13 липня 2021 року Справа № 280/4254/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Погомій Я.І.
представника позивача - Підлужної Р.Г.,
представника відповідача - Довбишенко М.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМП» (зареєстроване: вул. Нікітіна, буд. 25, м. Запоріжжя, 69012, адреса для листування: вул. Північне шосе, буд. 12, а/с 3397, м. Запоріжжя, 69006) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
27.05.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМП» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідача від 18.05.2021 №16784 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку
зобов'язати відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Крім того, просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за участі сторін; стягнути користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Обґрунтовуючи заявлений позов вказує, що рішення контролюючого органу від 18.05.2021 №16784 про включення ТОВ «КЕМП» до переліку ризикових платників податків є безпідставним, не містить належної мотивації і причин віднесення товариства до такого переліку. Вказує, що відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, внесення товариства до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню його господарської діяльності з огляду на те, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що само по собі значно погіршує правове становище платника податків, покладаючи на нього додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня та створює для платника стан правової невизначенності до прийняття остаточного рішення Комісією центрального рівня. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою від 01.06.2021 відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене з повідомленням (з викликом) сторін на 29.06.2021. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав. Надав до суду відзив, за вих. № 36884/6/08-01-20-08-10 від 16.06.2021, в якому зазначив, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників або прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків. Також, включення суб'єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.
16.06.2021 до суду від позивача надійшла заява про надання додаткових доказів, до якої додані копії податкових накладних з квитанціями про зупинення їх реєстрації, що мало місце після прийняття відповідачем рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.
В судовому засіданні 29.06.2021 оголошено перерву до 13.07.2021 у зв'язку з неотриманням позивачем відзиву на позовну заяву та необхідністю надати сторонам часу для подання додаткових доказів.
12.07.2021 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він спростовує доводи, викладені у відзиві на позов.
13.07.2021, у судовому засіданні, представник позивача підтримала заявлені вимоги в повному обсязі. Надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Сторони під час розгляду справи, у судовому засіданні, повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.
Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 13.07.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.
15.03.2021 комісія ГУ ДПС у Запорізькій області прийняла рішення №9864 про відповідність ТОВ «КЕМП» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
07.05.2021 ТОВ «КЕМП» звернулося до контролюючого органу із відповідною заявою та поясненнями, в яких просило скасувати рішення від 15.03.21 №9864 та виключити підприємство з переліку платників ПДВ, які відповідають критеріям ризиковості.
18.05.2021 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення № 16784 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв, здійснення платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, реалізації товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням відповідача №16784 від 18.05.2021, ТОВ «КЕМП» звернулось до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів на момент виникнення спірних відносин визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, платник податку отримує рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженому Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти , з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платників податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Форма рішення містить таке формулювання: «Рішення про відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».
В рішенні відповідача про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 18.05.2021 №16784 зазначена підстава його прийняття: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Положення №1165) має таку редакцію: «8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
Форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить вимогу про обов'язкове зазначення підстави його прийняття, зокрема відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі зазначення в якості підстави пункту 8 критеріїв, контролюючий орган повинен розшифрувати, яка саме наявна в нього податкова інформація, що послугувала підставою для висновків про ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
В той же час, оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №16784 від 18.05.2021 не містить розшифровку, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку та яка саме операція, оформлена поданою на реєстрацію податковою накладною, відповідає ознакам ризиковості.
У якості обґрунтування підстав для прийняття оскаржуваного позивачем рішення відповідачем надано разом із відзивом на позовну заяву витяг з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 15.03.2021 №46, яким ТОВ «КЕМП» (32040421) визначено суб'єктом господарювання, що відповідає критеріям ризиковості, а також інформацію Вознесенівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області щодо проведеного аналізу та виявлених ризиків діяльності підприємства. За поясненнями представника відповідача в судовому засіданні саме ці документи слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника ПДВ.
Суд розцінює зазначені документи як неналежну підставу для прийняття відповідачем рішення про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, оскільки пункт 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ передбачає наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючий орган завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, а не будь-якої іншої узагальненої інформації.
На момент прийняття відповідачем первинного рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 15.03.2021 всі податкові накладні позивача були зареєстровані в Реєстрі, що визнано (не спростовано) відповідачем. Податкова інформація щодо проведених раніше господарських операцій, по яким податкові накладні вже зареєстровані в Реєстрі, не може слугувати підставою для застосування пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Рішення відповідача №16784 від 18.05.2021 не містить розшифровку, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення платника до переліку ризикових платників податку. Це рішення не містить посилання на будь-яку сумнівну податкову накладну, подану на реєстрацію, що в свою чергу унеможливило подання платником документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до вимог Порядку №1165, оскільки контролюючим органом не зазначено господарську операцію, що має ознаки ризиковості, оформленої поданою на реєстрацію податковою накладною.
Таким чином, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника відносно позивача прийнято без будь-яких законних підстав, необґрунтовано.
Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку №1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
Згідно ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано жодних передбачених законом доказів, які б слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення №16784 від 18.05.2021, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по певній поданій на реєстрацію податковій накладній, яка зумовила б включення ТОВ «КЕМП» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання за ознакою «невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним», у зв'язку з чим рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 18 травня 2021 року №16784 є протиправним та підлягає скасуванню.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, на думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання ГУ ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.
Посилання відповідача на висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 у справі №240/3665/19, від 05.08.2020 у справі №520/5692/19, від 21.08.2020 у справі №520/6051/19, від 29.09.2020 у справі №440/138519 стосовно того, що віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків , безпосередньо на права платника не впливає, а тому не може бути самостійним об'єктом оскарження у суді, суд відхиляє з огляду на те, що наведені висновки викладені за правовідносинами під час чинності Порядку № 117, який діяв до 31.01.2020 включно.
Наразі правовідносини сторін врегульовані проаналізованим вище Порядком №1165, який істотно відрізняється від Порядку №117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Істотні відмінності полягають саме у тому, що за Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні. Відтак, висновки Верховного Суду, здійснені на підставі Порядку №117, у спірних правовідносинах сторін, які виникли після 31.01.2020 застосовані бути не можуть. З 31.01.2020 змінилося правове регулювання спірних відносин і застосовується порядок №1165.
У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовну заяву задоволено, на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір при поданні позову в сумі 2270,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМП» (зареєстроване: вул. Нікітіна, буд. 25, м. Запоріжжя, 69012, адреса для листування: вул. Північне шосе, буд. 12, а/с 3397, м. Запоріжжя, 69006) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від 18.05.2021 №16784 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕМП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕМП» судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «28» вересня 2021 року.
Суддя Р.В. Кисіль