27 вересня 2021 року Чернігів Справа № 620/8131/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ОЛИКА АГРО» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне підприємство «ОЛИКА АГРО» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.07.2021 № 3499/25010700 та від 15.07.2021 № 3498/25010700, винесені Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності, оскільки факт використання позивачем у господарській діяльності мінерального добрива, а саме карбамідно-амічної суміші № 32, підтверджується наданими для перевірки первинними документами, які були залишені поза увагою відповідачем. Також зазначає, що господарські операції позивача з його контрагентами є реальними та фактично здійснені в рамках основної діяльності підприємства та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову посилаючись на те, що в ході проведення перевірки досліджувалось питання постачання добрив, в результаті якого не встановлено походження добрива азотно-фосфорно-калійне комплексне 8:19:29-3(S) (біг-бег), отриманого від ПП «Бізон Тех 2006» (м. Запоріжжя), яке в свою чергу придбало даний асортимент добрив у ТОВ «Агро-ВС» (код 41863468, ГУ ДПС у Київській області (Києво - Святошинський район) у загальній кількості 325 т. Також відповідач зазначає, що в ході перевірки було встановлено, що ПП «ОЛИКА АГРО» не надано норм використання добрив, які б підтверджували доцільність використання придбаної карбамідно-аміачної суміші № 32 (КАС 32) з контрагентом ТОВ «Агрохімресурс» (код ЄДРПОУ 32399340) на загальну суму ПДВ 481333,33 грн. При цьому, відповідно до наданих позивачем документів встановлено, що підприємством було використано карбамідно-аміачну суміш з розрахунку 192 кг на 1 га., що втричі перевищує норму. Подані до заперечення документи підтверджують лише факт такого списання добрив, але не може підтвердити факт дотримання норм використання. Зазначає, що в ході перевірки встановлено, що підприємством порушено пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання з ПДВ за березень 2021 року на суму 263583,00 грн. (1317916,00 грн.*20%) та в порушення пункту 44.6 статті 44, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 373583,00 грн.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому він зазначив, що перевірка позивача проводилась за березень місяць 2021 року, а придбання добрив ТОВ «АГРО - ВС» могло здійснюватися набагато раніше, тому припущення щодо відсутності його поставки від ТОВ «АГРО - ВС» до ТОВ «БІЗОН - ТЕХ 2006» є необґрунтованими. Крім того, зазначені вище доводи щодо не декларування ТОВ «АГРО - ВС» зобов'язань з ПДВ, можуть свідчити лише про можливе порушення податкового законодавства саме цим товариством, а не позивачем. Зазначає, що відповідачем не зазначено джерело отримання інформації, яке ним було використано стосовно норм внесення добрив на поля. Крім того, Податковий кодекс України не ставить питання відшкодування ПДВ в залежність від кількості та часу внесення мінеральних добрив на поля агропідприємства.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 19.05.2021 № 783-п та направлень від 20.05.2021 № 1419, № 1420 посадовими особами Головного управління ДПС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ОЛИКА АГРО» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 10.06.2021 № 3085/07/35559083, яким зафіксовано порушення позивачем вимог:
- підпункту б пункту 200.4, пунктів 200.7, 200.8, 200.9 статті 200 Податкового кодексу України, пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (зі змінами та доповненнями), оскільки завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування) на 110000,00 грн.;
- пункту 44.6 статті 44, пункту 198.6 статті 198 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки завищено від'ємне значення ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 373583,00 грн. (а.с. 8-18).
Не погодившись з вказаними висновками акту перевірки, ПП «ОЛИКА АГРО» було подано заперечення від 25.06.2021 вих. № 25/06, проте листом від 13.07.2021 за вих. № 1126/ж12/25-01-07-03-08 позивача повідомлено, що висновки, викладені в акті перевірки залишено без змін (а.с. 21-22, 55-56).
На підстави вказаних висновків акту перевірки від 10.06.2021 № 3085/07/35559083 відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення:
- від 15.07.2021 № 3499/25010700, яким підприємству зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 373583,00 грн.
- від 15.07.2021 № 3498/25010700, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 110000,00 грн. та застосовано штрафні санкції за неправомірне декларування сум бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 27500,00 грн. (а.с. 19, 20).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до пункту 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).
Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з абзацом одинадцятим статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. (частина друга статті 9 вказаного Закону).
Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Відповідно до пунктів 4, 6, 7, 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999, прямі витрати - витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Згідно підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
З наведених законодавчих положень випливає, що формування платником податку об'єкту оподаткування здійснюється шляхом врахування витрат підприємства за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними документами, а також використання отриманих за договором товарів/послуг у власній господарській діяльності.
З матеріалів справи слідує, що між ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006» (постачальник) та ПП «ОЛИКА АГРО» (покупець) було укладено договір поставки від 12.03.2020 № КВ-61.
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором та специфікаціями до нього, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця такий товар: насіння для сівби (далі - насіння або товар), пестициди в препаративних формах, що є засобами захисту рослин, регулятори росту рослин і мікродобрива (далі - пестициди або товар), мінеральні добрива (далі - добрива або товар), а покупець зобов'язується приймати цей товар й оплачувати його (а.с. 57-65).
Згідно специфікації № 5 від 05.08.2020 до договору поставки № КВ-61 від 12.03.2020 сторони домовилася про поставку добрива азотно-фосфорно-калійне комплексне 8:19:29-3(S) (біг-бег) в кількості 90 т загальною вартістю 1080000,00 грн. (з ПДВ), ціна без ПДВ - 900000,00 грн. Товар оплачується Покупцем у порядку, вказаному в Договорі, і в такі строки: не пізніше 07.08.2020 Покупець переказує Постачальнику перший авансовий платіж у сумі 540000,00 грн.; не пізніше 14.08.2020 Покупець здійснює остаточний розрахунок за Товар. Суми платежів підлягають індексації згідно з Договором (а.с. 61).
На підтвердження факту придбання добрив у ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006» позивачем надано суду копії видаткових накладних № 33883 від 10.08.2020, № 33884 від 11.08.2020, № 33886 від 12.08.2020, № 33889 від 14.08.2020 (а.с. 64-65).
Відповідно до акту перевірки від 10.06.2021 № 3085/07/35559083 транспортування добрива відбувалося згідно товарно-транспортних накладних № 12 від 11.08.2020, № 13 від 12.08.2020, № 16 від 13.08.2020 (а.с. 14).
Розрахунки за товар проведено на загальну суму 1080000,00 грн., в тому числі ПДВ 180000,00 грн. згідно платіжних доручень № 2 від 07.08.2020 на суму 660000,00 грн, в тому числі ПДВ 110000,00 грн., № 215 від 12.08.2020 на суму 420000,00 грн., в тому числі ПДВ 70000,00 грн. (а.с. 62, 63).
Факт проведення позивачем оплати за товар не заперечується відповідачем у акті перевіри.
Наведені первинні та інші документами оформлені належним чином доводять реальні зміни майнового стану позивача у взаємовідносинах з ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006» та факт виконання взятих зобов'язань сторонами за укладеним договором поставки від 12.03.2020 № КВ-61.
Щодо виявлених порушень, які зазначені в акті перевірки суд зазначає таке.
В акті перевірки та запереченнях на позов відповідач посилається на те, що в ході перевірки було з'ясовано, що контрагент позивача, ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006» (м. Запоріжжя), придбало даний асортимент добрив у ТОВ «Агро-ВС» (код 41863468, ГУ ДПС у Київській області (Києво - Святошинський район) у загальній кількості 325 т.
У вказаного підприємства відсутні будь які інші об'єкти оподаткування, що підтверджується звітом за формою 20-ОПП, на правах довгострокового користування або оренди. Згідно податкової звітності 1 ДФ (Податковий розрахунок сум доходу нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб і сум утриманих з них податку) встановлено, що на ТОВ «Агро-ВС» відсутні наймані працівники, крім директора підприємства Боклан Юрія Володимировича, заробітна плата якого складає 2137,00 грн. У періоді, що перевіряється ТОВ «Агро-ВС» не декларує податкових зобов'язань з податку на додану вартість, хоча реалізація продукції відповідно даних Архіву електронної звітності зареєстрованих податкових накладних бази даних «ЄРПН» проводиться.
Проте, суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на додану вартість, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.05.2020 у справі № 826/11267/16, від 02.06.2020 у справі № 620/1024/19, від 30.06.2020 у справі № 440/2/426/19, від 10.07.2020 у справі № 120/4723/18-а, від 17.07.2020 у справі № 804/625/16.
Крім того, відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 802/1155/17.
Що стосується посилання відповідача на те, що Приватним підприємством «ОЛИКА АГРО» не надано норм використання добрив, які б підтверджували доцільність використання придбаної карбамідно-аміачної суміші № 32 (КАС 32) з контрагентом ТОВ «Агрохімресурс» (код ЄДРПОУ 32399340) на загальну суму ПДВ 481333,33 грн., то суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки, карбамідно-амічна суміш № 32 (КАМ № 32) була використана підприємством у власній господарській діяльності з метою підвищення показників урожайності сільськогосподарських культур, що підтверджується наданими для перевірки первинними документами, а саме:
- актом про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин/витрати насіння садивного матеріалу від 19.03.2021, про використання (внесення) на полі № 760304, карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 11,482 т;
- актом про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин/витрати насіння садивного матеріалу від 20.03.2021, про використання (внесення) на полі № 760304, карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 5,098 т та про використання на полі № 760301, карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 8,04 т;
- актом про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин/витрати насіння садивного матеріалу від 25.03.2021, про використання (внесення) на полі № 760202, карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 7,764 т, про використання на полі № 760701, карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 11,748 т, про використання (внесення) на полі № 760203, карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 4,628 т;
- актом про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин/витрати насіння садивного матеріалу від 26.03.2021, про використання (внесення) на полі № 760203, карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 14,05 т;
- актом про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин/витрати насіння садивного матеріалу від 27.03.2021, про використання (внесення) на полі № 760702, карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 4,230 т, про використання (внесення) на полі № 760701, карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 15,792 т, про використання (внесення) на полі № 760201, карбамідно-амічної суміші № 32 в кількості 13,536 т;
- актом про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин/витрати насіння садивного матеріалу від 29.03.2021, про використання (внесення) на полі № 760302, карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 13,320 т, про використання (внесення) на полі № 760202, карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 3,360 т;
- актом про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин/витрати насіння садивного матеріалу від 30.03.2021, про використання (внесення) на полі № 760701, карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 2,1 т, про використання (внесення) на полі № 760201, карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 9,280 т;
- актом про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин/витрати насіння садивного матеріалу від 31.03.2021, про використаїння (внесення) на полі № 760201, карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 14,3 т;
- внутрішньогосподарською накладною № 1 від 19.03.2021 про видачу зі складу карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 11,482 т, для внесення на поле № 760304;
- внутрішньогосподарською накладною № 2 від 20.03.2021 про про видачу зі складу карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 5,098 т, для внесення на поле № 760304;
- внутрішньогосподарською накладною № 3 від 20.03.2021 про видачу зі складу карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 8,040 т, для внесення на поле № 760301;
- внутрішньогосподарською накладною № 4 від 25.03.2021 про видачу зі складу карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 4,628 т, для внесення на поле № 760203;
- внутрішньогосподарською накладною № 5 від 25.03.2021 про видачу зі складу карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 7,764 т, для внесення на поле № 760202;
- внутрішньогосподарською накладною № 6 від 25.03.2021 про видачу зі складу карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 11,748 т, для внесення на поле № 760701;
- внутрішньогосподарською накладною № 7 від 26.03.2021 про видачу зі складу карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 14,050 т, для внесення на поле № 760203;
- внутрішньогосподарською накладною № 8 від 27.03.2021 року про видачу зі складу карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 4,230 т, для внесення на поле №760702;
- внутрішньогосподарською накладною № 9 від 27.03.2021 про видачу зі складу карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 15,792 т, для внесення на поле № 760701;
- внутрішньогосподарською накладною № 10 від 27.03.202 про видачу зі складу карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 13,536 т, для внесення на поле № 760201;
- внутрішньогосподарською накладною № 11 від 29.03.2021 про видачу зі складу карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 13,320 т, для внесення на поле № 760302;
- внутрішньогосподарською накладною № 12 від 29.03.2021 про видачу зі складу карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 3,360 т, для внесення на поле № 760202;
- внутрішньогосподарською накладною № 13 від 30.03.2021 про видачу зі складу карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 2,1 т, для внесення на поле № 760701;
- внутрішньогосподарською накладною № 14 від 30.03.2021 про видачу зі складу карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 9,280 т, для внесення на поле № 760201.
- внутрішньогосподарською накладною № 15 від 31.03.2021 про видачу зі складу карбамідно-амічної суміші № 32, в кількості 14,3 т, для внесення на поле № 760201.
Тобто, факт використання вказаних добрив в власній господарській діяльності для підвищення показників урожайності сільськогосподарських культур підтверджується належними документами.
Крім того, суд вважає не обґрунтованими посилання відповідача на не надання позивачем норм використання добрив, які б підтверджували доцільність використання придбаної карбамідно-аміачної сумі №32 (КАС 32) з контрагентом ТОВ «Агрохімресурс» (код ЄДРПОУ 32399340) на загальну суму ПДВ 481333,33 грн. та перевищення норм їх використання, оскільки відповідачем не зазначено посилання на джерело отримання інформації щодо норм внесення добрив на поля. Крім того, Податковий кодекс України не ставить питання відшкодування ПДВ в залежність від кількості та часу внесення мінеральних добрив на поля агропідприємства.
Отже, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 15.07.2021 № 3499/25010700 та від 15.07.2021 № 3498/25010700, винесені Головним управлінням ДПС у Чернігівській області є протиправними та підлягаю скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов Приватного підприємства «ОЛИКА АГРО» підлягає задоволенню повністю.
Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та повідомлення позивача про намір подати докази про понесені судові витрати відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Приватного підприємства «ОЛИКА АГРО» (вул. Шевченка, 5, Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 35559083) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.07.2021 № 3499/25010700 та від 15.07.2021 № 3498/25010700, винесені Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 07.10.2021 о 14:00 год., в приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: м. Чернігів, вул. Київська, 23.
Встановити Приватному підприємству «ОЛИКА АГРО» строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат до 04.10.2021.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27.09.2021.
Суддя В.О. Непочатих