Справа № 420/17412/21
27 вересня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши питання про витребування доказів,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України № 213-20 від 09.06.2020, яким ОСОБА_1 відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- зобов'язати Державну міграційну службу України прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Вирішуючи питання про витребування доказів, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
З метою повного, об'єктивного та всебічного з'ясування всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне витребувати від відповідача копію матеріалів особової справи ОСОБА_1 .
Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Згідно пунктів 6 -7 частини п'ятої статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до частини шостої статті 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частинами восьмою та дев'ятою статті 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст.45 КАС України).
Зокрема, такі заходи процесуального примусу, визначені частиною першою статті 149 КАС України, а саме, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
З метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін суд вважає за необхідне вирішити питання про зупинення провадження по справі, оскільки витребування додаткових доказів потребує певного часу та становить об'єктивну неможливість розгляду справи без їх отримання.
Статтею 236 КАС України визначено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі: направлення судового доручення щодо збирання доказів до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Положення цієї норми передбачає право суду зупинити провадження у разі необхідності отримання витребуваних доказів.
На думку суду, витребування доказів на теперішній час становить об'єктивну неможливість розгляду справи без отримання цих доказів.
Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
На другій стадії процесу правозастосування - при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто, виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено - є прогалина в законодавстві.
Способи ж подолання прогалин - це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити казус, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосувач - долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.
Вказане знайшло своє відображення у ч.6 ст. 7 КАС України, яка визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Отже, застосовуючи аналогію закону, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі до отримання витребуваних доказів на підставі п. 6 ч.2 ст. 236 КАС України з метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін.
Керуючись ст.ст. 73, 79, 80, 94, 248, 243, 256 КАС України, суддя, -
Витребувати з Державної міграційної служби України (адреса: вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37508470, телефон: (044)278-50-30, E-mail:info@dmsu.gov.ua) належним чином завірену копію:
- особової справи ОСОБА_1 .
У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.
Покласти персональну відповідальність за невиконання ухвали суду на Голову ДМС України ОСОБА_2 , попередивши про відповідальність, передбачену ст. 149 КАС України.
Роз'яснити, що відповідно до частини першої статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Зупинити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - до отримання доказів.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала в частині витребування доказів окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
В частині зупинення провадження по справі ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 295, 297 КАС України.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.