ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" вересня 2021 р. справа № 300/2626/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (далі - позивач, ГУ ДСНС в Івано-Франківській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Позовні вимоги мотивовано тим, що при проведені позапланової перевірки відповідача у період з 15.04.2021 по 16.04.2021, щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки готелю "Нива" ФОП ОСОБА_1 виявлено порушення вимог законодавства, за наслідками яких, на переконання позивача, наявна реальна загроза життю та здоров'ю людей, що підтверджується актом перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту №67 від 16.04.2021. З метою усунення порушень та забезпечення безпеки життю і здоров'ю людей, як працівникам так і іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі готелю "Нива", позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) готелю "Нива" ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.41).
Судом, на виконання вимог статті 174 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачу за адресою його місцезнаходження, що зазначена у ЄДРПОУ - вул. Незалежності, 34-А/2, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію ухвали про відкриття провадження, в якій зазначено, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, однак поштове відправлення повернулося до суду без вручення із відміткою працівника Укрпошти "адресат відсутній".
Відповідно до частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
В силу приписів частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістка вручена належним чином, так як поштове відправлення із даною повісткою повернене без вручення адресату з незалежних від суду причин.
Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, встановив наступне.
На підставі наказу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області "Про проведення позапланових перевірок" від 28.01.2021 за № НС-23/54 (а.с.9-11), посвідчення на проведення заходу держаного нагляду (контролю) від 01.02.2021 за № 27/17-33 (а.с.12), посадовими особами Івано-Франківського міського відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області у період з 15.04.2021 по 16.04.2021 проведено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки готелю "Нива" ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами проведеної перевірки було встановлено ряд порушень, які висвітлені та зафіксовані в акті позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за №67 від 16.04.2021 (а.с.13-21).
В ході здійснення перевірки готелю "Нива" ФОП ОСОБА_1 встановлено, що експлуатація даного об'єкту здійснюється з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, серед яких, зокрема:
- дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту (пункт 2.5 глава 2 розділу ІІІ Правил №1417);
- тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (протипожежні двері ліфтового приміщення) не відповідає вимогам нормативних документів (пункт 2.3 розділу ІІІ Правил №1417);
- не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глава 1 розділу IV Правил №1417);
- приміщення частково не обладнані автоматичними системами протипожежного захисту (п. 1.2 глава 1 розділу V Правил №1417);
- встановлені автоматичні системи протипожежного захисту не відповідають вимогам ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (п. 1.2 глава 1 розділу V Правил №1417);
- вхідні двері в номери готелю не улаштовані з класом вогнестійкості не менше ЕІ 30 (пункт 2.3 глава 2 розділу ІІІ Правил №1417, п. 9.16 ДБН В.2.2- 20:2008 "Будинки і споруди. Готелі");
- черговий персонал готелю, а також мешканці не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі (пункт 5.6 глава 5 розділу IV Правил №1417);
- для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу 1 раз на рік не проводиться випробування на тиск та витрату води з оформленням акта (п. п 4, пункт 2.1 глава 2 розділу V Правил №1417);
- зовнішній протипожежний водопровід (пожежний гідрант) знаходиться в несправному стані (пп. 5, пункт 2.1 глава 2 розділу V Правил №1417);
- на вікнах приміщень, де перебувають люди грати не розкриваються, розсуваються або знімаються. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті) (пункт 2.16 глава 2 розділу ІІІ Правил №1417);
- сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (пункт 2.31 глава 2 розділу ІІІ Правил №1417);
- будівлю не обладнано пристроями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисгу будівель і споруд» (підпункт 1.21 глава 1 розділу IV Правил №1417);
- приміщення не забезпечені н повній мірі первинними засобами пожежогасіння, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку відповідно до вимог та норм (пункт 3.6 глава 3 розділу V Правил №1417);
- до пожежних гідрантів не улаштовані під'їзди з твердим покриттям (пп. 5 пункт 2.1 глава 2 розділу V Правил №1417);
- у сходовій клітці евакуаційного виходу улаштовані підсобні приміщення (пункт 2.37 глава 2 розділу ІІІ Правил №1417);
- у житлових номерах не вивішені на видимих місцях: план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам'ятка про дії на випадок виникнення пожежі; стисла пам'ятка для мешканців про правила пожежної безпеки (пункт 5.1 глава 5 розділу IV Правил №1417);
- не проведено технічне обслуговування всіх наявних вогнегасників (пункт 3.17 глава 3 розділу V Правил №1417);
- не проведено випробування килимового покриття підлоги на шляхах евакуації щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та відповідності групам поширення полум'я (пункт 2.28 глава 2 розділу ІІІ Правил №1417);
- не проведено випробування килимового покриття підлоги на шляхах евакуації щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та відповідності групам поширення полум'я (пункт 1.2 глава 2 розділу V Правил №1417, п. Ж.11.8 Додаток Ж ДБН В.2.5-56-2014);
- приміщення не обладнані відповідним типом системами оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (пункт 1.2 глава 2 розділу V Правил №1417, п. 15 Додаток Б Таблиці Б.1 ДБН В.2.5-56-2014).
Як вбачається з позовної заяви, наявність саме вказаних порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з даним позовом.
Будь-яких пояснень, зауважень або заперечень щодо проведеної перевірки та складеного акта перевірки зі сторони суб'єкта господарювання не було.
За результатами перевірки Івано-Франківським міським відділом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №40 від 16.04.2021, яким запропоновано вжити заходи по усуненню порушень, виявлених перевіркою (а.с.22-24).
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі по тексту також - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.
Згідно статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (надалі по тексту також - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).
Згідно з частиною 6 статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Відповідно до частини 7 статті 7 даного Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до частин 8, 11 статті 7 цього ж Закону припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Кодекс цивільного захисту України (надалі, також КЦЗ України) регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
За змістом статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати і здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань такої безпеки.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в областях.
До складу центрального органу виконавчої влади і його територіальних органів, які здійснюють вказаний нагляд, серед іншого, входять органи державного нагляду у сфері техногенного та пожежного нагляду.
У відповідності до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної безпеки і цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки роботи, серед іншого, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також зупинення надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Санкції за порушення вимог законодавства з питань пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до частини першої якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань такої безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює такий державний нагляд, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень у порядку, встановленому законом (частина 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України однією із підстав для звернення в такому випадку до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Згідно з частиною 2 цієї статті Кодексу повне або часткове зупинення об'єктів і надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення об'єктів і надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України визначено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.
Згідно положень пункту 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Системно аналізуючи положення частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають небезпечні чинники (пункт 32 частини 1статті 2 Кодексу цивільного захисту України).
Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 КЦЗ України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.
Враховуючи аналіз наведених норм права, суд зазначає, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд. Такі заходи реагування до суб'єкта господарювання не застосовуються у разі виконання в повному обсязі припису.
Суд звертає увагу, що у даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки, які зазначені в акті позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за №67 від 16.04.2021, відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року №1417, самі по собі створюють безпосередній ризик виникнення і розвитку пожеж, а отже, створюють небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей.
В зв'язку із вищенаведеним суд дійшов висновку, що у спірному випадку не усунуті порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей та, як наслідок, і надалі існують підстави для застосування відповідних заходів реагування.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.10.2019 року у справі № 826/7292/18.
Крім того, суд зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
При цьому, поняття загрози життю та/або здоров'ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за якою, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Водночас, суд зважає на позицію Вищого адміністративного суду України у постанові від 24.03.2015 по справі №К/800/16066/14, де суд зазначив, що статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено категорії порушень, тому поняття "створюють загрозу життю і здоров'ю людей" є оціночним, яке в межах наданих повноважень може визначити спеціально уповноважений орган, яким є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
Разом з цим, Верховним Судом у постанові від 24.07.2018 по справі №813/5461/15 зазначено, що фіксування в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і є їх встановленням в розумінні частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, що є підставою для застосування заходів реагування.
Вимогами ч. 2 ст. 68, ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, ч. 7 ст. Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачається застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень виключно за наявності порушень правил пожежної безпеки, які створюють загрозу для життя і здоров'я людей.
Згідно практики Європейського суду з прав людини оцінка додержання статті 1 Першого протоколу спирається на "справедливу рівновагу (баланс)" між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням у право власності, й інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення в справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції").
Однак цей баланс не варто розуміти як необхідність обов'язкового досягнення "соціальної справедливості" у кожній конкретній справі. Зазначений критерій означає, що повинно бути розумне співвідношення (іншими словами - обґрунтована пропорційність) між метою, якої передбачається досягти, та засобами, що для цього використовуються. "Справедливого балансу" не буде дотримано, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар" (рішення в справі "Трегубенко проти України").
Тобто порушення статті 1 Першого протоколу становить не саме по собі ущемлення прав особи, а наявний істотний дисбаланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном (рішення від 23.01.2014 в справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У пошуках "справедливої рівноваги" Європейський суд з прав людини враховує велику кількість різноманітних чинників. Але й у цих питання (як і в питаннях наявності "суспільного інтересу") також визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", рішення від 22.01.2009 в справі "Булвес проти Болгарії").
Таким чином, можливі обмеження відповідача за наслідками застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), не можуть бути співрозмірними із гарантованими державою правами людини на життя і здоров'я, особисту безпеку, які є найвищою соціальною цінністю, а їх забезпечення - головним обов'язком держави. Застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які об'єктивно створюють загрозу життю та здоров'ю людей, та можуть бути усунуті.
Згідно із частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи той факт, що виявлені порушення під час перевірки об'єкту створюють загрозу життю та здоров'ю людей та на даний час у суду відсутні будь-які належні та достатні докази, у розумінні ст. ст. 73, 76 Кодексу адміністративного судочинства України, повного і реального усунення усіх виявлених порушень, суд вважає позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом застосування реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) готелю "Нива" ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) готелю "Нива" фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 38555228, вул. Франка, 6, м. Івано-Франківськ, 76018);
відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Суддя /підпис/ Микитин Н.М.