про залишення позовної заяви без руху
27 вересня 2021 року справа № 580/7394/21
м. Черкаси
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/7394/21
за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197)
Головного управління ДФС в Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 39392109)
третя особа: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393)
про визнання протиправним та скасування наказу і стягнення виплат, прийнято ухвалу.
22.09.2021 вх. 36382/21 ОСОБА_1 звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Черкаській області, третя особа: Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування наказу і стягнення виплат, просить:
- визнати протиправною бездіяльність ДФС України щодо невиконання постанови Верховного Суду від 11.09.2020 у справі №823/604/16 у частині поновлення на посаді Звенигородської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області ОСОБА_1 та зобов'язати виконати її в цій частині належним чином;
- визнати наказ ДФС України від 07.09.2021 №1272-о «Про звільнення ОСОБА_1 » неправомірним та скасувати його;
- визнати п. 1 наказу ГУ ДФС в Черкаській області від 07.09.2021 №101-о «Про звільнення ОСОБА_1 » неправомірним та скасувати його;
- зобов'язати ДФС України поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Звенигородської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області;
- стягнути з ДФС України середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу з 08.09.2021 на день постановлення рішення з розрахунку 992,51 грн середньоденної заробітної плати;
- стягнути з ДФС України середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу з моменту видання наказу про поновлення на посаді з 29.03.2021 по дату видання наказу про звільнення 07.09.2021 у сумі 110167,61 грн;
-стягнути з ДФС України кошти за 252 дні невикористаної відпустки у сумі 250112,52 грн;
- звернути до негайного виконання рішення суду про поновлення на посаді ОСОБА_1 ;
- встановити строк для подачі звіту про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Позивачу варто уточнити позовні вимоги відповідно до частини 1 статті 5 КАС України з урахуванням наданих доказів та розмежування судового контролю у цій справі та забезпечення виконання постанови Верховного Суду від 11.09.2020 у справі №823/604/16 з огляду на незазначений період за 252 дні «невикористаної відпустки» щодо множини/однини та стягнення середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу з моменту видання наказу (на виконання якого рішення суду) про поновлення на посаді з 29.03.2021 по дату видання наказу про звільнення 07.09.2021 у сумі 110167,61 грн у контексті змісту і характеру порушеного права і обраного способу захисту «зобов'язати виконати її в цій частині належним чином» без зазначення посади у першій позовній вимозі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі №п/800/259/15 бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 24.09.2020 у справі № 640/15623/19 (адміністративне провадження № К/9901/16609/20) ЄДРСР 91752888 зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382), що не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 355/1648/15-а. Спірні правовідносини між сторонами, що вирішені судом, перейшли до стадії виконання судового рішення. Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, що прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Обов'язковість виконання судових рішень закріплена ст.129 Конституції України та ч.1 ст.370 КАС України: судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і належить виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, підлягають залученню до участі у справі, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Участь третіх осіб в адміністративній справі зумовлена тим, що судовий спір між сторонами прямо (для третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги) або опосередковано (для третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги) стосується прав та інтересів інших осіб. Участь у справі третіх осіб є формою захисту їх прав та інтересів, що пов'язані із спірними правовідносинами, що дозволяє суду повно та всебічно дослідити обставини справи, з'ясувати дійсні взаємовідносини учасників спору.
Позивач не окреслив необхідність залучення до участі у справі третьої, яка не визначена у контексті змісту вимог та на чиїй стороні виступає.
Право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 139, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294, 382-383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, ГУДФС в Черкаській області, третя особа: Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування наказу і стягнення виплат, залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання нової редакції позовної заяви із зазначенням: обґрунтування порушеного кожним відповідачем права позивача з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; доказів у обґрунтування позовних вимог про «компенсацію за невикористану відпустку» із розмежуванням вимог щодо судового контролю в цій справі та дотриманням вимог статті 382-383 КАС України з виконання судових рішень/постанов у справі №823/604/16.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Л.В. Трофімова