двері складів (комор) та приміщень для приймання товарів, серверних, електрощитових не виконані протипожежними в порушення п.6.3.9 ДБН В2.2-23:2009 «Будинки і Споруди. Підприємства торгівлі», п.6.2, 6.4 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», що є порушенням пункту 2.3 розділу ІІІ, пункту 4 та 7 розділу І Правил.
Згідно з доводами відповідача указане порушення усунуте ТОВ «Сільпо-фуд», що підтверджується договором поставки та монтажу від 13.01.2020, укладеним з ТОВ «Лібра Дорс». Також на підтвердження відсутності цього порушення ГУ ДСНС України у м. Києві та проведення та інспектору під час проведення позапланового заходу надавався сертифікат відповідності UA1.016.0059055-06, виданий ДП «Укрметрстандарт» та сертифікат відповідності UA.GS/1/047-19 від ТОВ «Світові стандарти» (додатки №№13, 14, 15 до відзиву).
7) на деяких дверях сходових кліток, коридорів, холів відсутні (знято) пристрої для самозачинення, що є порушенням пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил.
Згідно з доводами відповідача указане порушення усунуте ТОВ «Сільпо-фуд». Так, на дверях сходових кліток, коридорів, холів, на яких були відсутні (зняті) пристрої для самозачинення, відбувся ремонт та встановлення пристроїв, що підтверджується зокрема листом ТОВ «Сільпо-фуд» (фотофіксація, додаток №17 до відзиву);
10) не всі пожежні крани розміщені у вбудованих або навісних шафах, які мають отвори для провітрювання та візуального огляду їх без розкривання, не опломбовані, не передбачено в них місця для зберігання двох вогнегасників, що є порушенням підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил
Згідно з доводами відповідача вказане порушення усунуте ТОВ «Сільпо-фуд». Так, пожежні крани розміщені у вбудованих/навісних шафах, які мають провітрювання та візуальний огляд, були опломбовані та передбачено в них місця для зберігання двох вогнегасників з подальшим їх доукомплектуванням (фотофіксація, додаток №19 до відзиву).
Щодо порушень, зазначених в пунктах 5, 6, 7 та 10, суд погоджується з доводами позивача про ненадання відповідачем належних доказів щодо їх усунення з наступних підстав.
Стверджуючи про усунення вищевказаних порушень, позивач надав докази щодо їх усунення ТОВ «Сільпо-фуд», зазначивши, що останнє орендує у нього частину приміщень будівлі за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 3-Г.
На підтвердження того, що ТОВ «Сільпо-фуд» є орендатором указаних приміщень відповідач надав суду копію договору про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, посвідченого 22.03.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. за номером в реєстрі 3143. З указаного договору можна дійти висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфіко-Холдінг» надало в оренду ТОВ «Сільпо-фуд» нерухоме майно, і цим договором змінено існуючі договірні відносини між вказаними суб'єктами господарювання. Копію договору оренди суду не надано. Разом з тим з указаного договору про внесення змін до договору оренду неможливо встановити, яке саме майно передано в оренду ТОВ «Сільпо-фуд», зокрема, чи це є приміщення будівлі за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 3-Г. З огляду на викладене суд не бере до уваги твердження відповідача про усунення орендарем ТОВ «Сільпо-фуд» згаданих вище порушень. Окрім того, з наданого відповідачем договору поставки та монтажу від 13.01.2020 №13/01/20, укладеного між ТОВ «Лібра Дорс» та ТОВ «Сільпо-фуд» щодо постачання останньому та монтажу дверей та дверного блоку, неможливо встановити за якою адресою постачалися до вказаного товариства ці двері та здійснювався їх монтаж. Надані відповідачем фото на підтвердження усунення згаданих порушень суд також не бере до уваги як докази на підтвердження усунення зазначеного вище порушення з підстав, вказаних вище.
За висновком суду, указані вище порушення, усунення яких не доведено належним чином відповідачем, створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей;
11) не надано підтвердження проведення технічного обслуговування та перевірки на працездатність пожежних кран-комплектів (не рідше одного разу на шість місяців) шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, що є порушенням пункту 2.2 розділу V Правил;
Згідно з доводами відповідача на відсутність вказаного порушення ГУ ДСНС України у м. Києві до проведення та інспектору під час проведення позапланового заходу надавалися: акт перевірки внутрішнього водогону від 25.12.2019, наданий ТОВ «Сільпо-фуд», акт від 20.01.2020 №5, виданий ТОВ «НВФ Пожежний дім Імпульс» (ліцензія №522995) (додатки №№20, 20-1, 21, 35, 35-1 до відзиву.
Наразі суд погоджується з доводами відповідача про усунення ним вищевказаного порушення, підтвердженими актом перевірки пожежних кранів від 12.01.2020 №05, складеним ТОВ «НВФ «Пожежний дім Імпульс», яке має ліцензію серії АЕ №522995 щодо надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення;
12) допускається надання в орендне користування приміщень без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки в установленому законодавством порядку, що є порушенням статті 57 Кодексу цивільного захисту України.
Відповідач стверджує про надання ГУ ДНСН України у м. Києві до проведення та інспектору під час проведення позапланового заходу документальне підтвердження того, що надання в орендне користування приміщень здійснюється із зареєстрованою декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки в установленому законодавством порядку (додаток №24 до відзиву).
Заперечуючи усунення відповідачем вищевказаного порушення, позивач зазначив, про відсутність, зокрема, зареєстрованої належним чином декларації ФОП ОСОБА_1 про відповідність матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.
Відповідач не заперечував того, що ФОП ОСОБА_1 є орендарем низки приміщень будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому надана позивачем суду копія декларації ФОП ОСОБА_1 про відповідність матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки не містить жодної відмітки про її реєстрацію в установленому законодавством порядку, що свідчить про те, що відповідач не усунув вищевказане порушення.
Проте, на переконання суду, зазначене порушення саме по собі не свідчить про створення реальної загрози життю та здоров'ю людей;
17) на випадок виникнення пожежі приміщення не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі, що є порушенням пункту 4.7 розділу VІ Правил.
Згідно з доводами відповідача вказане порушення усунуте шляхом забезпечення засобами індивідуального захисту органів дихання (додаток №29 до відзиву).
Так, відповідач надав товарний чек від 11.02.2020, що є додатком №29 до відзиву, з якого вбачається, що позивач придбав 6 штук респіраторів пилозахисних У-2К (Люкс) з фільтруючим шаром, пластикове наголів'я.
Однак, суд погоджується з позивачем, що пилозахисні респіратори не захистять органи дихання людини від продуктів горіння у разі пожежі, тому вищевказане порушення не може уважатися усунуте відповідачем.
Зазначене порушення, на переконання суду, свідчить про створення реальної загрози життю та здоров'ю людей.
18) не підтверджено наявність або проведення перевірки захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, що є порушенням пункту 1.21 розділу ІV Правил.
Згідно з доводами відповідача указане порушення відсутнє, оскільки приміщення, яке підлягало перевірці, знаходиться в межах висотних забудов, а саме висотні житлові будівлі (висотність 24 поверхи). У зв'язку з цим згідно з нормами РД34.21.122.87 встановлення захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не є обов'язковим, що підтверджується інформацією, що міститься в звітах ПП «Техноцентр2» та ТОВ «Кужим» (додаток №30 до відзиву).
Однак, в звітах ПП «Техноцентр2» та ТОВ «Кужим» не міститься інформація, про яку стверджує відповідач, тому суд не погоджується з його доводами про відсутність вищевказаного порушення;
Зазначене порушення, за висновком суду, створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей;
19) не проводяться один раз на півроку практичні тренування всіх задіяних працівників щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, що є порушенням пункту 5 розділу ІІ Правил.
Згідно з доводами відповідача позивачу надано листи ТОВ «Інфіко-Холдінг» та ТОВ «Сільпо-фуд» про проведення практичних тренувань працівників від 15.01.2019 та 08.01.2020 щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей (додаток №26 до відзиву).
При цьому суд критично сприймає доводи позивача про те, що відповідачем не усунуто указане вище порушення, які він обґрунтовує тим, що позивач не надав доказів стосовно участі у таких тренуваннях працівників ФОП ОСОБА_1 , який орендує частину приміщень за адресою: АДРЕСА_1 . Наведене суд обґрунтовує тим, що працівники ФОП ОСОБА_1 не є працівниками відповідача, тому у ньому відсутні правові підстави для їх залучення до проведення таких тренувань.
32) не проведено заміри опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж і електроустановок від короткого замкнення, що є порушенням пункту 1.20 розділу IV Правил.
Згідно з доводами відповідача вказане порушення усунуте. Так, на його усунення проведено заміри опору ізоляції та перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. На підтвердження цього позивач надав ГУ ДСНС України в м. Києві до проведення та інспектору під час проведення позапланового заходу технічні звіти ПП «Техноцентр2» та ТОВ «Кужим» (додаток №30 до відзиву).
Суд погоджується з позивачем, що указане порушення належним чином не усунуте відповідачем. Так, зокрема, з наданих відповідачем технічного звіту по проведенню профілактичних електровимірювальних робіт та випробувань електрообладнання ТОВ «Сільпо-фуд» (магазин м. Київ, вул. Срібнокільська, 3-Г, 20.09.2018), складеного уповноваженою на те вимірювальною лабораторією ПП «Техноцентр» та технічного звіту на проведення електровипробувальних та налагоджувальних робіт в приміщеннях ТОВ «Інфіко-Холдінг» в м. Києві (торгово-розважальний та житловий комплекс м. Київ, вул. Срібнокільська, 3-Г, 14.02.2018), складеного уповноваженим на те ТОВ «Кужим», не вбачається проведення замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж і електроустановок від короткого замкнення.
Зазначене порушення, за висновком суду, створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Беручи до уваги наявність вищевказаних порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, допущених відповідачем, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливають на забезпечення безпеки в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 3-Г, дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів реагування щодо нього заходів реагування, які просить позивач.
При цьому доцільно зауважити, що за приписами статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією.
Згідно із частиною п'ятою статті 4 Закону №877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Згідно з частиною другою статті 12 Закону № 877-V у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.
Суд уважає, що вжиття до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації підвальних приміщень та приміщень 2-го поверху приміщення за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 3-Г, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити. При цьому доцільно зауважити, що позивач не просить вжити такі заходи до усього приміщення, зокрема, й 1-го поверху, хоча як слідує з акта перевірки від 12.03.2020 №264, більшість із порушень, які не усунуті відповідачем, стосуються зазначеного приміщення в цілому.
Згідно з частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 згаданого Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ураховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача на користь позивача - суб'єкта владних повноважень не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул.Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації підвальних приміщень та приміщень 2-го поверху Товариста з обмеженою відповідальністю «Інфіко-Холдінг» (04070, м. Київ, вул. Ігорівська/Набережно-Хрещатицька, 13/5, код ЄДРПОУ 14199376), яке здійснює господарську діяльність за адресою: м .Київ, вул. Срібнокільська, 3-Г у Дарницькому районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити.
Обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.С. Мазур