ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 вересня 2021 року м. Київ № 640/7918/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С.,у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:
за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Гуд Лайф"
прозастосування заходів реагування
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЦ Гуд Лайф», в якому просить суд: Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації 2-го, 3-го та підвального поверху будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЦ Гуд Лайф», код ЄДРПОУ 41811804, розташованого за адресою: вул.Іоанна Павла ІІ, 5-Ж у Печерському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на електрощити та вхідні двері будівлі; обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві; контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим звернення суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2020 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги вмотивовано тим, що під час проведення перевірки відповідача виявлено низку порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей. Порушення зафіксовані у відповідному акті перевірки, який вручено уповноваженій особі відповідача, у зв'язку з чим позивач, керуючись статтею 68 Кодексу цивільного захисту України зобов'язаний звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації території та приміщень. Виявлені порушення не є формальними, та стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, стверджуючи, що частково не погоджується з виявленими порушення, частина порушень є незначними, а переважну частину порушень усунуто. На підтвердження усунення низки порушень відповідач надав суду відповідні фото.
Позивач надав суду відповідь на відзив відповідача, в якому не погодився з доводами останнього про те, що виявлені порушення є несуттєвими, оскільки уважає їх суттєвими з огляду на те, що вони можуть привести до виникнення надзвичайної ситуації. Також необґрунтованим є твердження відповідача про відсутність окремих порушень, виявлених позивачем, що обґрунтовується тим, що відповідач не є фахівцем у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, тому не спроможний належним чином встановив наявність чи відсутність відповідного порушення. Надані суду відповідачем докази на підтвердження усунення окремих порушень належним чином не підтверджують їх усунення, оскільки виконано поза межами заходів контролю, повноваження щодо проведення яких надані позивачу. Крім того, зазначені докази не містять відповідної інформації, що підтверджує відсутність виявлених порушень. Також позивач зауважив, що акт перевірки, в якому зафіксовано виявлені порушення, представником відповідача отримано та підписано без зауважень і результати перевірки в установленому порядку не оскаржувалися.
Існування навіть одного порушення, виявленого позивачем у ході перевірки відповідача, яке загрожує життю та здоров'ю людей, уже є самостійною підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації будівель та приміщень. Належним доказом усунення порушення акт перевірки, який би зафіксував відсутність виявлених порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що узгоджується із актуальною судовою практикою.
У запереченні, наданому до суду відповідачем, останній наполягав на тому, що виявлені позивачем порушення не створюють реальної загрози життю та здоров'ю людей. До того ж застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації всіх приміщень, будівель на території відповідача та заборони використання їх за цільовим призначенням порушить принцип пропорційності порушення і покарання та призведе до значних збитків при здійсненні фінансово-господарської діяльності відповідачем та упущення економічної вигоди. Також відповідач зауважив, що відповідно до актуальної судової практики акт перевірки органу державного нагляду не є єдиним доказом відсутності порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, оскільки є одним із таких доказів. В інакшому випадку функція суду зводилася би до затвердження такого акту своїм рішенням.
Ознайомившись із матеріалами справи, суд встановив, що на підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві від 06.12.2019 №1038 «Про проведення планових перевірок» посадовими особами Печерського районного управління ГУ ДСНС України у м.Києві проведено планову перевірку приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЦ Гуд Лайф», розташованих за адресою: вул.Іоанна Павла ІІ, 5-Ж у м. Києві на предмет дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки виявлено 12 порушень, які зафіксовані в акті перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 22.01.2020 №33, що можуть спричинити виникнення пожежі, зокрема:
1) двері на шляхах евакуації не перенавішені з урахуванням їх відчинення по ходу евакуації (перший поверх), що є порушенням пункту 2.27 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі також - Правила);
2) огорожі із поручнями сходових маршів і площадок зменшують їхню ширину (евакуаційна сходова клітина), що є порушенням пункту 2.29 розділу ІІІ Правил;
3) вхід на сходи, що ведуть до першого поверху із підвального поверху не виконаний через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря під час пожежі, що є порушенням пункту 2.23 розділу ІІІ Правил;
4) евакуаційні виходи не в повному обсязі забезпечені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення, що є порушенням пункту 2.32 розділу ІІІ Правил;
5) сполучення шахти ліфта з підвальним поверхом через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу не виконано з підпором повітря під час пожежі не менше 20 Па (ліфт сходової клітини), що є порушенням пункту 2.23 розділу ІІІ;
6) не забезпечено застосування конструктивних та об'ємно-планувальних рішень, спрямованих на створення перешкод поширенню небезпечних чинників пожежі (розташування електричних щитів без улаштування протипожежних перешкод в об'ємі евакуаційного виходу), що є порушенням пункту 2.23 розділу ІІІ;
7) приміщення серверної не обладнане системою пожежогасіння (1-й поверх), що є порушенням пункту 1.2 розділу V;
8) приміщення не обладнане системою автоматичної пожежної сигналізації (приміщення 3-го поверху), що є порушенням пункту 1.2 розділу V;
9) не забезпечено резервний запас пожежних сповіщувачів (не менше 10%) на об'єкті, що є порушенням пункту 1.1 розділу V;
10) на випадок виникнення пожежі приміщення не забезпечені засоби індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі, що є порушенням пункту 4.7 розділу VІ;
11) не проведено визначення розрахункового часу евакуації людей з будівель та приміщень у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91, що є порушенням пункту 2.23 розділу ІІІ;
12) суб'єктами господарювання, які беруть в орендне користування приміщення не отримано декларації матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної, що є порушенням статті 57 Кодексу цивільного захисту України.
До указаного акту долучено фотофіксацію окремих порушень, виявлених перевіркою (фото №1, №2, №3).
28.01.2020 Печерським районним управлінням ГУ ДСНС України в м.Києві відповідачу внесено припис №71, в якому пред'явлено вимогу усунути виявлені порушення до 01.03.2020.
Уповноважена особа відповідача отримала вищевказані акт та припис, що відповідачем не заперечується.
З метою підтвердження усунення частини порушень, зафіксованих у вищевказаному акті, а також для спростування доводів позивача про наявність порушень, зазначених в пунктах 3, 5, 6, 11, 12 цього акту, відповідач звернувся до ТОВ «Протипожежний захисту та охоронні системи» для проведення експертизи протипожежного стану приміщення, яке було об'єктом перевірки.
Вирішуючи даний спір, суд виходить із наступного.
Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також - Закон №877-V).
Відповідно до статті 1 указаного Закону діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Як встановлено частиною першою статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частинами шостою, сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
У свою чергу, припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Також, частиною першою статті 66 Кодексу цивільного захисту України, яким регулюються відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:
- складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень (пункт 11);
- звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей (пункт 12).
Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України в разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (пункт 1 частини 1); повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга).
Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 13.12.2019 №711, назване Головне управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Так, за змістом пункту 4 розділу І Правил пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Такий правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18.
За приписами статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією.
Відповідно до пункту 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Законом №877-V поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» не визначене, отже віднесення порушень до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.
Суд погоджується з доводами позивача, що допущені відповідачем порушення Правил є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та, в свою чергу, можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
При цьому згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Оцінюючи доводи відповідача, викладені у відзиві та в інших наданих ним поясненнях щодо відсутності підстав для застосування заходів реагування у зв'язку з усуненням частини порушень та відсутністю інших порушень, які позивач невірно встановив у ході проведення перевірки, суд враховує наступне.
Так, зокрема, відповідач стверджує, що порушення, зазначене:
- в пункті 1 (двері на шляхах евакуації не перенавішені з урахуванням їх відчинення по ходу евакуації (перший поверх), усунуте шляхом перенавішення дверей з урахуванням їх відчинення по ходу евакуації, що підтверджується фотокарткою;
- в пункті 2 (огорожі із поручнями сходових маршів і площадок зменшують їхню ширину (евакуаційна сходова клітина), усунуте шляхом реконструкції існуючого огородження в місцях проходження на проміжних площадках, що підтверджується фотокарткою та актом здачі-прийняття робіт;
- в пункті 3 (вхід на сходи, що ведуть до першого поверху із підвального поверху не виконаний через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря під час пожежі) не є порушенням у зв'язку з тим, що зазначене передбачене проектною документацією. Відповідач отримав акт готовності об'єкта до експлуатації, сертифікат, експертний звіт та декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, відповідно до яких у перевіряючих не було претензій ТОВ «ТЦ Гуд Лайф»;
- в пункті 4 (евакуаційні виходи не в повному обсязі забезпечені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення) усунуте шляхом забезпечення світловими покажчиками «ВИХІД білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерел живлення аварійного (евакуаційного) освітлення, що також підтверджується фотокартками;
- в пункті 5 (сполучення шахти ліфта з підвальним поверхом через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу не виконано з підпором повітря під час пожежі не менше 20 Па (ліфт сходової клітини), не є порушенням у зв'язку з тим, що зазначене передбачене проектною документацією. Відповідач отримав акт готовності об'єкта до експлуатації, сертифікат, експертний звіт та декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки відповідно до яких у перевіряючих не було претензій до ТОВ «ТЦ Гуд Лайф». Зазначене підтверджується витягом з проекту та фотокартками;
- в пункті 6 (не забезпечено застосування конструктивних та об'ємно-планувальних рішень, спрямованих на створення перешкод поширенню небезпечних чинників пожежі (розташування електричних щитів без улаштування протипожежних перешкод в об'ємі евакуаційного виходу), не є порушенням у зв'язку з тим, що передбачене проектною документацією. Відповідач отримав акт готовності об'єкта до експлуатації, сертифікат, експертний звіт та декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки відповідно до яких у перевіряючих не було претензій до ТОВ «ТЦ Гуд Лайф»;
- в пункті 7 (приміщення серверної не обладнане системою пожежогасіння (1-й поверх), не є порушенням, оскільки кімната, яку позивач уважає серверною не є такою. Серверна розташована на першому поверсі на території якої розміщується орендар магазин «Новус», що підтверджується декларацією відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
- в пункті 8 (приміщення не обладнане системою автоматичної пожежної сигналізації (приміщення 3-го поверху), усунуте шляхом встановлення обладнання автоматичної пожежної сигналізації орендарем 3-го поверху, що підтверджується декларацією відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
- в пункті 9 (не забезпечено резервний запас пожежних сповіщувачів (не менше 10%) на об'єкті), усунуто шляхом приймання резервного запасу пожежних сповіщувачів, що підтверджується актом приймання-передачі обладнання та фотокартками;
- в пункті 10 (на випадок виникнення пожежі приміщення не забезпечені засоби індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі), усунуте шляхом придбання засобів індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі, що підтверджується квитанцією та фотокартками;
- в пункті 11 (не проведено визначення розрахункового часу евакуації людей з будівель та приміщень у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91), зазначене не є порушенням. При цьому при реконструкції приміщень розроблявся розрахунок часу евакуації людей на випадок пожежі на об'єкті «Реконструкція комплексу виробничо-технологічної бази УБК під громадсько-торговельно-виробничий комплекс на вул.Патріса Лумумби, 5 у Печерському районі міста Києва», який надавався перевіряючим та був проігнорований ними;
- в пункті 12 (суб'єктами господарювання, які беруть в орендне користування приміщення не отримано декларації матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної, не є порушенням, оскільки відповідач як власник приміщення отримав декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, про що було повідомлено перевіряючих. Зазначене також підтверджується експертним висновком протипожежного стану об'єкту від 25.05.2020, складеним експертом ТОВ «Протипожежний захист та охоронні системи» на підставі проведеної експертизи. Вказаним експертним висновком також встановлено, що у вищевказаному приміщенні відповідача відсутні порушення вимог чинного законодавства у сфері пожежної безпеки, які можуть призвести до виникнення пожежі, перешкоджати їх гасінню, перешкоджати вільній евакуації людей.
На підтвердження усунутих порушень, відповідачем надано суду фотографії, які не дають змоги встановити місце та час їх створення відповідачем та ідентифікувати зображені на них об'єкти по відношенню до спірного об'єкта та експертний висновок протипожежного стану об'єкту від 25.05.2020, виготовлений ТОВ «Протипожежний захист та охоронні системи» за замовлення відповідача.
До того ж, суд звертає увагу, що наданий позивачем висновок експерта від 25.05.2020 не містить детального опису щодо усунення виявлених порушень чи фото таблиці, натомість останнім зазначено лише перелік начебто усунутих порушень, зокрема:
- на підприємстві наявний акт готовності об'єкта до експлуатації від 29.10.2018, що засвідчує відповідність об'єкту діючим нормам у сфері пожежної безпеки;
- забезпечено утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та їх технічне обслуговування, приміщення забезпечене відповідними знаками безпеки;
- кількість та розміри евакуаційних виходів з приміщення й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) відповідають вимогам норм і правил у сфері пожежної безпеки;
- двері на шляхах евакуації відчиняються в напрямку виходів з будівель (приміщень) та пристосовано для швидкого відкривання з середини будівлі;
- на об'єкті не опускається: улаштування на шляхах евакуації порогів, виступів та інших пристроїв, які можуть перешкоджати вільній евакуації людей; захаращення шляхів евакуації меблями, обладнанням, тарою, піддонами, різними матеріалами;
- двері складських та підсобних приміщень виконані протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ30;
- приміщення обладнані системами протипожежного захисту відповідно до проектної документації, системи прийняті актом відповідності системи протипожежного захисту;
- об'єкт забезпечений первинними засобами пожежогасіння згідно з чинним законодавством з питань пожежної безпеки;
- приміщення забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;
- відсутні порушення вимог чинного законодавства у сфері пожежної безпеки, які можуть призвести до виникнення пожежі, перешкоджати їх гасінню, перешкоджати вільній евакуації людей.
У свою чергу, позивач проти вказаних доказів заперечив, посилаючись на відсутність у експерта повноважень здійснювати перевірку виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), до яких належить позивач, а також тим, що указаний експертний висновок не містить інформації щодо попередження експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Суд погоджується із даними твердженнями позивача, з огляду на те, що суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу, є дискреційними.
При цьому, враховуючи, що акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення господарської діяльності відповідних об'єктів позивача.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 23.06.2021 по справі №640/16673/19.
Враховуючи викладене, відповідач згідно вимог ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові №826/7141/16 від 30.06.2020.
Проте матеріали справи не містять доказів звернення відповідача із відповідною заявою до позивача, в яких би зазначалось про усунення порушень, вказаних а акті перевірки із проханням провести позапланову перевірку з метою встановлення факту відсутності таких порушень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до відповідача заходів реагування, шляхом зупинення експлуатації приміщень 2-го, 3-го та підвального поверху будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЦ Гуд Лайф», код ЄДРПОУ 41811804, розташованого за адресою: вул. Іоанна Павла ІІ, 5-Ж у Печерському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на електрощити та вхідні двері будівлі.
Суд звертає увагу, що застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 16, код ЄДРПОУ 38620155) задовольнити.
Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЦ Гуд Лайф» (01042, м. Київ, вул. Іонна Павла ІІ, 5 літ. Б, код ЄДРПОУ 41811804) заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації 2-го, 3-го та підвального поверху будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЦ Гуд Лайф», код ЄДРПОУ 41811804, розташованого за адресою: вул.Іоанна Павла ІІ, 5-Ж у Печерському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на електрощити та вхідні двері будівлі.
Обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим звернення суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.С. Мазур