24 вересня 2021 року Справа № 280/5191/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває аміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправними та скасувати: вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 12.03.2019 №Ф-6168-49 про сплату боргу (недоїмки) ЄСВ на суму 18276,72 грн. та рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №81192405/826 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 09.06.2021 на загальну суму 17400,85 грн.;
2) зобов'язати відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків - ОСОБА_1 , шляхом виключення позивача з обліку як фізичної особи-підприємця - платника ЄСВ та виключення протиправно нарахованого позивачу відповідачем боргу (недоїмки) зі сплати ЄСВ, штрафу та пені.
Разом із позовною заявою позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка обгрунтована тим, що оскаржувану вимогу було направлено простим поштовим відправленням, яке отримав батько позивача. З тієї причини, що відповідач не дотримався процедури вручення вимоги, встановленої ст.42 Податкового кодексу України, та внаслідок того, що його батько, отримавши просте поштове відправлення, забув про нього, позивач пропустив строк оскарження вимоги до суду.
Ухвалою суду від 19.07.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, витребувано від Головного управління ДПС у Запорізькій області докази належного вручення (направлення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2019 №Ф-6168-49 на адресу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з інформацією про дату отримання.
Крім іншого, в ухвалі про відкриття провадження у справі зазначено, що для ухвалення обґрунтованого рішення за результатами розгляду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду необхідно з'ясувати, чи виконано контролюючим органом свій обов'язок щодо направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) на адресу позивача у встановленому порядку, чи отримував позивач оскаржуване рішення та чи поважними є причини пропуску ним строку звернення до суду з даним позовом. Для цього суду потрібно надати можливість сторонам представити суду відповідні докази в обґрунтування своєї позиції з даного питання.
На виконання вимог ухвали суду 06.08.2021 відповідач разом із відзивом на позовну заяву надав копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6906300662120, яким підтверджується, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2019 №Ф-6168-49 отримана позивачем 26.02.2020.
Крім того, у віздиві на позову заяву відповідачем заявлено клопотання про залишення позову в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2019 №Ф-6168-49 без розгляду. В обгрунтування заявленого клопотання посилається на Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила надання послуг поштового зв'язку) та зазначає, що встановлення особи, яка одержує поштове відправлення, покладено на працівників поштового зв'язку, добросовісне виконання якими своїх обов'язків презюмується за відсутності доказів протилежного. Вважає належно доведеним факт вручення оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) позивачу.
Вирішуючи питання про поважність причин строку звернення до суду з даним позовом в частині оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 12.03.2019 №Ф-6168-49, суд виходить з такого.
Згідно частиною 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2021 у справі №640/9172/20 висловив правову позицію, згідно з якою платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Позивач, крім іншого оскажує вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2019 №Ф-6168-49, однак з даним позовом звернувся до суду 18.06.2021 (дата подання позовної заяви на пошту) тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого процесуальним законом.
Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Слід зазначити, що суд може встановити наявність підстав для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала позовну заяву. При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі, підтверджені належними доказами, обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення, тощо.
У заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що оскаржувану вимогу було направлено простим поштовим відправленням, яке отримав батько позивача. З тієї причини, що відповідач не дотримався процедури вручення вимоги, встановленої ст.42 Податкового кодексу України, та внаслідок того, що його батько отримавши просте поштове відправлення, забув про нього, позивач пропустив строк оскарження вимоги до суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464-VI вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Пунктом 42.2 ст.42 Податкового кодексу України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Таким чином, обставини щодо належного вручення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) мають бути підтверджені письмовими доказами, які свідчать про її надіслання у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст.42 Податкового кодексу України (з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги"), надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисте вручення позивачу.
Відповідач надав до суду докази, які свідчать про виконання ним вимог статті 42 Податкового кодексу України щодо направлення оскаржуваної вимоги на податкову адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також підтверджують, що оскаржувану вимогу отримано позивачем 14.03.2019.
Зазначене спростовує твердження позивача про те, що вимога була направлена на його адресу в порушення порядку, передбаченого статтею 42 Податкового кодексу України, простою кореспонденцією.
Позивач не заперечує сам факт отримання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2019 №Ф-6168-49 за податковою адресою, однак вказує, що поштове відправлення було отримано не ним особисто, а його батьком, який забув повідомити позивача про отримання листа.
Разом з тим, такі причини не можна вважати поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду з огляду на таке.
Відповідно до пункту 99 Правил надання послуг поштового зв'язку (в редакції, яка була чинна на момент направлення та вручення рекомендованого поштового відправлення№6906300662120), рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
Пункт 105 Правил надання послуг поштового зв'язку передбачає, що одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред'явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред'явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.
Таким чином, отримання рекомендованого поштового відправлення повнолітнім членом сім'ї адресата вважається належним врученням такого поштового відправлення.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 13.03.2019 у справі №639/4278/16-а та від 30.11.2020 у справі №806/1943/18 зазначив, що перевірка документів, що посвідчують особу адресата (фізичну особу), особу, яка одержує поштове відправлення замість такого адресата, родинні зв'язки з адресатом, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників поштового зв'язку. Добросовісне виконання працівниками «Укрпошти» своїх службових обов'язків у даному випадку презюмується, а в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази протилежного (наприклад, такі, як квитки про виїзд з території міста чи країни або інші докази, які свідчать про відсутність отримувача за адресою, вказаною в повідомленні про вручення поштового повідомлення).
Отже, звернення до суду з даним позовом в частині оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2019 №Ф-6168-49 відбулось більше ніж через 2 роки після отримання оскаржуваної вимоги.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що наведені причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом не є поважними, а тому не можуть бути підставою для поновлення такого строку.
Належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно частини третьої ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина 4 статті 123 КАС України).
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом в частині оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2019 №Ф-6168-49 є неповажними, підстави для поновлення пропущеного строку відсутні, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду, а відповідне клопотання відповідача - задоволенню.
Керуючись ст.ст.122, 123, 241, 243, 248 КАС України, суд -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 12.03.2019 №Ф-6168-49.
У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 12.03.2019 №Ф-6168-49 - відмовити.
Клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позову без розгляду в частині - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 12.03.2019 №Ф-6168-49 - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду, він має право звернутись до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне судове рішення складено 24.09.2021.
Суддя М.О. Семененко