21 вересня 2021 року Чернігів Справа № 620/8588/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Житняк Л.О.
за участі секретаря Бородулі В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Хоминської О.С.,
представника відповідача Тишко Є.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними відмов та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправними відмови відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які оформлені листами від 30.04.2021 №2500-0208-8/24187 та від 18.06.2021 №2500-0208-8/32439;
- зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи дояркою у ПСП «Чепелівське» з 13.09.200 по 31.03.2004, у ПП «Діма» з 01.04.2004 по 17.01.2011 та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 16.04.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не зарахував до пільгового стажу роботу у ПСП «Чепелівське» та період роботи у ПП «Діма»,оскільки неможливо документально підтвердити норми обслуговування корів. Втім, на думку позивача, не визначення порядку встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, та не затвердження норм обслуговування тварин для доярок господарства на відповідних підприємствах, не може свідчити про невиконання таких норм та не спростовує факту виконання позивачем повний робочий день робіт за посадою доярка, в тому числі по догляду за тваринами, що перебували в її обслуговуванні.
Суд ухвалою від 12.08.2021 відкрив провадження у справі та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проведенням судового засідання.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просили суд позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача протягом встановленого судом строку подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та вказав, що неможливо підтвердити норми обслуговування корів, оскільки такі документи відповідачу не подавались. Крім того, у довідках про підтвердження наявного трудового стажу відсутні відомості про норми обслуговування тварин та фактичну кількість голів худоби, яку безпосередньо обслуговував позивач за спірні періоди.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.21). До заяви було додано документи за списком (а.с.22).
Листом від 30.04.2021 №2500-0304-8/27542 позивача повідомлено про відмову у призначенні пенсії згідно поданої заяви та зазначено, що необхідно рішення Комісії про підтвердження пільгового стажу, акти звірок пільгового стажу (а.с.23).
В подальшому, листом від 25.05.2021 №2500-0304-8/27542 відповідачем повідомлено про прийняте Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії рішення щодо зарахування періодів роботи на посаді дояркою та згодом повідомлено про необхідність повторно подати заяву на призначення пенсії (а.с.24).
09.06.2021 позивачем повторно подано заяву з документами за списком (а.с.25-26), втім за результатом розгляду поданих документів позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відмова у призначенні пенсії оформлена листом від 18.06.2021 №2500-0208-8/32439 та мотивована тим, що пільговий стаж складає 12 років 11 місяців та 28 днів, а необхідний пільговий стаж становить 20 років. При цьому, відповідачем не зараховано до пільгового стажу роботу у ПСП «Чепелівське» з 13.09.2000 по 31.03.2004 та період роботи у ПП «Діма» з 01.04.2004 по 17.01.2011, оскільки неможливо документально підтвердити норми обслуговування корів.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку зазначеним обсатвинам, суд зазначає наступне.
В силу прямої дії ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому ст.46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Вказане повністю кореспондується зі ст.1 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», якою встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з п. «а» ч.1 ст.100 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII), особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються, якщо такі особи мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах. Пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч.2 і ч.3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч.4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону.
За приписами п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається: жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В силу приписів ч.1 ст.48 Кодексу законів про працю України, ст.62 Закону №1788-XII, пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Це положення відтворене в п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, яким визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Як вбачається з матеріалів справи, а також доводів відповідача, єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу було не врахування відповідачем стажу роботи позивача у ПСП «Чепелівське» та період роботи у ПП «Діма», оскільки неможливо документально підтвердити норми обслуговування корів.
Відповідно до ч.1 ст.56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.11.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Згідно пп.2 п.2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
В пункті 1 Порядку №637 також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як встановлено судом, трудова книжка з відповідними записами, які підтверджують право позивачки на пільгову пенсію відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надавались відповідачу.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (п.4.7 Порядку №22-1).
Отже, для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обов'язковими є такі умови: досягнення 55 річного віку, наявність стажу на зазначених роботах не менше 20 років, виконання встановлених норм обслуговування.
Як вбачається із матеріалів справи позивач, на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії досягла необхідного віку. Починаючи з 1987 року і до січня 2011 року вона працювала дояркою в колгоспі «Іскра», КСП ім.Котляревського, ПСП «Чепелівське», ПП «Діма», про що зроблені відповідні записи в трудовій книжці серії НОМЕР_1 . При цьому, у довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 02.04.2021 №4 та №5 зазначено, що позивач виконувала встановлену норму обслуговування корів.
Дані обставини відповідачем жодним чином не спростовуються. Суд зауважує, що до цього часу Кабінетом Міністрів України не визначено порядку встановлення норм обслуговування для цілей застосування 5 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому ці норми визначаються самим підприємством з урахуванням науково обґрунтованих норм.
А отже, не визначення порядку встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, та не затвердження норм обслуговування тварин для доярок господарства на відповідних підприємствах, не може свідчити про невиконання таких норм та не спростовує факту виконання позивачем повний робочий день робіт за посадою доярка, в тому числі по догляду за тваринами, що перебували в її обслуговуванні.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачка має необхідний вік, стаж та норматив обслуговування, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищевикладене, а також те, що наявні в матеріалах справи документи в повній мірі підтверджують факт роботи позивача на посаді доярки з 1987 року і до січня 2011 року, суд дійшов висновку про наявність у позивачки права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо моменту, з якого необхідно призначити пенсію позивачці, суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Таким чином, оскільки позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 16.04.2021, то і пенсія позивачці має бути призначена з вказаної дати.
Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч.2 ст.19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.
У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Так, у відповідності до абз.3 п.10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Так, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. В свою чергу, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, в тому числі, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
З системного аналізу вищевикладеного вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v.UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків». Таким чином, ст.6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v.the United Kingdom), пп.28 - 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п.1 ст.6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п.1 ст.6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v.Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v.Croatia), заява №48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".
Зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи дояркою у ПСП «Чепелівське» з 13.09.200 по 31.03.2004, у ПП «Діма» з 01.04.2004 по 17.01.2011 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 16.04.2021 є дотриманням судом гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 16.04.2019 і задоволення позовних вимог.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними відмов та зобов'язання вчинити певні дії належить задовольнити повністю.
Враховуючи положення ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачена сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними відмов та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які оформлені листами від 30.04.2021 №2500-0208-8/24187 та від 18.06.2021 №2500-0208-8/32439.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи дояркою у ПСП «Чепелівське» з 13.09.2000 по 31.03.2004, у ПП «Діма» з 01.04.2004 по 17.01.2011 та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 16.04.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень) судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940).
Рішення суду в повному обсязі складено 28 вересня 2021 року.
Суддя Л.О. Житняк