Іменем України
27 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3972/21
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Тихонова І.В.,
при секретарі судового засідання Моспанюк Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дій,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області в частині невжиття заходів щодо усунення допущеного порушення розрахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області виготовити оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення позивачу ОСОБА_1 шляхом включення до неї одноразової премії в сумі 36650 грн, яку направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для перерахунку пенсії;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь позивача ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у сумі 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) грн.
Позов обґрунтовано таким.
З 2000 року по 31.05.2019 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України. 31.05.2019 позивача звільнено у зв'язку зі скороченням штатів.
01.06.2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області позивачу призначено пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262, як працівнику Національної поліції України.
При призначенні пенсії відповідно до інформації, яка міститься у відповіді ГУПФУ в Луганській області, взяті до уваги документи надані Головним управлінням Національної поліції, які зокрема містять грошовий атестат від 31.07.2019 № 59 та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення від 31.07.2019 № 633/111/22-2019 за період служби з 01.06.2017 по 31.05.2019.
Згідно довідки ГУНП в Луганській області від 31.07.2019 № 633/111/22- 2019 в червні 2017 року позивач отримав премію в розмірі 4284,9 грн, в серпні 2017 - 4284,9 грн, вересні 2017 - 4284,9 грн, жовтні 2017 - 4284,9 грн, листопаді 2017 - 4284,9 грн та в груді 2017 - 4284,9 грн, однак із довідки «Про доходи» від 03.09.2019 № 704/111/22-2019 вбачається, що сума премії в червні 2017 року фактично становила 11784,9 грн, в серпні 2017 - 8934,9 грн, вересні 2017 - 14284,9 грн, жовтні 2017 - 7284,9 грн, листопаді 2017 - 9284,9 грн та в груді 2017 - 10784,9 грн.
У зв'язку з цим, ГУПФУ в Луганській області при нарахуванні пенсії не було враховано суму премії в розмірі 36650 грн, з якої було сплачено єдиний соціальний внесок і, як наслідок, сума для нарахування пенсії склала не 16648,61 грн, яку вказано в довідці від 31.07.2019 № 633/111/22-2019, а 15079,03 грн, що в значній мірі вплинуло на суму нарахованої пенсії позивачу.
Вказану бездіяльність позивач вважає протиправною, що стало підставою для звернення до суду.
Призначена позивачу пенсія, встановлена згідно документів, наданих ГУНП в Луганській області до ГУПФУ в Луганській області, є значно нижчою від пенсії яку він мав би отримувати, що має негативний вплив на його психоемоційний стан, чим погіршується стан здоров'я.
Виходячи з обсягу, глибини і тривалості завданих позивачу душевних страждань, приниження з боку держави та підрив довіри до її спроможності до належного урядування, з урахуванням положень ст. 2 КАС України щодо вимог розумності та справедливості, позивач просив стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 200 000 грн.
Ухвалою суду від 02.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, визначено дату підготовчого засідання.
Відповідач адміністративний позов не визнав, про що 17 серпня 2021 року за вхідним реєстраційним № 27568/2021 подав відзив на позовну заяву від 17 серпня 2021 року за № 1492/111/28-2021, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити за необґрунтованістю.
В обґрунтування заперечень зазначає, що відповідно до п. З Порядку № 260 від 06.04.2016 до грошового забезпечення поліцейського входять: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Таким чином, для того щоб вважати одноразову премію складовою грошового забезпечення поліцейського вона повинна мати дві ознаки, а саме бути щомісячною та мати постійний характер. Тобто, одноразова премія не є щомісячною виплатою та не має постійного характеру, а носить разовий характер, що вбачається з довідки УФЗБО ГУНП в Луганській області від 09.08.2021 № 957/111/22-2021, одноразові премії, які отримував ОСОБА_1 під час проходження служби в поліції, не носять систематичного характеру; не виплачувались позивачу щомісячно (відповідно до довідки УФЗБО ГУНП в Луганській області № 957/111/22-2021 від 09.08.2021 одноразова премія взагалі не виплачувалася позивачу у січні-грудні 2018 року, січні - травні 2019 року; розмір зазначених виплат не є фіксованим як вбачається зі змісту вищевказаної довідки УФЗБО ГУНП в Луганській області; мають заохочувальний характер; здійснення зазначеного преміювання поліцейських виступає реалізацією дискреційних повноважень керівника органу Національної поліції відповідно до особистого внеску поліцейських в загальний результат служби, передбачених підпунктом 2 п. 4 постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Ухвалою суду від 15.09.2021 закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дій та призначено судове засідання.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у період з 07 серпня 2020 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а у період з 07 листопада 2015 року по 31 травня 2019 року проходив публічну службу в Національній поліції України на посадах начальника ізолятора тимчасового тримання Лисичанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, старшого інспектору відділу організації діяльності ізоляторів тимчасового тримання Головного управління Національної поліції в Луганській області та начальника відділу організації діяльності ізоляторів тимчасового тримання Головного управління Національної поліції в Луганській області (арк. спр. 10-11,12, 15).
Згідно з витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області (по особовому складу) від 22 травня 2019 року № 410 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , начальника відділу організації діяльності ізоляторів тимчасового тримання Головного управління Національної поліції в Луганській області за пунктом 4 частини першої статті 77 (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), з 31 травня 2019 року, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 18 років 09 місяців 25 днів, у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 10 років 05 місяців 17 днів, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає 18 років, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 18 діб, встановивши відсоток премії за травень 131,9 % (арк. спр. 15).
Згідно довідки ГУНП в Луганській області від 06.07.2020 № 536/111/22- 2020 в червні 2017 року позивач отримав премію в розмірі 4284,9 грн, в серпні 2017 - 4284,9 грн, вересні 2017 - 4284,9 грн, жовтні 2017 - 4284,9 грн, листопаді 2017 - 4284,9 грн та в грудні 2017 - 4284,9 грн (а.с. 16).
В довідці «Про доходи» від 03.09.2019 № 704/111/22-2019 вбачається, що сума одноразової премії в червні 2017 року становила 7500,00грн, в серпні 2017 року - 4650,00 грн, вересні 2017 року - 10000,00 грн, жовтні 2017 року - 3000,00 грн, листопаді 2017 року - 5000,0 грн та в грудні 2017 року - 6500,0 грн (а.с. 17).
27.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про виготовлення оновленої довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення позивачу ОСОБА_1 шляхом включення до неї одноразової премії в сумі 36650 грн, яку направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для перерахунку пенсії (а.с. 18).
Листом від 22.03.2021 № 447/111/22-2021 відповідачем відмовлено позивачу у виготовленні оновленої довідки з огляду на те, що відповідно до п. З Порядку № 260 від 06.04.2016 до грошового забезпечення поліцейського входять: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Таким чином, для того щоб вважати одноразову премію складовою грошового забезпечення поліцейського вона повинна мати дві ознаки, а саме бути щомісячною та мати постійний характер. Тобто, одноразова премія не є щомісячною виплатою та не має постійного характеру, а носить разовий характер та немає бути включено до довідки про грошове забезпечення (а.с. 19)
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон № 580-VIII.
Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з пунктом 1 Постанови № 988 грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Абзацом першим преамбули Закону № 2262 визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист (абзац третій преамбули Закону № 2262).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2262 особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Частиною третьою статті 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 51 Закону № 2262 визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до абзаців першого-третього пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262, який є вичерпним.
За таких обставин суд зазначає, що одноразова щомісячна премія не відносяться до складу грошового забезпечення поліцейських, з розміру якого обчислюється пенсія.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області в частині невжиття заходів щодо усунення допущеного порушення розрахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та зобов'язання Головне управління Національної поліції в Луганській області виготовити оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення позивачу ОСОБА_1 шляхом включення до неї одноразової премії в сумі 36650 грн, яку направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для перерахунку пенсії, безпідставними та необґрунтованими і у їх задоволенні слід відмовити.
Позовні вимоги про стягнення з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 1200000,00 грн в рахунок компенсації завданої моральної шкоди слід залишити без задоволення з огляду на таке.
Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно із частиною першою статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Згідно із пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» позивач повинен зазначити у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується. Пунктом 5 цієї постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Оскільки у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області в частині невжиття заходів щодо усунення допущеного порушення розрахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та зобов'язання Головне управління Національної поліції в Луганській області виготовити оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення позивачу ОСОБА_1 шляхом включення до неї одноразової премії в сумі 36650 грн, яку направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для перерахунку пенсії, судом відмовлено, а вимога про стягнення з відповідача коштів в рахунок компенсації завданої моральної шкоди є похідною, відповідно задоволенню також не підлягає.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваних дій, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (ідентифікаційний код 40108845, місцезнаходження: 93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 1) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов