про процесуальне правонаступництво відповідача
та витребування доказів
28 вересня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/4671/20
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Шляхтун М.М.
та
представників сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про здійснення процесуального правонаступництва відповідача та витребування доказів у справі за позовом
Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз»
до Офісу великих платників податків ДПС
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14 січня 2020 року № Ю-78-17, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (далі - позивач) до Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Офісу великих платників податків ДПС про сплату боргу (недоїмки) від 07 жовтня 2020 року № Ю-78-17 на суму 5032904,66 грн;
- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС щодо незарахування відповідних платежів та зобов'язати Офіс великих платників податків ДПС зарахувати платежі згідно з платіжними дорученнями від 02 вересня 2020 року № 16624 на суму 2015,00 грн; від 03 вересня 2020 року № 16696 на суму 13600,00 грн; від 03 вересня 2020 року № 16701 на суму 2000,00 грн; від 03 вересня 2020 року № 16704 на суму 4400,00 грн; від 07 вересня 2020 року № 16725 на суму 125200,00 грн; від 07 вересня 2020 року № 16726 на суму 511,00 грн; від 07 вересня 2020 року № 16727 на суму 3781,22 грн; від 07 вересня 2020 року № 16735 на суму 53064,00 грн; від 07 вересня 2020 року № 16753 на суму 18600,00 грн; від 07 вересня 2020 року № 16847 на суму 2500,00 грн; від 09 вересня 2020 року № 16986 на суму 57900,00 грн; від 15 вересня 2020 року № 17156 на суму 1375,00 грн; від 16 вересня 2020 року № 17164 на суму 13000,00 грн; від 21 вересня 2020 року № 17209 на суму 124150,00 грн; від 21 вересня 2020 року № 17215 на суму 13000,00 грн; від 21 вересня 2020 року № 17276 на суму 2800,00 грн; від 28 вересня 2020 року № 17451 на суму 5500,00 грн; від 29 вересня 2020 року № 17471 на суму 3900,00 грн; від 30 вересня 2020 року № 17482 на суму 1600,00 грн; від 30 вересня 2020 року № 17510 на суму 1400,00 грн в рахунок сплати АТ «Луганськгаз» єдиного внеску за вересень 2020 року.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року серед іншого відкрито провадження у справі; визначено справу розглядати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання (т. 1 арк. спр. 194-196).
Представники сторін у підготовче засідання не прибули, про дату, час і місце підготовчого засідання сторони повідомлені належним чином (т. 3 арк. спр. 127, 128, 128 зв.).
Представник позивача клопотанням від 28 вересня 2021 року б/н просить провести підготовче судове засідання за його відсутності (т. 3 арк. спр. 145).
Згідно з частиною першою статті 179 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Відповідно до частин першої, другої статті 173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно з пунктами 7, 18 частини другої статті 180 КАС України у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропонує учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових та електронних доказів за їх місцезнаходженням; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідно до частини першої статті 183 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Частиною першою статті 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з частиною першою статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідно до частин другої, третьої статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.4 статті 41 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Статтею 19-1 Податкового кодексу України визначені функції контролюючих органів.
Так, згідно з підпунктами 19-1.1.22, 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, зокрема, Офіс великих платників податків ДПС.
Абзацами першим, третім-четвертим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення) (пункт 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227).
Наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи, зокрема, Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (т. 3 арк. спр. 133-134).
Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2020 року № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» розпочато з 01 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30 вересня 2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893 (т. 3 арк. спр. 135).
Згідно з інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Офіс великих платників податків ДПС (ідентифікаційний код 43141471) з 22 жовтня 2020 року перебуває в процесі припинення.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 28 вересня 2021 року на теперішній час Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» як платник податків та платник єдиного внеску перебуває на обліку в Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків (т. 3 арк. спр. 129-131).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 28 вересня 2021 року державна реєстрація створення відокремленого підрозділу юридичної особи Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44131658) проведена 14 грудня 2020 року, номер запису 1000741030008085321 (т. 3 арк. спр. 136-137).
Частиною першою статті 21-1 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, можуть утворюватися в межах граничної чисельності державних службовців та працівників відповідного центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на утримання центрального органу виконавчої влади, ліквідовуватися, реорганізовуватися керівником відповідного центрального органу виконавчої влади як відокремлені підрозділи центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність такого центрального органу виконавчої влади.
Згідно з частиною другою статті 21-1 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.
Положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, затверджуються керівником відповідного центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність такого центрального органу виконавчої влади (частина третя статті 21-1 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади»).
Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» (далі - Положення) (т. 3 арк. спр. 138-144), Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Міжрегіональне управління) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - ДПС). Міжрегіональне управління забезпечує реалізацію повноважень ДПС у взаємовідносинах з великими та іншими платниками, які перебувають на обліку в цьому управлінні, і здійснює їх податкове супроводження. Міжрегіональне управління є правонаступником майна, прав та обов'язків Офісу великих платників податків ДПС (ЄДРПОУ 43141471) у відповідних сферах діяльності. Основними завданнями Міжрегіонального управління є: забезпечення реалізації державної податкової політики, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Відповідно до підпунктів 2, 10, 14, 21 пункту 4 Положення Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість; застосовує до платників податків (платників єдиного внеску) передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення вимог податкового законодавства чи законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС; здійснює погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертається до суду у випадках, передбачених законом.
Згідно з підпунктом 12 пункту 5 Положення Міжрегіональне управління з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та Міжрегіонального управління у судах через начальника Міжрегіонального управління, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника Міжрегіонального управління через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів Міжрегіонального управління відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та Міжрегіонального управління в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника Міжрегіонального управління.
Відповідно до підпункту 28 пункту 6 Положення Міжрегіональне управління для виконання покладених на нього завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду.
Міжрегіональне управління є контролюючим органом (податковим органом, органом стягнення) (пункт 7 Положення).
Згідно з пунктом 15 Положення Міжрегіональне управління утворюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів.
Отже, з 01 січня 2021 року відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання компетенції від ліквідованого територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права до територіального органу ДПС як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Під публічним правонаступництвом у сфері управлінської діяльності органів державної влади слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) на місце суб'єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.
Перехід до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44131658) як відокремленого підрозділу функцій і повноважень Офісу великих платників податків ДПС (ідентифікаційний код 43141471) як юридичної особи публічного права, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є фактом публічного правонаступництва, а тому факт припинення (ліквідації) юридичної особи не є вирішальним.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність здійснення процесуального правонаступництва відповідача шляхом заміни відповідача Офісу великих платників податків ДПС (ідентифікаційний код 43141471) на правонаступника - Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44131658), який у спірних правовідносинах є органом державної влади та контролюючим органом (податковим органом, органом стягнення).
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частинами першою, другою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (частина третя статті 77 КАС України).
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (частина шоста статті 80 КАС України).
Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту України Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163:2020), затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01 липня 2020 року № 144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163:2020 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 23 - відбиток печатки, 26 - відмітка про засвідчення копії документа проставляють після тексту документа (20).
З метою встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги позивача, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає за необхідне для з'ясування всіх обставин у справі витребувати:
від Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків інтегровану картку платника з єдиного внеску Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» за 2020-2021 роки, засвідчену підписом посадової особи та скріплену печаткою державного органу, з актуальними даними у вигляді, придатному для встановлення повного опису операцій;
від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в належним чином засвідченій копії протокол від 13 грудня 2019 року № 2 робочої групи Офісу великих платників податків ДПС, яка приймає рішення щодо правомірності зарахування сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в інтегровані картки платників податків, за якими сплата відбувалась третіми особами на підставі відповідних договорів доручень, та додаткові пояснення (з нормативним обґрунтуванням та документальним підтвердженням) щодо причин зменшення 26 травня 2020 року Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» суми зарахованих коштів у зв'язку з перерознесенням сум в межах одного бюджетного рахунку за платіжними дорученнями від 07 квітня 2020 року № 12534 на загальну суму 228300,00 грн, від 07 квітня 2020 року № 12547 на загальну суму 7000,00 грн, від 07 квітня 2020 року № 12552 на загальну суму 2840,00 грн, від 07 квітня 2020 року № 12592 на загальну суму 44220,00 грн, від 07 квітня 2020 року № 12535 на загальну суму 1904,31 грн, від 07 квітня 2020 року № 12536 на загальну суму 5264,45 грн, від 07 квітня 2020 року № 12669 на загальну суму 14100,00 грн, якими Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» сплачувало (перераховувало) від імені Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внаслідок чого позивачу збільшено недоїмку на вказані суми, а також щодо причин невиконання рішень суду, що набрали законної сили, якими Офіс великих платників податків ДПС зобов'язано зарахувати кошти, сплачені (перераховані) Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» від імені Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» як єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 181 КАС України суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності, зокрема, у випадках необхідності витребування нових (додаткових) доказів.
У зв'язку з заміною відповідача правонаступником та необхідністю витребування від Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків нових (додаткових) доказів, суд вважає за необхідне оголосити перерву у підготовчому засіданні.
Керуючись статтями 9, 52, 72, 77, 80, 94, 173, 180, 181, 183, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Замінити відповідача Офіс великих платників податків ДПС (ідентифікаційний код 43141471) на правонаступника - Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44131658, місцезнаходження: вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, Харківська область, 61052).
Витребувати від Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків інтегровану картку платника з єдиного внеску Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» за 2020-2021 роки, засвідчену підписом посадової особи та скріплену печаткою державного органу, з актуальними даними у вигляді, придатному для встановлення повного опису операцій, зобов'язавши Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків надати суду витребувані докази для приєднання до справи до 11 жовтня 2021 року.
Витребувати від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в належним чином засвідченій копії протокол від 13 грудня 2019 року № 2 робочої групи Офісу великих платників податків ДПС, яка приймає рішення щодо правомірності зарахування сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в інтегровані картки платників податків, за якими сплата відбувалась третіми особами на підставі відповідних договорів доручень, та додаткові пояснення (з нормативним обґрунтуванням та документальним підтвердженням) щодо причин зменшення 26 травня 2020 року Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» суми зарахованих коштів у зв'язку з перерознесенням сум в межах одного бюджетного рахунку за платіжними дорученнями від 07 квітня 2020 року № 12534 на загальну суму 228300,00 грн, від 07 квітня 2020 року № 12547 на загальну суму 7000,00 грн, від 07 квітня 2020 року № 12552 на загальну суму 2840,00 грн, від 07 квітня 2020 року № 12592 на загальну суму 44220,00 грн, від 07 квітня 2020 року № 12535 на загальну суму 1904,31 грн, від 07 квітня 2020 року № 12536 на загальну суму 5264,45 грн, від 07 квітня 2020 року № 12669 на загальну суму 14100,00 грн, якими Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» сплачувало (перераховувало) від імені Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внаслідок чого позивачу збільшено недоїмку на вказані суми, а також щодо причин невиконання рішень суду, що набрали законної сили, якими Офіс великих платників податків ДПС зобов'язано зарахувати кошти, сплачені (перераховані) Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» від імені Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» як єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зобов'язавши Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків надати суду витребувані докази та письмові пояснення для приєднання до справи до 11 жовтня 2021 року.
Оголосити перерву у підготовчому засіданні до 13 жовтня 2021 року до 14 год. 15 хв.
Ухвала в частині витребування доказів та оголошення перерви у підготовчому засіданні набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала в частині здійснення процесуального правонаступництва відповідача набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяТ.І. Чернявська