ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 вересня 2021 року м. Київ № 826/7113/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Добрівської Н.А.,
розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс»
до1. Головного управління ДПС у м. Києві,
2. Державної податкової служби України
провизнання протиправним та скасування рішення від 29.03.2018 року №621559/35617553 та зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» (далі - позивач, ТОВ «Промвагонтранс») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України від 29.03.2018 №621559/35617553 про відмову у реєстрації розрахунок коригування;
- зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування ТОВ «Промвагонтранс» №66 від 15.11.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення контролюючого органу від 29.03.2018 №621559/35617553 про відмову у реєстрації розрахунок коригування є необґрунтованим та протиправним, оскільки в ньому не визначено: які саме документи складено з порушенням законодавства або яких саме документів не вистачає для прийняття комісією рішення про реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної. Позивач переконаний, що сукупність наданих первинних документів, не дає підстав для сумніву щодо дійсності наданих документів та реальності операцій. Надані позивачем до відповідача пояснення та додані документи, у повній мірі підтверджують придбання у контрагентів та подальшого постачання товару, тому на думку позивача дії відповідача незаконні та не відповідають нормам чинного законодавства. Також на думку позивача, на тій стадії, коли позивачу в квитанціях було запропоновано надати пояснення та документи, але не було визначено відповідачем чіткого критерію оцінки ступнею ризиків та некоректно зазначені пропозиції щодо надання документів, - все це унеможливило платнику податків надати обґрунтовані пояснення чи конкретні документи на підтвердження здійснення господарської операції за поданим розрахунком коригування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2018 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення виявлених судом недоліків.
21.05.2018 на виконання вимог ухвали суду представник позивача через канцелярію суду надіслав додаткові документи по справі.
Ухвалою суду від 27.06.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Разом з тим, під час вирішення питання про можливість постановлення рішення у справі по суті заявлених вимог, судом було з'ясовано, що позивачем оскаржуються рішення, яке відповідачем у цій справі (ДФС України) не приймалось, оскільки рішення №621559/35617553 від 29.03.2018про вдімову у реєстрації розрахунку коригування прийнято саме комісією ГУ ДФС у м. Києві, однак у позовній заяві вказаного суб'єкта владних повноважень не визначено як відповідача у справі. У зв'язку з наведеним, 25.05.2020 судом була постановлена ухвала, якою позовну заяву ТОМ «Промвагонтранс» залишено без руху та запропоновано позивачу уточнити склад відповідачів та визначитись із вимогами, заявленими до кожного з них.
На виконання вимог ухвали суду позивачем через канцелярію суду 09.06.2020 подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій викладено вимоги до Головного управління ДФС у м. Києві та до Державної фіскальної служби України у такій редакції:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №621559/35617553 від 29.03.2018, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №66 від 15.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс»;
- зобов'язати Державну фіскальну служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 15.11.2017 №66, поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс».
Ухвалою суду від 15.06.2020 прийняти до розгляду уточнену позовну заяву ТОВ «Промвагонтранс»; залучено Головне управлінні ДФС у м. Києві до участі в справі №826/7113/18 в якості відповідача в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення №621559/35617553 від 29.03.2018; замінено відповідачів їх правонаступниками, а саме: Головне управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач-1) та Державну фіскальну службу України на Державну податкову службу України (далі також - ДПС України, відповідач-2); продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) на підставі п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Своїм правом надати відзив на позовну заяву ГУ ДПС у м. Києві не скористалось.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
15.11.2017 ТОВ «Промвагонтранс» була виписана податкова накладна №58 на загальну суму з ПДВ - 150829,51 грн, однак, в означену дату позивачем не надавалися ТОВ «Носівка Агро» послуги, які зазначені в податковій накладній №58 та грошові кошти від контрагента на рахунки позивача не надходили, що підтверджується карткою рахунком за листопад 2017 року №361 та №6811, а також випискою по рахунку № НОМЕР_1 з 15.11.2017 до 15.11.2017 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», та випискою по рахунку № НОМЕР_2 з 15.11.2017 по 15.11.2017 АТ «Укрексімбанк».
З метою виправлення помилки, 15.11.2017 позивачем було відправлено на реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №66 до податкової накладної від 15.11.2017 № 58 (надалі - Розрахунок коригування №66).
Квитанцією №9252813743 від 29.11.2017 ДФС України повідомила про те, що вищезазначений розрахунок коригування прийнято, але його реєстрацію зупинено. У цій квитанції орган ДФС повідомив таке: «Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. Відповідно до пункту п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація РК зупенена. РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним підпунктом 3 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків».
На підтвердження реальності здійснення операцій по РК 27.03.2018 позивач подав до органу ДПС (ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) пояснення, а саме: розрахунок коригування складено у зв'язку з тим, що позивачем 15.11.2017 помилково зареєстровано податкову накладну №58 на ТОВ «Носівку Агро». Податкове зобов'язання на 15.11.2017 не виникало, про що свідчить картка рахунку.
Проте, надані позивачем пояснення не були прийняті до уваги, оскільки рішенням Комісії ГУ ДФС у м. Києві №621559/35617553 від 29.03.2018 позивачу було відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №66 від 15.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Підставою відмови в реєстрації податкової накладної в ЄРПН зазначено: «розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити)».
Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, однак, відповідно до квитанції №1 від 05.04.2018 документ не прийнято.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, суд бере до уваги таке.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246; у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);
- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 (далі - Порядок №117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Як свідчить зміст квитанції, контролюючим органом сформовано висновок про відповідність розрахунку коригування критеріям ризиковості платника податку, визначених підпунктом 3 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків.
Натомість, підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Відповідачами не надано інших документів, з яких можливо встановити обставини через які відповідач дійшов висновку про відповідність розрахунку коригування критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначеної накладної.
Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.
При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є така відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Отже, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.
В той же час, згідно з пунктами 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як встановлено судом, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження наявності підстав для внесення розрахунку коригування для реєстрації.
Як визначено пунктом 22 Порядку №117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Як свідчить зміст рішення №621559/35617553 від 29.03.2018 про відмову у реєстрації рахунку коригування №66 від 15.11.2017 підставою для відмови фіскальним органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: «розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити)».
Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення відповідача містить лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані.
Суд зазначає, що нечіткість формулювання підстав зупинення реєстрації розрахунку коригування, відсутність посилання на конкретні критерії ризиковості у квитанції позбавило можливості платника податків надати вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, дані за результатами проведення яких потребувало коригування, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та на наявність об'єктивних причин для проведення відповідних коригувань, а також що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації розрахунку коригування.
Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії ГУ ДФС у місті Києві №621559/35617553 від 29.03.2018 є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, суд звертає увагу на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 у справі №826/12108/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 та постановою Верховного Суду від 10.03.2020, визнано протиправними та нечинними пункти 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України, правонаступником якої на час вирішення справи по суті є Державна податкова служба України.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд, з урахуванням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати рахунок коригування №66 від 15.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві №621559/35617553 від 29.03.2018 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №66 від 15.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс».
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 15.11.2017 №66, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» (код ЄДРПОУ 35617553 Адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 18, корп. Ж).
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промвагонтранс» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вул.Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя: Н.А. Добрівська