28 вересня 2021 рокуСправа № 280/7274/21 Провадження № м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська транспортна система»
до - Головного управління ДПС у Запорізькій області
до - Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
16.08.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДНІПРОВСЬКА ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), до Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому позивач просив суд:
1. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2136199/35450639 від 13 листопада 2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 16 жовтня 2020 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 12 травня 2020 року на загальну суму 43550 (з урахуванням податку на додану вартість), за датою подання до реєстру;
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2136202/35450639 від 13 листопада 2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 16 жовтня 2020 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 16 жовтня 2020 року на загальну суму 81300 (з урахуванням податку на додану вартість), за датою подання до реєстру;
3. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2136200/35450639 від 13 листопада 2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 16 жовтня 2020 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 16 жовтня 2020 року на загальну суму 19200 (з урахуванням податку на додану вартість), за датою подання до реєстру;
4. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2136194/35450639 від 13 листопада 2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 16 жовтня 2020 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкову накладну № 4 від 16 жовтня 2020 року на загальну суму 8100 (з урахуванням податку на додану вартість), за датою подання до реєстру;
5. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкову накладну № 7 від 31 жовтня 2020 року на загальну суму 94700 (з урахуванням податку на додану вартість), Податкову накладну № 5 від 16 жовтня 2020 року на загальну суму 400 (з урахуванням податку на додану вартість). Податкову накладну № 8 від 31 жовтня 2020 року на загальну суму 44850 (з урахуванням податку на додану вартість). Податкову накладну № 9 від 31 жовтня 2020 року на загальну суму 18000 (з урахуванням податку на додану вартість), за датою подання до реєстру;
6. Визнання протиправним та скасувати Рішення Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області №20677 від 28.10.2020 року відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДНІПРОВСЬКА ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА» віднесено до переліку «ризикових» платників податків.
Ухвалою суду від 25.08.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом надання до суду:
- оригіналу документу про доплату судового збору у сумі 6810, 00 грн.;
- уточненого позову у 3-х примірниках, у якому правильно заначити назву та код ЄДРПОУ відповідача 1 по справі та конкретизувавши позовні вимоги в частині визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача, яка приведена у відповідність між вимогами в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії;
- засвідчених належним чином копій письмових доказів доданих до позову у 3-х примірниках.
03.06.2021 представником позивача була подана заява щодо виконання ухвали суду від 28.04.2021 разом з уточненим позовом, у якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2136199/35450639 від 13 листопада 2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 16 жовтня 2020 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 12 травня 2020 року на загальну суму 43550 (з урахуванням податку на додану вартість), за датою подання до реєстру;
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2136202/35450639 від 13 листопада 2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 16 жовтня 2020 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 16 жовтня 2020 року на загальну суму 81300 (з урахуванням податку на додану вартість), за датою подання до реєстру;
3. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2136200/35450639 від 13 листопада 2020 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 16 жовтня 2020 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 16 жовтня 2020 року на загальну суму 19200 (з урахуванням податку на додану вартість), за датою подання до реєстру;
4. Визнати протиправні дії Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо відмови реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної № 7 від 31 жовтня 2020 року на загальну суму 94700 (з урахуванням податку на додану вартість), зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкову накладну № 7 від 31 жовтня 2020 року на загальну суму 94700 (з урахуванням податку на додану вартість).
5.Визнати протиправні дії Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо відмови реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної № 8 від 31 жовтня 2020 року на загальну суму 44850 (з урахуванням податку на додану вартість), зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкову накладну № 8 від 31 жовтня 2020 року на загальну суму 44850 (з урахуванням податку на додану вартість).
6. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області №20677 від 28.10.2020 року відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДНІПРОВСЬКА ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА» віднесено до переліку «ризикових» платників податків.
Суд розглянувши подану заяву, уточнену позовну заяву зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє встановленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.
Також, згідно з вимогами п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з визначенням, наведеним у п.8 ч.1ст.4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Отже, з наведених норм випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право.
Однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. А відтак, дія суб'єкта владних повноважень є такою, що порушує права, свободи та інтереси особи, якщо є юридично значимою, тобто має безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Підставою для реєстрації податкової накладної є рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, проте першочерговим в даному випадку виступає скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Суд звертає увагу, що позивач просить суд визнати протиправним дії відповідача 1 щодо відмови у реєстрації ПН №7, 8 та зобов'язати відповідача 2 зареєструвати податкові накладні №7 від 31.10.2020 , №8 від 31.10.2020 , при цьому не зазначив номер та дату документу, яким було відмовлено у реєстрації зазначених податкових накладних.
Слід зазначити, що таке формулювання позовних вимог не відповідає вимогам п.4 ч.5 ст.160 КАС України, а отже позивачу необхідно конкретизувати які саме рішення відповідача 1 він просить суд визнати протиправними та скасувати по податковим накладним №7 від 31.10.2020 , №8 від 31.10.2020.
Крім того, частинами 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. ЇЇ зміст свідчить, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.
Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 та від 26 листопада 2020 року у справі 500/2486/19.
Враховуючи, що позивачем здійснено досудове врегулювання спору шляхом звернення до контролюючого органу центрального рівня з відповідною скаргою на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, то строк звернення до суду згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України становить три місяці з дня отримання рішення за результатами розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
З додатків до позову встановлено, що позивач скористався правом адміністративного оскарження та про порушення його права йому стало відмово з рішень відповідача 2, які були прийняті 30.11.2020 по податковим накладним №1 від 16.10.2020, №2 від 16.10.2020; №3 від 16.10.2020.
Однак позовна заява в частині визнання дій протиправними по податковим накладним № 1 від 16.10.2020, №№2 від 16.10.2020;№3 від 16.10.2020, №4 від 16.10.2020 надійшла до суду тільки 16.08.2021, тобто з пропуском 3 місячного строку.
Щодо строку оскарження реєстрації податкових наказних № 7 та № 8 суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 2 липня 2020 року у справі №1.380.2019.006119 зазначив, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки позивачем не долучено та не зазначено дату рішення (та номер) яким було відмовлено у реєстрації зазначених податкових накладних, та коли він отримав його, суд позбавлений можливості відрахувати чи не пропущено позивачем шестимісячний строк звернення до адмінінстративного суду.
За таких обставин, позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення з обґрунтуванням причин поважності пропуску строку з наданням відповідних доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч.2 ст. 121 встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за можливе продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на строк 10 днів з моменту отримання цієї ухвали.
Керуючись статтями 72, 121, 243 та 248 КАС України, суддя,-
Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на строк 10 днів з дня одержання ухвали суду про продовження процесуального строку.
Роз'яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду:
- клопотання про поновлення строку звернення з обґрунтуванням причин поважності пропуску строку з наданням відповідних доказів.
- уточненої позовної заяви у якій конкретизувати які саме рішення (дата та номер) відповідача 1 позивач просить суд визнати протиправними та скасувати щодо відмови у реєстрації податкових накладних №7 та № 8 від 31.10.2020 ( у 3-х екз.);
- належним чином засвідчених копій рішень якими було відмолено у реєстрації податкових накладних №7 та № 8 від 31.10.2020 ( у 3-х екз.)
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України) .
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Стрельнікова