27 вересня 2021 року м.Чернігів Справа № 620/8077/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить :
1. Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, викладену в листі від 30.06.2021 за № 2500-0305-8/33734 щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Свої позовні вимоги мотивує тим, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, викладена в листі від 30.06.2021 за № 2500-0305-8/33734 щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправною, оскільки суперечить приписам частини першої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та порушує її права і соціальні гарантії.
Ухвалою судді від 27 липня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача у встановлений ухвалою суду строк надав відзив на позов, у якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов необхідно задовольнити повністю.
Судом встановлено, що 29.03.2021 ОСОБА_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До заяви було додано необхідні документи для переведення з одного виду пенсії на інший, зокрема, рішення Деснянського районного суду від 22.01.2021, яким встановлено факт проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини за останньою адресою їх спільного проживання: АДРЕСА_1 .
Листом за № 2500-0305-8/33734 від 30.06.2021 відповідач відмовив у переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відмова вмотивована тим, що згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій ( далі - Порядок) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються копії документів, що засвідчують родинні стосунки з померлим годувальником. Згідно з пунктом 2.16 Порядку за документ, що засвідчує родинні стосунки приймаються, зокрема, свідоцтва про шлюб, а також рішення суду. До заяви про переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 свідоцтво про шлюб не надавалось. Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 22.01.2021 справа № 750/11156/20 було підтверджено факт спільного проживання. Призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника та факт шлюбу зазначених рішенням не передбачено.
Позивач не погодившись з таким рішенням, оскаржила його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Вимогами частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійні правовідносини є одним із видів суспільних відносин і особливою формою здійснення права на пенсію.
Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об'єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов'язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що цей Закон регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Статтею 8 вказаного Закону передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Тобто, законом встановлено право вибору позивача одного з виду пенсій.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Частиною другою та третьою статті 36 даного Закону визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
В пункті 1.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1).
Судом встановлено, що позивачем, заяву про переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, було подано 29.03.2021, а відповідь Головним управлінням Пенсійного фонду України була надана лише 30.06.2021, що говорить про порушення порядку розгляду заяв, разом з тим зазначає, що відповідь не була б їй надіслана, у разі якщо б вона самостійно не звернулася до органу Пенсійного фонду.
Згідно частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України (рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002) Європейський Суд наголосив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Згідно пункту 2.16 Порядку № 22-1, за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, а також рішення суду.
При поданні заяви про переведення на інший вид пенсії, позивачем надавалося рішення суду, яким встановлено факт проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, як альтернатива свідоцтва про шлюб.
Як вбачається з листа ГУ ПФУ у Чернігівській області, єдиною підставою відмови позивачу у переведенні її на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій зазначено те, що в рішенні Деснянського районного суду міста Чернігова від 22.01.2021 у справі № 750/11156/20 не розглядалось питання призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Однак, вказане рішення суду було подано у складі документів для підтвердження факту проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки та підтвердження статусу члена сім'ї померлого годувальника.
Зважаючи на наведені обставини, судом встановлено, що, відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову позивача в переведенні її на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, 83-А, м.Чернігів,14005) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, викладену в листі від 30.06.2021 за № 2500-0305-8/33734 щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області судові витрати у сумі 908 грн 00 коп. на рахунок UA 348999980313191206084025739, отримувач - ГУК у Чернігівській обл./тг м.Чернігів/ 22030101, код ЄДРПОУ - 37972475, банк - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки: "84" Окружні адміністративні суди.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 27 вересня 2021 року.
Суддя С.Л. Клопот