про залишення позовної заяви без руху
28 вересня 2021 року м. Київ № 320/11856/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Бучанського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
24 вересня 2020 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з позовом до Бучанського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. 6 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах. Отже, позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
Суд зазначає, що ст. 5 КАС України визначено способи судового захисту, з якими кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 виклав позовні вимоги наступним чином: "1) Визнати відмову Бучанського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протиправною, щодо не внесення змін в актовий запис про одруження № 172 від 31 грудня 1970 р. складеного виконавчим комітетом Бучанської селищної ради Київської області.
2) Зобов'язати Ірпінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про шлюб № 172 від 31 грудня 1970 року складеного виконавчим комітетом Бучанської селищної ради Київської області на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме змінити дату народження ОСОБА_2 з « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на « ІНФОРМАЦІЯ_1 » рік народження.".
Суддя зазначає, що відповідачами у позовній заяві ОСОБА_1 вказав Бучанський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області та Ірпінський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Із позову та доданих матеріалів видно, що спірне рішення про відмову прийнято. саме Бучанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Проте, в позовній заяві відсутнє обґрунтування вимоги про те, чому саме Ірпінський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) необхідно зобов'язати вчинити певні дії, оскільки вказаний орган не відмовляв ОСОБА_1 і до цього органу заявник не звертався із заявою про внесення змін до записів актів цивільного стану, відомості про можливе правонаступництво цього органу відсутні.
Наведені обставини та суперечності ускладнюють встановлення судом належного предмету спору та позовних вимог, які ОСОБА_1 просить суд задовольнити, а тому суд вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_1 надати нову редакцію позову з викладенням його предмета та підстав з урахуванням наведених вище зауважень суду.
Крім того, суд зазначає про наступне. Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону № 3674-VI.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (станом на 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень).
Позовна заява містить дві позовні вимоги щодо кожного відповідача.
ОСОБА_1 долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп., тобто лише за одну позовну вимогу щодо одного відповідача.
Суд зазначає, що за звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1816 грн. 00 коп. Отже, у разі подання до суду первинного викладення позовної заяви із двома відповідачами та позовними вимогами щодо кожного відповідача ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160-161 КАС України.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом надання суду:
- нової редакції адміністративного позову із правильним зазначенням відповідачів, предмета і підстав позову, обставин справи, конкретизацією позовних вимог, які ОСОБА_1 просить суд задовольнити з урахуванням всіх вищезазначених зауважень, а також копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи;
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду відповідно до позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Бучанського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, Ірпінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Установити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Журавель В.О.