ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 вересня 2021 року м. Київ № 640/21179/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомАкціонерного товариства "РВС Банк"
до третя особа про Подільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
за участю:
від позивача - Цибіков О.О.;
від відповідача та третьої особи - не з'явились
Акціонерне товариство «РВС Банк» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Подільського районного відділу ДВС м. Києва Центрального МУ МЮ щодо неповернення Акціонерному товариству «РВС Банк» грошових коштів у сумі 300039,05 грн, як безпідставно стягнутого виконавчого збору на підставі виконавчого провадження №62075852;
- зобов'язати Подільський районний відділ ДВС м. Києва Центрального МУ МЮ підготувати подання щодо повернення Акціонерному товариству «РВС Банк» грошових коштів у сумі 300039,05 грн, як безпідставно стягнутого виконавчого збору на підставі виконавчого провадження №62075852, виконавчий документ за яким скасований рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва №640/9004/20 від 24.12.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконанні Подільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало рішення Національного банку України № 173/бт від 30.03.2020 про накладення на позивача штрафу у розмірі 3000390,52 грн. Позивачем було сплачено зазначений штраф, а також виконавчий збір та витрати виконавчого провадження. Проте рішення Національного банку України № 173/бт від 30.03.2020 було оскаржено до Окружного адміністративного суду міста Києва, рішенням якого у справі № 640/9004/20 від 24.12.2020 визнано протиправним та скасовано зазначене рішення, на підставі якого і були стягнуті кошти. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 640/9004/20 залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021. Звернення позивача до відповідача з вимогою повернути кошти виконавчого збору залишилось відповідачем без реагування, що і зумовило звернення з даним позовом до суду.
Відповідно до ухвали суду від 02.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/21179/21 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін на 23.09.2021.
16.08.2021 від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшли письмові пояснення на позов, у яких третя особа просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У поясненнях третя особа, з посиланням на Порядок № 787 зазначила, що кошти виконавчого збору перераховані до Державного бюджету відповідачем, разом з тим подання від відповідача про повернення помилково стягнутого виконавчого збору до третьої особи не надходило. Також третя особа просила розглядати справу у відсутність свого представника.
26.08.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві відповідач зазначає, що 18.05.2020 державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу. Вказане повідомлення оскаржено Національним банком України до Окружного адміністративного суду міста Києва, рішенням якого від 27.08.2020 у справі № 640/14146/20 вказане повідомлення визнано протиправним та скасовано та зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву стягувача. Вказане рішення залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020. На виконання вказаного рішення відповідачем було відкрито виконавче провадження № 62075852, у межах якого і стягнуто виконавчий збір. При цьому, позивачем оскаржувалась постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження № 62075852 до Окружного адміністративного суду міста Києва, рішенням якого від 16.03.2021 у справі № 640/3160,21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021, у задоволенні позовних вимог було відмовлено. При цьому, виконавче провадження № 62075852 було закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Також у відзиві відповідач просив розглянути справу за відсутності свого представника.
Представник позивача у судовому засіданні 23.09.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач та третя особа у судове засідання 23.09.2021 не прибули.
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 23.09.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На виконанні Подільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало рішення Національного банку України № 173/бт від 30.03.2020 про накладення на позивача штрафу у розмірі 3000390,52 грн.
Постановою від 02.02.2021 відкрито виконавче провадження № 62075852, вирішено стягнути виконавчий збір у розмірі 300039,05 грн.
Платіжним дорученням від 05.02.2021 № 43596 відповідачем перераховано сплачені кошти АТ "РВС Банк", зокрема, виконавчий збір у сумі 300039,05 грн на рахунок органу казначейства у виконавчому провадженні № 62075852.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 640/9004/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021, визнано протиправним та скасовано рішення Національного банку України № 173/бт від 30.03.2020 про накладення штрафу на позивача у розмірі 3000390,52 грн.
11.06.2021 позивач звернувся з вимогою до відповідача про повернення грошових коштів у розмірі 300039,05 грн, стягнутих як виконавчий збір у межах виконавчого провадження № 6207585 , у якому зазначав про скасування судом рішення Національного банку України № 173/бт від 30.03.2020 про накладення штрафу.
Не отримавши відповіді на свою вимогу від 11.06.2021, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 затверджено "Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (назва у редакції зі змінами, внесеними наказом від 29.04.2021 № 244, далі - Порядок № 787).
Згідно пункту 3 вказаного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком головного управління Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я головного управління Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи) (абзац другий пункту 3).
Відповідно до пункту 5 наведеного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (абзац шостий пункту 5).
Абзацами дев'ятим та десятим пункту 6 Порядку № 787 визначено, що заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
У заяві платник може визначити довірену особу для отримання коштів, що мають бути повернені йому з бюджету. У такому разі до заяви про повернення коштів з бюджету додаються довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчена згідно з вимогами Цивільного кодексу України, та копія паспорта довіреної особи.
Як уже зазначалось, рішення Національного банку України № 173/бт від 30.03.2020 про накладення штрафу на позивача у розмірі 3000390,52 грн, скасовано відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 640/9004/20, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021.
Матеріалами справи підтверджується, що виконавчий збір у розмірі 300039,05 грн перераховано відповідачем згідно платіжного доручення від 05.02.2021 № 43596 до Державної казначейської служби.
За визначенням статті 1 Закону України від 02.06.2016 N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 наведеного Закону відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, - рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Згідно частини першої статті 27 Закону N 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (ч. 2 ст. 27 Закону).
Частиною сьомою статті 27 Закону N 1404-VIII визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Таким чином, хоча виконавче провадження № 62075852 закінчено у зв'язку з фактичним виконанням рішення у повному обсязі, що не заперечується сторонами, рішення, яке підлягало примусовому виконанню - рішення Національного банку України № 173/бт від 30.03.2020, - скасовано у судовому порядку.
Отже, рішення, за примусове виконання якого стягнуто виконавчий збір у межах виконавчого провадження № 62075852, скасовано.
Наведене дає підстави суду для висновку, що позивач не може нести тягар, пов'язаний зі стягненням виконавчого збору, адже рішення, за примусове виконання якого стягнуто такий виконавчий збір, скасовано у судовому порядку.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «РВС Банк» в частині зобов'язання Подільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скласти та надати Акціонерному товариству "РВС Банк" подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів у сумі сплаченого виконавчого збору у розмірі 300039,05 грн.
Разом з тим, як уже зазначалось, Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та такому передує підготовка відповідачем відповідного подання.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 11.06.2021, у якій не просив підготувати подання, а просив повернути на його користь грошові кошти у розмірі 300039,05 грн.
За наведених обставин, позовні вимоги у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неповернення Акціонерному товариству «РВС Банк» грошових коштів у сумі 300039,05 грн, як безпідставно стягнутого виконавчого збору на підставі виконавчого провадження №62075852, задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов Акціонерного товариства "РВС Банк" (04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58, ідентифікаційний номер 39849797) задовольнити частково.
Зобов'язати Подільський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (04208, м. Київ, пр-т Г. Гонгадзе, 5-Б, ідентифікаційний номер 34482497) скласти та надати Акціонерному товариству "РВС Банк" (04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58, ідентифікаційний номер 39849797) подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів у сумі сплаченого виконавчого збору у розмірі 300039,05 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (04208, м. Київ, пр-т Г. Гонгадзе, 5-Б, ідентифікаційний номер 34482497) на користь Акціонерного товариства "РВС Банк" (04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58, ідентифікаційний номер 39849797) 1135,00 грн сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя В.П. Катющенко
Повний текст рішення складено та підписано 27 вересня 2021 року.