30 серпня 2021 року справа № 580/2048/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Руденко А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання- Данілової О.С.,
представника відповідача - Бурашнікової О.С. (за самопредставництвом),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, про стягнення суми компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також в надурочний час за період з грудня 2018 року по лютий 2021 року, суми інфляційних втрат у зв'язку з затримкою термінів виплати компенсації, -
встановив:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 26.02.2021 №56 о/с, яким позивача звільнено з посади слідчого Третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, з 01.03.2021, у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису, з припиненням державної служби;
- поновити позивача на посаді слідчого Третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, а за відсутності такої посади - на іншій рівнозначній посаді слідчого в цьому (або іншому) Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань;
- стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 5247 грн. 38 коп. на день, виходячи з виплат за грудень 2020 року та січень 2021, як за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню позивача із займаної посади;
- стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, 869 666 грн. 95 коп.: в т.ч. 810 716 грн. - сума компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також в надурочний час за період з грудня 2018 року по лютий 2021 року; 58 950 грн. 95 коп. - сума інфляційних втрат, розмір яких визначено станом на 25.03.2021, у зв'язку з затримкою термінів виплати компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також в надурочний час за період з грудня 2018 року по січень 2021 року;
- стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, 60 000 грн. витрат на правничу допомогу.
Згідно із заявою про часткову відмову від позову, подану до суду 26.07.2021, позивач відмовився від позову в частині стягнення компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні а також у надурочний час 21.01.2019, 06.06.2019, 07.06.2019, 08.06.2019, 09.06.2019 на загальну суму 45 912 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що згідно ст. 71 КЗпП України робота у вихідні дні забороняється, залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні здійснюється у виняткових випадках, визначених Кодексом законів про працю України, з компенсацією шляхом надання іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі, обчисленому за правилами статті 107 цього Кодексу.
Статтею 106 КЗпП України також встановлено порядок оплати роботи у понадурочний час у подвійному розмірі годинної ставки при погодинній системі оплати, а при відрядній системі - доплати 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, за всі відпрацьовані надурочні години. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Відповідно до п. 1 р. V Правил внутрішнього службового розпорядку Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, державний службовець може залучатись до роботи понад установлену тривалість робочого дня за наказом Директора Територіальн6ого управління, в тому числі у вихідні, святкові, неробочі дні а також у нічний час з компенсацією за роботу відповідно до законодавства.
Згідно п. 2 р. V Правил внутрішнього службового розпорядку директор Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі за потреби може залучати державних службовців до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові та неробочі дні згідно з графіком.
Відповідно до графіків чергувань, затверджених наказами в.о. директора ТУ ДБР у м. Мелітополі позивач здійснював чергування у вихідні, святкові, неробочі дні та у понадурочний час, у зв'язку з чим 19.02.2021 направив відповідачу лист про виплату компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також у понадурочний час з грудня 2018 по лютий 2021 року, однак на момент звільнення відповідач не здійснив нарахування та виплату грошової компенсації з тих підстав, що згідно з табелями обліку робочого часу відсутні відмітки про чергування позивача у святкові та неробочі дні і в понадурочний час, а графіки чергування не є підставою для такого нарахування.
Позивач вважає, що відмова у виплаті компенсації з посиланням на відсутність у табелях обліку робочого часу даних про години чергування є протиправною та суперечить діючому законодавству, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік робочого часу.
Крім цього, більшість табелів обліку робочого часу слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі, наданих відповідачем, не підписані керівником структурного підрозділу, що викликає сумнів у їх достовірності.
Зазначає, що відповідно до п.п. 1. 2 Прикінцевих положень Правил внутрішнього службового розпорядку у ТУ ДБР у м. Мелітополі письмові та усні вказівки директора Територіального управління, надані в межах повноважень державним службовцям, є обов'язковими для виконання. Недотримання вимог прави внутрішнього службового розпорядку є підставою для притягнення державного службовця до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Позивач жодного разу до відповідальності за недотримання правил внутрішнього службового розпорядку не притягувався, що це свідчить про виконання ним своїх посадових обов'язків, у тому числі здійснення чергування у вихідні, святкові, неробочі дні та у надурочний час.
Згідно з проведеними розрахунками сума компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні та надурочний час за період з грудня 2018 по лютий 2021 року складає 810 716 грн.
У зв'язку з несвоєчасною виплатою компенсації за роботу у вихідні, святкові дні та у надурочний час на підставі ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» просить стягнути розраховані за методикою постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» інфляційні витрати у сумі 58 950,95 коп.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву зазначив, що згідно ст. 71 КЗпП України та п. 5 розділу 111 Правил внутрішнього службового розпорядку ТУ ДБР у м. Мелітополі підставою для залучення особи у вихідний, святковий день або залучення до надурочних робіт є письмове розпорядження (наказ) директора ТУ ДБР у м. Мелітополі. Документом, який засвідчує виконання роботи, є табель обліку робочого часу, який ведеться безпосереднім керівником позивача.
У табелях обліку робочого часу за період з 01.11.2018 по 28.02.2021, складених та підписаних начальником Третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі, відсутні відмітки про роботу позивача у святкові та неробочі дні або понадурочні години. За даними табелів обліку робочого часу встановлено, що позивачем відпрацьовано по 8 годин, за які нараховано заробітну плату.
Графік чергування не є підставою для нарахування заробітної плати та документальним підтвердженням факту відпрацьованого робочого часу у вихідні та святкові дні.
Наказів або розпоряджень керівника про залучення позивача до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні, в надурочний час позивачем не надано, докази виконання ним роботи в цей період позивач не навів.
Отже у зв'язку з відсутністю належно підтверджених табелями робочого часу годин чергування відсутні підстави для нарахування та виплати грошової компенсації.
Наданий позивачем розрахунок не відповідає наданим позивачем графікам чергування, оскільки не можна одночасно нараховувати заробітну плату за виконання посадових обов'язків - 8 годин, і за ті ж самі 8 годин нараховувати компенсацію за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні і в понадурочний час.
11.05.2021 позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву, у якій вказав, що графіки чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі містять вимогу про те, що слідчі здійснюють чергування з 8.00 до 20.00 на робочому місці, решту часу підтримують зв'язок з черговими частинами правоохоронних органів, що розташовані на території Запорізької та Херсонської областей, а також з черговими центрального апарату ДБР, тобто фактично виконують обов'язки слідчого цілодобово.
Посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.01.2019 у справі №389/1299/17, згідно з якою відсутність даних про роботу позивача у вихідні, святкові та неробочі дні у табелі обліку робочого часу не може бути підставою для відмови працівникові надати компенсацію за роботу у зазначені дні.
Щодо відсутності наказу про залучення до роботи у вихідні, святкові, неробочі дні та у надурочний час, то графіки чергування затверджуються директором ТУ або першим заступником директора ТУ, заступником директора - начальником слідчого управління, відповідно до розподілу повноважень, отже не потребують додаткового затвердження наказом чи розпорядженням.
Щодо ненадання інших доказів на підтвердження чергування, то жодним законом чи іншим нормативним документом, в тому числі Правилами внутрішнього службового розпорядку, у ТУ ДБР у м. Мелітополі, не передбачено надання звіту щодо здійснення чергування. Якщо під час чергування слідчого виявиться вчинення кримінального правопорушення, підслідного ДБР, слідчий виїжджає на місце події та проводить першочергові слідчі дії, про що складає відповідні процесуальні документи, які долучаються до матеріалів кримінального провадження.
Щодо твердження відповідача про невідповідність розрахунків, то слідчі під час чергування фактично виконують обов'язки цілодобово, оскільки не можуть покинути місце розташування Територіального управління та проводити час на власний розсуд.
Щодо подвійного врахування часу чергування та робочого часу, то дане твердження є хибним та не відповідає розрахункам, оскільки надурочний час рахувався по 16 годин, а 8 годин, за які позивач отримував заробітну плату, не враховувались. Робота у вихідні, святкові та неробочі дні розраховувалась по 24 години, оскільки за ці дні заробітна плата не нараховувалась.
24.05.2021 до суду надійшли заперечення відповідача, у яких відповідач зазначив, що згідно ст. 233 КПК України слідчі (розшукові) дії у нічний час (з 22 до 6 години) не допускаються за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного, що спростовує доводи позивача про його залучення до надурочних робіт протягом 24 годин тижнями без відпочинку та сну та здійснення ним щоденних обшуків та вручення підозри особам протягом всієї ночі.
На думку відповідача графік чергування не є наказом про залучення працівників ДБР до надурочних робіт, оскільки в жодному графіку немає вказівки про залучення чергових слідчих до надурочних робіт та виконання слідчих (розшукових) дій у нічний час, а є лише примірний план, допоміжний документ, покликаний якісно виконувати роботу слідчого щодо слідчих (розшукових) дій.
Це підтверджується також тими обставинами, що відповідно до електронних реєстраційних карток звернень, що надійшли на «гарячу лінію» ТУ ДБР у м. Мелітополі 06.06.2019, 13.08.2021, 16.08.2021, 13.01.2020, 14.01.2020, 04.03.2020, 05.03.2020, 20.04.2020 черговими слідчими були інші, ніж позивач.
Позивач у письмових поясненнях, які надійшли до суду, зазначив, що надані відповідачем копії електронних реєстраційних карток звернень, що надійшли на «гарячу лінію» ТУ ДБР у м. Мелітополі, навпаки підтверджують той факт, що слідчими виконувались обов'язки, зазначені у графіках чергувань, та що графіки були обов'язковими до виконання. Щодо іншого слідчого, який прийняв звернення, то чергування згідно графіків здійснювали двоє слідчих і чіткого розподілу обов'язків між ними не було.
Згідно з адвокатським запитом щодо електронної фіксації входу-виходу працівників ТУ ДБР у м. Мелітополі, відповідач надав відповідь про те, що в ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.01.2019 діє єдина ситема контролю та управління доступу (СКУД) в комплекті: турнікет повноростовий; U-Prox IP400 прилад доступу та застосування працівниками картки ЕМ Marine IL.05E num Clamshell для щоденного проходу на робоче місце за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповіді зазначено, що не зареєстровано входу/виходу позивача у наступні дати: 15.01.2021, 29.04.2019, 30.04.2019, 31.04.2019, 01.05.2019, 04.05.2019, 05.05.2019, 06.06.2019-09.06.2019, 13.07.2019, 14.07.2019, 13.08.2019, 15.08.2019 - 18.08.2019, 05.10.2019, 24.10.2019, 26.10.2019, 27.10.2019, 18.01.2020, 07.03.2020, 08.03.2020, 20.04.2020, 22.04.2020, 26.04.2020, 20.06.2020, 21.06.2020, 29.06.2020, 29.08.2020, 30.08.2020, 31.10.2020, 02.01.2021, 03.01.2021, 06.02.2021, 07.02.2021, проте інформація спотворена, оскільки у адвокатському запиті не вказана дата 15.01.2021 та 31.04.2019 взагалі не існує, оскільки у квітні 30 днів.
Також відповідачем зазначено, що 13.08.2019, 15.08.2019, 16.08.2019, 22.04.2020, 23.04.2020, 24.04.2020 в СКУД відсутня інформація щодо входу/виходу, проте відповідно до табелів обліку робочого часу зазначено про 8 годин відпрацьованого робочого часу.
Разом з тим, відповідачу достеменно відомо, що позивач з травня 2020 здійснював свої службові обов'язки в м. Херсон за місцем знаходження підрозділу органу досудового розслідування за адресою: м. Херсон, вул. Комкова, 76-Б, що визначено наказом директора ТУ ДБР у м. Мелітополі №64 від 01.07.2019 «Про визначення місцезнаходження органу досудового розслідування», і з цього часу визначався у графіках додатковим слідчим, що відповідно унеможливлювало його перебування в приміщенні ТУ ДБР у м. Мелітополі. Водночас в приміщенні в м. Херсон система контролю відсутня.
Крім цього, інформація частково не відповідає дійсності, оскільки позивач знаходився в приміщенні ТУ ДБР у м. Мелітополі 25.03.2019 з 8:59 до 09:06; 28.03.2019 - з 8:43 до 13:06, з 10:03 до 16:22 ; 12.08.2019 з 9:03 до 16:49; 25.10.2019 - з 12:11 до 16:1; 05.03.2020 - з 08:11 до 9:14, 21.04.2020 - з 9:39 до 9:43, однак відповідно до табелів обліку робочого часу позивач у дані дні відпрацював повний робочий день, що підтверджує неправдивість даних відповідача.
Крім того, запитувану інформацію щодо перебування позивача в приміщенні ТУ ДБР у м. Мелітополі 19.12.2018, 22.12.2018, 30.12.2018, 03.01.2019, 15.01.2019, 23.02.2019, 24.02.2019, 30.03.2019 відповідач взагалі не надав.
Разом з тим, відповідно до наданої відповідачем інформації з СКУД підтверджується чергування позивача у надурочний час на робочому місці.
02.08.2021 відповідач надав додаткові пояснення, у яких зазначив доводи, раніше викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив позивача.
Ухвалою суду від 07.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 07.04.2021 роз'єднано позовні вимоги ОСОБА_1 у адміністративній справі №580/1748/21 за позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, виділивши у самостійне провадження з присвоєнням нового номеру справи позовні вимоги про:
- стягнення з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, 869 666 грн. 95 коп.: в т.ч. 810 716 грн. - сума компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також в надурочний час за період з грудня 2018 року по лютий 2021 року; 58 950 грн. 95 коп. - сума інфляційних втрат, розмір яких визначено станом на 25.03.2021, у зв'язку з затримкою термінів виплати компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також в надурочний час за період з грудня 2018 року по січень 2021 року.
09.04.2021 відповідно до ухвали суду від 07.04.2021 у справі №580/1748/21 автоматизованою системою документообігу суду адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі про стягнення суми компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, в надурочний час, суми інфляційних втрат у зв'язку з затримкою термінів виплати компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, в надурочний час був присвоєний новий єдиний унікальний номер №580/2048/21 та справа була передана на розгляд раніше визначеному складу суду - судді Руденко А.В.
Ухвалою суду від 09.04.2021 призначено підготовче засідання у адміністративній справі №580/2048/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі про стягнення суми компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, в надурочний час, суми інфляційних втрат у зв'язку з затримкою термінів виплати компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, в надурочний час на 15 год. 00 хв. 28.04.2020 року.
Усною ухвалою суду від 27.07.2021, занесеною до протоколу підготовчого засідання, закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 9.00 год. 10.08.2021.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, надали клопотання про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечила, у задоволенні позову просила відмовити.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 від 20.10.2014 позивач у справі ОСОБА_1 наказом ТУ ДБР у м. Мелітополі від 22.11.2018 №22/ос був призначений на посаду слідчого Третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) з 23.11.2018 як обраного за конкурсом.
23.11.2018 позивач склав присягу державного службовця.
Наказом ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, від 26.02.2021 №56 о/с позивача звільнено з посади слідчого з 01.03.2021 у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису, з припиненням державної служби.
Відповідно до наказу в.о. директора ТУ ДБР у м. Мелітополі №15 від 29.11.2018 «Про запровадження правового режиму воєнного стану» встановлено цілодобове чергування керівників та працівників ТУ ДБР у м. Мелітополі з 29.11.2018 по 26.12.2018 за графіком, яким передбачено чергування позивача як основного слідчого слідчої групи в надурочний час 19.12.2018.
Згідно уточненого графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 21.12.2018 до 31.12.2018, затвердженого 21.12.2018, передбачено чергування позивача 22.12.2018 і 30.12.2018 як слідчого основної групи.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.01.2019 до 31.01.2019, затвердженим директором ТУ 29.12.2018, передбачено чергування позивача як слідчого основної групи у такі дні - 03.01.2019, 09.01.2019, 10.01.2019, 15.01.2019, 21.01.2019, 29.01.2019.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.02.2019 до 28.02.2019, затвердженим директором ТУ 28.01.201, передбачено чергування позивача як слідчого основної групи у вихідні дні - 23.02.2019, 24.02.2019 та у надурочний час - 21.02.2019 та 22.02.2019.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.03.2019 до 31.03.2019, затвердженим директором ТУ 27.02.2019, передбачено чергування позивача як слідчого основної групи у вихідні дні - 30.03.2019, 31.03.2019 та у надурочний час - з 25.03.2019 по 29.03.2019.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.04.2019 до 30.04.2019, затвердженим директором ТУ 29.03.2019, передбачено чергування позивача як слідчого основної групи у вихідні дні - 29.04.2019, 30.04.2019.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.05.2019 до 31.05.2019, затвердженим директором ТУ 25.04.2019, передбачено чергування позивача як слідчого основної групи 01.05.2019 (святковий день), вихідні дні - 04.05.2019, 05.05.2019 та у надурочний час - 02.05.2019, 03.05.2019.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.06.2019 до 30.06.2019, затвердженим директором ТУ 21.12.2018, передбачено чергування позивача як слідчого основної групи у вихідні дні - 08.06.2019, 09.06.2019 та у надурочний час - з 03.06.2019 по 07.06.2019.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.07.2019 до 31.07.2019, затвердженим директором ТУ 26.06.2019, передбачено чергування позивача як слідчого основної групи у вихідні дні - 13.07.2019, 14.07.2019, та у надурочний час - з 08.07.2019 по 12.07.2019.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.08.2019 до 31.08.2019, затвердженим директором ТУ 31.07.2019, передбачено чергування позивача як слідчого основної групи у вихідні дні - 17.08.2019, 18.08.2019, та у надурочний час - з 12.08.2019 по 16.08.2019.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.09.2019 до 30.09.2019, затвердженим директором ТУ 30.08.2019, передбачено чергування позивача як слідчого основної групи у надурочний час - 30.09.2019.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.10.2019 до 31.10.2019, затвердженого директором ТУ у вересні 2019, передбачено чергування позивача як слідчого основної групи у вихідні дні - 05.10.2019, 06.10.2019, 26.10.2019, 27.10.2019 та у надурочний час - з 01.10.2019 по 04.10.2019, та з 21.10.2019 по 25.10.2019.
Проте згідно з Додатком 1 до наказу «Про внесення змін до графіку чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 25.10.2010 по 26.10.2020» чергування позивача 25-26.10.2020 не передбачено.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.01.2020 до 31.01.2020, затвердженого директором ТУ 27.12.2019, передбачено чергування позивача у вихідні дні 18.01.2020, 19.01.2020, та у надурочний час - з 13.01.2020 по 17.01.2020.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.01.2020 до 31.01.2020, затвердженого директором ТУ 27.12.2019, передбачено чергування позивача як слідчого основної групи у вихідні дні 18.01.2020, 19.01.2020, та у надурочний час - з 13.01.2020 по 17.01.2020.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.03.2020 до 31.03.2020, затвердженого директором ТУ 27.02.2020, передбачено чергування позивача як слідчого основної групи у вихідні та святкові дні 07.03.2020, 08.03.2020 та у надурочний час - з 02.03.2020 по 06.03.2020.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.04.2020 до 30.04.2020, затвердженого директором ТУ 31.03.2020, передбачено чергування позивача як слідчого основної групи у вихідні дні 20.04.2020, 25.04.2020, 26.04.2020 та у надурочний час -з 21.04.2020 по 24.04.2020.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.06.2020 до 30.06.2020, затвердженого директором ТУ 29.05.2020, передбачено чергування позивача як додаткового слідчого у Херсонській області у вихідні дні 20.06.2020, 21.06.2020, 29.06.2020.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.08.2020 до 31.08.2020, затвердженого директором ТУ 31.07.2020, передбачено чергування позивача у вихідні дні 29.08.2020, 30.09.2020.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.10.2020 до 31.10.2020, затвердженого директором ТУ 30.09.2020, передбачено чергування позивача як додаткового слідчого у Херсонській області у вихідний день 31.10.2020.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.01.2021 до 31.01.2021, затвердженого директором ТУ 28.12.2021, передбачено чергування позивача як додаткового слідчого у Херсонській області у вихідні дні 02.01.2020, 03.01.2020.
Згідно графіка чергування керівництва та слідчих ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.02.2021 до 28.02.2021, затвердженого директором ТУ 27.01.2021, передбачено чергування позивача як додаткового слідчого у Херсонській області у вихідні дні 06.02.2021, 07.02.2021.
У графіках чергування передбачено, що слідчі основної групи слідчих ГУ ДБР у м. Мелітополі здійснюють чергування з 8.00 год до 20.00 год на робочому місці, решту часу підтримують постійний зв'язок з черговими частинами правоохоронних органів, що розташовані на території Запорізької та Херсонської областей, а також черговим центрального апарату Державного бюро розслідувань.
Слідчі додаткової групи по Запорізькій та Херсонській областях підтримують постійний зв'язок зі слідчими основної групи та у разі виникнення необхідності у проведенні огляду місця події невідкладно виїжджають на місце пригоди.
Копії графіків містяться в матеріалах справи (т. 1, а.с. 116-218).
Згідно листом відповідача від 11.06.2021 №Ч-861/аз/17-1121 у ТУ ДБР у м. Мелітополі з 01.01.2019 діє єдина система контролю та управління доступу (СКУД) в комплекті: турнікет повноростовий; U-Prox IP400 прилад доступу та застосування працівниками картки ЕМ Marine IL.05E num Clamshell для щоденного проходу на робоче місце працівників за адресою: м. Мелітополь, вул. Індустріальна, 89 (т. 3, а.с. 127-129).
Згідно з інформацією СКУД позивач у дні чергувань слідчим основної групи слідчих перебував на робочому місці у понадурочний час:
08.07.2019 - з 14:45:10 до 19:44:04; 11.07.2019 - з 13:54:52 до 19:12:59; 14.08.2019 - з 17:16:23 до 19:20:15; 02.10.2019 - з 8:00:04 до 20:11:08; 22.10.2019 - з 16:30:44 до 19:34:29;
- 15.01.2020 - з 13:41:36 до 20:13:49; 17.01.2020 - з 08:01:26 до 20:18:42; 02.03.2020 - з 8:30:24 до 20:58:36; 03.03.2020 - з 8:28:55 до 21:15:55; 04.03.2020 - з 8:27:53 до 21:11:47
З копій табелів обліку використання робочого часу за листопад 2018 - лютий 2021 (т. 2, а.с. 191-218) вбачається, що позивачем відпрацьовані години в межах норми робочого часу щомісячно, робота у вихідні, святкові, неробочі дні та у понадурочний час не відображена.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 19.02.2021 (т. 1, а.с. 53-59) про отримання грошової компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні а також у понадурочний час, у відповідь на яку відповідач листом від 19.03.2021 №П-324/17-02-21 повідомив позивача про відсутність підстав для виплат, оскільки у табелях обліку робочого часу робота позивача у вихідні, святкові, неробочі дні та у понадурочний час не відображена (т. 1, а.с. 72-73).
Не погоджуючись з відмовою у виплаті компенсації за роботу у вихідні, святкові, неробочі дні та у понадурочний час позивач звернувся з позовом до суду.
Нормативно-правові акти, які регулюють спірні відносини.
Спірні правовідносини регулюються такими основними нормативно-правовими актами, як Закон України «Про Державне бюро розслідувань», Закон України «Про державну службу», Закон України «Про оплату праці», Кодексом законів про працю України, тощо.
Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин) служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про державне бюро розслідувань» умови оплати праці працівників Державного бюро розслідувань, які є державними службовцями, визначаються законодавством про державну службу з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України «Про державне бюро розслідувань» заробітна плата працівників Державного бюро розслідувань складається з: 1) посадового окладу; 2) доплати за вислугу років; 3) доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; 4) доплати за спеціальне звання або ранг державного службовця.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Правовідносини, які виникають під час проходження публічної служби, за наявності спеціального законодавства регулюються останнім.
Аналогічний правовий висновок міститься і в постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року у справі №21-8а15, від 26.05.2020 року у справі № 820/1267/16.
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу(ст.1 Закону України «Про оплату праці»).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно із частиною четвертою статті 56 Закону України «Про державну службу» для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань державні службовці, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, на підставі наказу (розпорядження) керівника державної служби, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації (за наявності), зобов'язані з'явитися на службу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час. За роботу в зазначені дні (час) державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.
Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України «Про державну службу» тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час не повинна перевищувати для кожного державного службовця чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.
Отже, за роботу понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час Закону України «Про державну службу» передбачені два способи компенсації: 1) грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або 2) надання протягом місяця відповідних днів відпочинку за заявами державних службовців.
Розмір та порядок оплати роботи понад установлену тривалість робочого дня для державної служби спеціальним законом не передбачено і ст. 56 Закону України «Про державну службу» при вирішенні питання оплати такої праці відсилає до положень КЗпП України, якими окремо врегульовуються особливості оплати праці у вихідні дні, святкові та неробочі дні, в понадурочний час та у нічний час.
Так, за правилами частин першої, другої статті 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.
Статтею 73 КЗпП України передбачено, що робота у зазначені дні (тобто, святкові і неробочі дні) компенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - четвертою статті 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Відповідно до частин першої - третьої статті 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Правилами внутрішнього службового розпорядку ТУ ДБР у м. Мелітополі (розділ 111) встановлена тривалість робочого часу державного службовця 40 годин на тиждень, встановлено п'ятиденний робочий тиждень із тривалістю роботи по днях: понеділок, вівторок, середа, четвер - по 8 год. 15 хв, п'ятниця - 7 годин, вихідні дні - субота, неділя. Початок роботи - о 9 годині, перерва для відпочинку і харчування - 45 хв з 13 години до 13 години 45 хв, кінець робочого дня о 18 годині, у п'ятницю - о 16 год. 45 хв.
Відповідно до п. 1 розділу V Правил внутрішнього службового розпорядку для виконання невідкладних завдань службовець ТУ ДБР у м. Мелітополі може залучатися до роботи понад установлену тривалість робочого дня за наказом Директора ТУ, в тому числі у вихідні, святкові, неробочі дні, а також у нічний час з компенсацією за роботу відповідно до законодавства.
Згідно з п. 2 розділу V Правил внутрішнього службового розпорядку Директор ТУ за потреби може залучати державних службовців ТУ до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні.
Чергування державного службовця після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові та неробочі дні здійснюється згідно з графіком, який розробляється Сектором кадрової роботи та державної служби або іншим уповноваженим самостійним структурним підрозділом і затверджується Директором ТУ або першим заступником Директора ТУ, заступником Директора - начальником слідчого управління відповідно до розподілу повноважень.
Відповідно до п. 5 розділу V Правил внутрішнього службового розпорядку у разі залучення державного службовця до роботи понад установлену тривалість робочого дня у Територіальному управлінні ведеться підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норми тривалості робочого часу.
За роботу в зазначені дні (час) державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначеному законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.
Облік робочого часу ведеться в кожному структурному підрозділі відповідальною особою, на яку покладено такі функції, та подається в сектор кадрової роботи та державної служби ТУ у формі табеля обліку робочого часу.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок компенсації втрати частини доходів врегульовано Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-111 (далі - Закон №2050).
Згідно ст. 1 Закону №2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно ст. 2 Закону №2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно ст. 3 Закону №2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно ст. 4 Закону №2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Висновки суду.
З урахуванням вищевикладених приписів чинного законодавства та обставин справи, суд зробив наступні висновки.
Зі справи вбачається, що позивач займав посаду слідчого ТУ ДБР у м. Мелітополі, яка відносилась до державної служби, тому відповідно до висновків Верховного Суду, які є обов'язковими до застосування відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства, до даних правовідносин суд застосовує норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства - лише до питань, не врегульованих спеціальним законом, в даному випадку - це до питання визначення надурочних робіт та розміру оплати праці за надурочні роботи.
З графіків чергувань вбачається, що до обов'язків чергового слідчого належить прийняття оперативної інформації про надзвичайні події, кримінальні правопорушення, підслідні слідчим ТУ ДБР у м. Мелітополі, та негайне повідомлення такої інформації відповідальному від керівництва ТУ ДБР у м. Мелітополі.
Отже чергування - це знаходження працівника на роботі за наказом роботодавця після закінчення робочого дня, а також у святкові, неробочі та вихідні дні для оперативного вирішення невідкладних питань, що не належать до трудових обов'язків працівника, а також для передачі інформації.
Судом встановлено, що позивач відповідно до графіків чергувань зобов'язаний був здійснювати чергування як слідчий основної групи слідчих на робочому місці у вихідні та святкові дні з 9.00 до 18 год, а у будні дні - з 8.00 до 20.00 на робочому місці. Решту часу слідчі основної групи підтримують зв'язок з черговими частинами правоохоронних органів, що розташовані на території Запорізької та Херсонської областей, а також з черговим центрального апарату Державного бюро розслідувань.
Слідчі додаткової групи по Запорізькій та Херсонській області підтримують постійний зв'язок зі слідчим основної групи та у разі виникнення необхідності у проведенні огляду місця події невідкладно виїжджають на місце пригоди.
Згідно пояснень відповідача оплата чергувань не здійснювалась, оскільки накази про залучення позивача до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні і у понадурочний час відсутні, а графіки чергування не є доказами залучення позивача до таких робіт.
Судом також встановлено, що Правилами внутрішнього службового розпорядку ТУ ДБР у м. Мелітополі оплата чергувань не передбачена.
Суд виходить з того, що чергування основних слідчих та додаткових слідчих поза межами робочого місця не є чергуванням на робочому місці, тому оплаті не підлягають.
Водночас чергування у вихідні, святкові та неробочі дні і у понадурочний час відповідно до ст. 56 Закону України «Про державну службу» є роботою у понадурочний час, вихідні, святкові та неробочі дні і підлягають додатковій оплаті.
Відповідно до вищенаведених графіків чергувань та інформації зі СКУД позивач перебував на робочому місці як слідчий основної групи слідчих у понадурочний час:
08.07.2019 - з 14:45:10 до 19:44:04; 11.07.2019 - з 13:54:52 до 19:12:59; 14.08.2019 - з 17:16:23 до 19:20:15; 02.10.2019 - з 8:00:04 до 20:11:08; 22.10.2019 - з 16:30:44 до 19:34:29;
- 15.01.2020 - з 13:41:36 до 20:13:49; 17.01.2020 - з 08:01:26 до 20:18:42; 02.03.2020 - з 8:30:24 до 20:58:36; 03.03.2020 - з 8:28:55 до 21:15:55; 04.03.2020 - з 8:27:53 до 21:11:47.
Отже чергування у понадурочний час підлягає оплаті у порядку, визначеному частинами першою - четвертою статті 106 КЗпП України, а саме: за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години, а чергування у вихідні дні підлягають оплаті відповідно до частин першої - третьої статті 107 КЗпП України, згідно з якими робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
Суд не погоджується з доводами позивача про те, що графіки чергувань підтверджують чергування, оскільки графіки складені на майбутнє, а не по факту чергування, і не підтверджують фактичне чергування на робочому місці.
Водночас суд не погоджується і з доводами відповідача про те, що відсутні накази про залучення позивача до чергування, оскільки графіки затверджені керівником, тому є обов'язковими до виконання працівниками.
Щодо невідображення у табелях обліку робочого часу чергувань, то відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.01.2019 у справі №389/1299/17 відсутність даних про роботу позивача у вихідні, святкові та неробочі дні у табелі обліку робочого часу не може бути підставою для відмови працівнику надати компенсацію за роботу у зазначені дні.
Суд також зазначає, що Правилами внутрішнього службового розпорядку ТУ ДБР у м. Мелітополі передбачена оплата або надання дня відпочинку за роботу у вихідні, святкові, неробочі дні та у понадурочний час, проте чергування на робочому місці не віднесені до таких робіт, що суперечить вищезазначеним правовим нормам.
Суд виходить з того, що графіками чергувань та даними зі СКУД у сукупності підтверджується факт чергування позивача у вихідні дні та у понадурочний час на робочому місці, тому приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню частково, в частині оплати за час роботи у понадурочний час 08.07.2019, 11.07.2019, 14.08.2019, 02.10.2019, 22.10.2019; 15.01.2020, 17.01.2020, 02.03.2020, 03.03.2020 та 04.03.2020.
Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає, що позивач просить стягнути з відповідача грошову компенсацію за роботу у понадурочний час та вихідні, святкові і неробочі дні, розрахувавши її виходячи з подвійного розміру годинної ставки.
Проте відповідно до КЗпП України та Закону України «Про оплату праці» обов'язок щодо нарахування заробітної плати покладено на роботодавця, отже відноситься до його дискреційних повноважень.
З огляду на ту обставину, що компенсація позивачу за роботу у понадурочний час та у вихідні дні не була нарахована, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію за роботу у понаднормовий час та у вихідні дні.
Щодо позовної вимоги про стягнення 58 950,95 грн суми інфляційних витрат у зв'язку з затримкою термінів виплати компенсації за роботу у понадурочний час та вихідні дні суд зазначає таке.
Згідно ст. 3 Закону №2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно ст. 4 Закону №2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
На час розгляду справи сума компенсації за роботу у понадурочний час та вихідні дні не нарахована і не виплачена, отже належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини грошового доходу у зв'язку з порушенням терміну їх виплати починаючи з липня 2019 року.
Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З огляду на зазначене суд не надає оцінки іншим доводам учасників, оскільки останні не мають значення для вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Суд не здійснює розподіл судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у даній категорії справ відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 132, 139, 246, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі (вул. Індустріальна, 89, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316, код ЄДРПОУ 42348993) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за роботу за фактично відпрацьований надурочний час з 18.00 до 20.00 години 08.07.2019, 11.07.2019, 14.08.2019, 02.10.2019, 03.10.2019, 15.01.2020, 17.01.2020, 02.03.2020, 03.03.2020 та 04.03.2020.
Зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням терміну їх виплати (інфляційні втрати) згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», розраховану за методикою постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» починаючи з 1 липня 2019 року по день фактичного розрахунку.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 24 вересня 2021 року.
Головуючий А.В. Руденко