про залишення позовної заяви без руху
28 вересня 2021 року справа № 580/7421/21
м. Черкаси
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/7421/21
за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Максима Залізняка, 10, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 21367450)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, прийнято ухвалу.
23.09.2021 вх. 36586/21 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та за 2021 у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та за 2021 у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплаченої суми.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Перша вимога «виплати» у контексті захисту порушеного права і оцінки бездіяльності є передчасною і потребує уточнення щодо ненарахованої суми Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У позові не зазначено з наданням доказів, коли саме та у який спосіб позивач дізнався про порушення своїх прав щодо виплати за 2020 рік. У додатках до позову не надано копії звернення до відповідача про поновлення порушеного права позивача.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема статтею 122 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Пункт 3 розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України у подальшому викладено у редакції Закону від 18.06.2020 № 731-IX, відповідно до якого суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Зазначена редакція кодексу діє з 17.07.2020. Роз'яснення Верховного Суду від 22.04.2020 «Щодо продовження, процесуальних строків під час дії карантину» стосуються Закону № 540-ІХ, тому не належать застосуванню у даному випадку.
Відповідно до частини 4 статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05 травня, мають право звернутись за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, у якому здійснюється виплата допомоги.
Позивач зазначає про виплату допомоги 17.04.2020 і 07.05.2021 на картку, звернувся «з відповідною заявою» (однина) і не надає до позову, чим не дотримано вимог КАС України та щодо нарахування і виплати недоплаченої суми за 2020 рік вбачається порушення частини 4 статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проте не обґрунтовує поважні причини пропуску строку на звернення до суду (строк звернення до суду закінчився 30.03.2021).
У постанові Верховного Суду від 06.02.2018 №607/7919/17 (ЄДРСР 72065203) зазначено: 30.09.2016 встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 9901/325/19 (ЄДРСР 86401310) зазначено, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У постанові Верховного Суду від 13.03.2019 №826/13430/17 зазначено, що незнання через небажання дізнатися про те, що законодавством України встановлені певні строки звернення до суду, не дає підстав стверджувати про поважність пропуску позивачем такого строку.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
У правовій позиції Верховного Суду України у справі №6-17цс17 від 22.02.2017 зазначено: «порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також впливає із загального правила, встановленого статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше».
Відповідно до частини 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Кодексом адміністративного судочинства України (частини 4, 5 статті 94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Позивачем надано до суду фото(ксеро)копії документів, що не засвідчені у встановленому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: позовної заяви із зазначенням змісту і характеру порушеного права у контексті вимог частини 2 статті 2 КАС України; обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на її підтвердження; засвідчених у встановленому порядку копій документів про звернення до відповідача з метою поновлення порушеного права та доказів до позовної заяви.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Л.В. Трофімова