27 вересня 2021 року справа № 580/6140/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Руденко А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Трегулова Б.Л.,
представника позивача - Савенко Ю.Н. (за довіреністю),
представника відповідача - Власенко У.О. (самопредставництво),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу №580/6140/21 за позовом приватного акціонерного товариства “Азот” до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство “Азот” з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору №66261201 від 26.07.2021.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у відповідача на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №66261201 про стягнення з позивача на користь Черкаської обласної прокуратури 103 474 грн. судового збору згідно наказу Господарського суду Черкаської області №17-14-01/1494 (925/1104/20) від 24.05.2021. Відповідач 26.07.2021 виніс постанову ВП №66261201 про стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 10 347 грн. 40 коп. Вважаючи, що відповідач протиправно прийняв постанову про стягнення виконавчого збору позивач зазначає, що виконавчий збір підлягає стягненню відповідно до фактично стягнутої з боржника суми, а не від суми, зазначеної у виконавчому документі. У разі, якщо державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом, а також державний виконавець не стягнув у примусовому порядку суму, зазначену у вказаному виконавчому листі, то у державного виконавця відсутні підстави для стягнення виконавчого збору. Також постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.09.2021 скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 01.02.2021 у справі №17-14-01/1494(925/1104/20), на виконання якого був виданий наказ №17-14-01/1494(925/1104/20) від 24.05.2021 про стягнення з позивача на користь Черкаської обласної прокуратури 103 474 грн. судового збору.
Відповідач проти позову заперечив. 24.09.2021 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що підставою для стягнення у виконавчому провадженні №66261201 був виконавчий документ, а саме: постанова про стягнення виконавчого збору, яка підлягає примусовому виконанню. Стягнення виконавчого збору є обов'язковим незалежно від дати винесення зазначеної постанови (при відкритті, під час здійснення заходів примусового виконання рішення суду або після завершення виконавчого провадження). З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 13.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, у задоволенні позову просила відмовити.
Заслухавши учасників справи, дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.02.2021 у справі №17-14-01/1494 (925/1104/20) стягнуто з публічного акціонерного товариства «Азот» на користь Черкаської обласної прокуратури 103 474 грн. судового збору на р/р UA 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ.
На виконання рішення від 01.02.2021 у справі №17-14-01/1494 (925/1104/20) Господарським судом Черкаської області 24.05.2021 був виданий наказ №17-14-01/1494(925/1104/20).
26.07.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Тарасом Євгенійовичем було прийнято постанову ВП №66261201 про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду Черкаської області №17-14-01/1494(925/1104/20) від 24.05.2021.
26.07.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Тарасом Євгенійовичем було прийнято постанову ВП №66261201 про стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 10 347 грн. 40 коп.
Вважаючи, що відповідач протиправно виніс постанову про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спір, суд зазначає, що відносини щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулюються Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404-VІІІ (у подальшому - Закон №1404).
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VІІІ від 02.06.2016 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. (далі - Закон №1404).
Згідно частини 1 статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно частини 5 статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно частини 1 статті 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Згідно частини 2 статті 27 Закону №1404 виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Згідно частини 4 статті 27 Закону №1404 державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 №489/20802, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Згідно вказаних приписів стягнення виконавчого збору пов'язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору та винести постанову про стягнення виконавчого збору.
Згідно правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.03.2018 у справі №750/7624/17, стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження.
На момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ не передбачено, тому виконавчий збір за виконання судових рішень майнового характеру стягується у розмірі 10% від суми стягнення.
Судом встановлено, що постановою відповідача ВП №66261201 було відкрито виконавче провадження за наказом Господарського суду Черкаської області №17-14-01/1494(925/1104/20) від 24.05.2021 про стягнення з позивача на користь Черкаської обласної прокуратури судового збору у сумі 103 474 грн. та у постанові ВП №66261201 від 26.07.2021 було зазначено про стягнення з відповідача виконавчого збору у сумі 10 347 грн. 40 коп.
Також 26.07.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Тарасом Євгенійовичем було винесено постанову ВП №66261201 про стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 10 347 грн.
Отже відповідач при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 23.06.2021 діяв у порядку та у спосіб, визначені Законом №1404, тому оскаржувана постанова прийнята на законній підставі і скасуванню не підлягає.
Посилання позивача на Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643, суд вважає необгрунтованим, оскільки ним врегульований порядок виплати винагороди за результатами виконання виконавчого документа, а не визначення виконавчого збору на момент винесення постанови про її стягнення.
У разі фактичного стягнення виконавчого збору у сумі більшій, ніж розмір виконавчого збору, обрахований із фактично стягнутої суми, позивач має право оскаржити неправомірні дії державного виконавця, що і буде належним способом захисту порушеного права боржника.
Водночас на час розгляду справи виконавчий збір відповідачем не стягується, що свідчить про відсутність порушення прав позивача.
Посилання позивача на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.09.2021, якою скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 01.02.2021 у справі №17-14-01/1494(925/1104/20) є необгрунтованим, оскільки на момент прийняття оскаржуваної постанови Верховним Судом вказана постанова не була прийнята.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову приватного акціонерного товариства “Азот” до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови ВП №66261201 від 26.07.2021 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий А.В. Руденко