27 вересня 2021 року Справа № 280/5603/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою
Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012)
до Приватного акціонерного товариства «Запоріжнафтопродуктбуд» (69096, м.Запоріжжя, вул.Дніпропетровське шосе, буд.21; код ЄДРПОУ 19283006)
про стягнення сум заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Запоріжнафтопродуктбуд» (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 17 655 грн. 56 коп. за період з листопада 2010 року до квітня 2012 року включно по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, в порушення вимог чинного пенсійного законодавства відповідачем не відшкодовуються фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у заявленому розмірі. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 12.07.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, роз'яснено, що відповідно до частини 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у спрощеному позовному провадженні відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Крім того, на веб-сторінці, призначеній для пошуку та перегляду документів Єдиного державного реєстру судових рішень, вказану ухвалу оприлюднено 15.07.2021 (електронний ресурс: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98271404).
20.08.2021 на адресу суду відділенням поштового зв'язку повернуто конверт, який направлявся судом на адресу позивача, з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується доказами, які містяться у матеріалах справи.
Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З аналізу пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
Протягом строків, визначених статтею 261 КАС України, відповідач відзив не подав.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних у справі матеріалів.
Розглянувши наявні матеріали, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
Працівнику відповідача, пенсіонеру ОСОБА_1 призначена пенсія на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону №1788-XII з урахуванням положень Закону №1058-IV.
Згідно докладного розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню, відповідачу за період з листопада 2010 року до квітня 2012 року включно нараховано до відшкодування 17 655,56 грн.
Оскільки відповідач не сплатив кошти в сумі 17 655,56 грн. на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Статтею 13 Закону №1788-XII визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Зокрема, відповідно до пункту «б» даної норми на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Аналогічні приписи закріплені у статті 114 Закону №1058-IV, відповідно до яких право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 частини 2 даної статті Закону №1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція №21-1) визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно з пунктом 1.3 Інструкції №21-1 застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом пункту 2.1.1. Інструкції №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники: 2.1.1. Роботодавці:
підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;
колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок);
дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України.
Відповідно до пункту 6.1. Інструкції № 21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктами 6.4 та 6.5 Інструкції № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Відповідно до пункту 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, обов'язок з відшкодування у повному розмірі витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ та статті 114 Закону №1058-IV, покладений на роботодавця.
При цьому, обов'язок визначення належних до відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій покладено на позивача, а відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунок фактичних витрат, який надсилається роботодавцю.
Також органи Пенсійного фонду зобов'язані повідомити підприємство про настання обставин, які впливають на суму відшкодування, шляхом надіслання відповідного розрахунку.
До матеріалів справи надано копії розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно пункту «б-з» статті 13 Закону №1788-ХІІ та пунктів 2-8 Закону № 1058-IV, з листопада 2010 року до квітня 2012 року, відповідно до яких нараховано до відшкодування 17 655,56 грн.
Разом з тим, позивачем не надано доказів виконання вимог пункту 6.4 Інструкції №21-2 щодо направлення на адресу відповідача зазначених розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.
Відтак, позивачем не доведено, що відповідач був обізнаний про належні до відшкодування суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з листопада 2010 року до квітня 2012 року, однак не сплатив їх, що зумовлює висновки про передчасність звернення до суду про стягнення таких витрат в судовому порядку.
Крім того, суд звертає увагу, що надані до матеріалів справи розрахунки фактичних витрат на виплату на доставку пільгових пенсій за період з листопада 2010 року до квітня 2012 року в порушення п.6.5 Інструкції № 21-1 складені позивачем лише 08.01.2020, тобто майже через 10 років після виникнення у позивача обов'язку скласти на направити відповідачу такі розрахунки.
У відповідності до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи не надання позивачем доказів належного виконання вимог чинного законодавства щодо направлення відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з листопада 2010 року до квітня 2012 року на загальну суму 17 655,56 грн., суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-б; код ЄДРПОУ 20490012) до Приватного акціонерного товариства «Запоріжнафтопродуктбуд» (69096, м.Запоріжжя, вул.Дніпропетровське шосе, буд.21; код ЄДРПОУ 19283006) про стягнення сум заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне судове рішення складено 27.09.2021.
Суддя М.О. Семененко