справа№380/12847/21
28 вересня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)згідно якої, позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у відношенні до позивача ОСОБА_1 щодо не перерахунку та невиплати разової щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру семи мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції Закону від 25 грудня 1998 року), з урахуванням виплачених коштів;
- зобов'язати відповідача Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перерахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 разову щорічну допомогу до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру семи мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч,5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції Закону від 25 грудня 1998 року), з урахуванням виплачених коштів;
- стягнути з відповідача Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правову допомогу у розмірі 1500 гривень.
Ухвалою від 04.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що у 2021 році він отримав одноразову грошову допомогу до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. На думку позивача, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020, він набув право на допомогу до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, передбачену статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Позивач вважає, що відповідачем порушено його право на отримання разової грошової допомоги відповідно до чинного законодавства.
Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році здійснювалась позивачу у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 “Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”. Вказане, на думку відповідача, свідчить про правомірність дій управління та повноту виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи внаслідок війни, що підтверджується посвідченням від 19.04.2018 серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 здійснено виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік як особі з інвалідністю третьої групи внаслідок війни у розмірі 3391,00 грн.
Позивач через уповноваженого представника 07.07.2021 звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату невиплаченої суми щорічної одноразової допомоги до 05 травня в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, визначеному Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, із врахуванням уже виплачених сум.
Відповідач листом від 13.07.2021 №051/14062 відмовив у задоволенні заяви.
Відмова мотивована тим, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2021 році здійснювалась позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 “Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, якою встановлений чіткий розмір допомоги до 5 травня для певних категорій.
Позивач, вважаючи, що поведінка відповідача по не нарахуванню та невиплаті йому в повному обсязі щорічної разової допомоги до 05 травня як учаснику бойових дій у 2021 році порушує його право на отримання такої допомоги у встановленому законом розмірі, звернувся до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що дана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 440/2722/20 від 29.09.2020, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.
Відповідно до частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).
Відповідно до частини 4 статті 13 Закону №3551-XII (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Згідно із статтею 17-1 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.
Особам, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, на спеціальні рахунки установ виконання покарань і слідчих ізоляторів.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Підпунктом “б” підпункту 1 пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 № 107-VI (набрав чинності 01.01.2008) частину п'яту статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” викладено у такій редакції: “Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема положення підпункту “б” підпункту 1 пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VI від 28.12.2007.
В подальшому Законом України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” від 28.12.2014 № 79-VІІІ (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким установлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Кабінетом Міністрів України приймалися відповідні постанови щодо окремого бюджетного року: № 147 від 31.03.2015, № 141 від 02.03.2016, № 233 від 05.04.2017, № 170 від 14.03.2018, № 237 від 20.03.2019 та № 112 від 19.02.2020, №325 від 08.04.2021, якими визначалися порядок та розміри виплати разової грошової допомоги, в тому числі учасникам бойових дій.
Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” №325 від 08.04.2021 (набрала чинності 09.04.2021) (далі - Постанова № 325) визначено виплату разової грошової допомоги учасникам бойових дій у розмірі 1 491 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі №1-247/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) і втрачає чинність з дня ухвалення цього Рішення, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись положення свого Рішення від 22.05.2008 № 10рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, з 27.02.2020 відновлено дію положення статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 №367-XIV, відповідно до якої разова грошова допомога до 5 травня учасникам бойових дій виплачується у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Натомість на час виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік одночасно діяли норми Закону №3551-XII (в редакції Закону №367-XIV) і Постанова №325.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-XII (в редакції Закону №367-XIV), який має вищу юридичну силу.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, яку відповідно до вимог частини третьої статті 291 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від 15.12.2020 № 1082-IX установлено з 01.01.2021 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність 1 769 грн.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2021 році становить 12383,00 грн (1 769 грн х 7).
Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про те, що позивач як особа з інвалідністю третьої групи внаслідок війни має право на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач не нарахував та не виплатив позивачу грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Виплата разової грошової допомоги позивачу у розмірі меншому, ніж передбачено частиною 4 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, свідчить про порушення права позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач вказаного обов'язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі, визначеному статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що відповідач, не здійснивши нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком як особі з інвалідністю третьої групи внаслідок війни, допустив бездіяльність, яка не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах, тому таку бездіяльність слід визнати протиправною, задовольнивши першу позовну вимогу.
Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги і підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік як особі з інвалідністю третьої групи внаслідок війни у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Щодо відшкодування заявлених витрат на правову допомогу суд зазначає таке.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 по справі № 200/14113/18-а.
У матеріалах справи наявне документальне підтвердження витрат позивача на правову допомогу адвоката у розмірі 1500,00 грн.
Щодо розрахованої суми суд зазначає, що дана адміністративна справа згідно положень статей 12, 262 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі, крім цього, дана справа відповідає зразковій справі.
Вказаний обсяг виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом у вигляді складання заяви, надання консультацій, оформлення позовної заяви є неспівмірним із обсягом справи та досліджуваними доказами.
Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій (в тому числі рішення Верховного Суду) з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.
Суд, дослідивши надані позивачами докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в суді не є співмірними по відношенню до складності справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а розмір заявлених витрат не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
За таких обставин на думку суду, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення на його користь витрат, понесених ними на правничу допомогу адвоката у сумі 1500,00 грн., підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення таких витрат в сумі 500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)( 03165, м. Київ, вул. Любомира Гузара, 7 Код ЄДРПОУ 37441694) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)( 03165, м. Київ, вул. Любомира Гузара, 7 Код ЄДРПОУ 37441694) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як особі з інвалідністю третьої групи внаслідок війни у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)( 03165, м. Київ, вул. Любомира Гузара, 7 Код ЄДРПОУ 37441694) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік як особі з інвалідністю третьої групи внаслідок війни у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Стягнути з Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)( 03165, м. Київ, вул. Любомира Гузара, 7 Код ЄДРПОУ 37441694) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати за надання правової допомоги в сумі 500,00 грн (п'ятсот гривень).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.М. Брильовський