27 вересня 2021 року Чернігів Справа № 620/9689/21
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в письмовому провадженні клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій (бездіяльності) військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не здійсненні позивачу нового розрахунку матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби за період з 2014 по 2018 рік; зобов'язання військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань позивачу, яку отримував під час проходження військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди під час проходження військової служби за 2014-2018 роки з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язання військову частину НОМЕР_1 виплатити позивачу матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійснити виплату позивачу недоплаченої частини одноразової грошової допомоги під час проходження військової служби за період за 2014-2018 роки.
Ухвалою суду від 20.08.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду надійшло клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з тим, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався в день виключення зі списків особового складу - 29.08.2018.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 у справі № 640/7975/15-а дійшов висновку про відсутність підстав для включення до грошового забезпечення особи, з якого обчислюється пенсія, отриманої позивачем матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, виплата яких здійснювалася не щомісячно, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» переліку видів грошового забезпечення.
Аналогічний висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 728/1876/17, від 22.11.2018 у справі № 344/10953/17, від 10.04.2019 у справі №344/9292/17 та від 23.09.2020 у справі № 428/4357/17.
Відтак, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не входить до складу грошового забезпечення, має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців, а відтак спори з приводу виплати вказаної допомоги не є спорами, що стосуються оплати праці військовослужбовців.
Судом встановлено, що позовну заяву подано до суду 16.08.2021, при цьому позовні вимоги стосуються питання невиплати на користь позивача всієї суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2014-2018 роки, а про порушення своїх прав позивач дізнався в момент виплати спірної матеріальної допомоги за відповідний календарний рік.
Отже, адміністративний позов подано до суду поза межами місячного строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Системний аналіз положень статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Так, статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Така правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 140/2046/19.
Враховуючи, що факт пропуску строку звернення до суду встановлено судом після відкриття провадження у справі і те, що заява про поновлення цього строку до суду не подавалась, суд дійшов висновку про необхідність встановлення позивачу 10-денного строку для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Встановити ОСОБА_1 10-денний строк з дня отримання копії даної ухвали для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Баргаміна