справа № 380/9263/21
з питань залишення позовної заяви без розгляду
27 вересня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Кузана Р.І. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно - територіального об'єднання національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно - територіального об'єднання національної гвардії України (місцезнаходження: 79026, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 146, код ЄДРПОУ 14323385), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно - територіального об'єднання національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 25 жовтня 2019 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 25 жовтня 2019 року.
Ухвалою судді від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
13.07.2021 представник відповідача подав до суду клопотання від 02.07.2021 про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Заява мотивована тим, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно - територіального об'єднання національної гвардії України (по строковій частині) №233 від 25.10.2019, прапорщика ОСОБА_1 виключено зі списку особового складу частини та направлено для зарахування на військовий облік до Шевченківського РВК м.Львів. Таким чином, день виключення із списку особового складу частини є днем, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, пов'язаних із проходженням служби. Проте, з даною позовною заявою позивач звернувся лише 04.06.2021, тобто з пропущенням місячного строку звернення до суду встановленого ст.122 КАС України.
При вирішенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд керувався таким.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Предметом спору у даній справі є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 25 жовтня 2019 року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 25 жовтня 2019 року.
З даного приводу суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 21.08.2019 у зразковій справі №620/4218/18.
Верховний Суд вказав, що «спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.
Велика Палата Верховного Суду відхилила твердження скаржника щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю. На час відпустки, яка хоча і непов'язана з виконанням службових обов'язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід'ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки».
Окрім вказаного, ч.2 ст.233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013 роз'яснив, що положення ч.2 ст.233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Суд зазначає, що військова служба є державною службою особливого характеру (ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»), отже справедливим є застосування ст.233 КЗпП України стосовно грошового забезпечення військовослужбовців.
З урахуванням вищевказаного, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256 КАС України, суд,-
у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно - територіального об'єднання національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.І. Кузан